Редиска: від часів Хеопса до сучасної теплиці

UHBDP

Останніми роками овочівництво України інтенсивно розвивається, відповідно збільшується і споживання овочів. Вартість плодоовочевої продукції, яка виробляється в Україні складає біля 6 млрд. доларів, що приблизно дорівнює вартості вирощених зернових культур. Причому площа, яку займають овочі і фрукти в 15 разів менша, ніж під зерновими. Тому Україна має багатий овочевий експортний потенціал, який може забезпечити прибуток аграріям та валюту державі. Однак за ринок необхідно поборотися достатньою кількістю продукції високої якості.

Одне із основних завдань овочівництва – розширення асортименту овочевих культур у відкритому і закритому ґрунті, що забезпечить рівномірне надходження свіжої овочевої продукції до споживача протягом року. Важливу роль у вирішенні цього завдання належить зеленним овочам до яких відноситься і редиска.

Весною особливо гостро організм людини відчуває нестачу вітамінів (авітаміноз). А рання вітамінна зелень допоможе нам подолати втому, позбутися депресії і одержати заряд бадьорості та оптимізму.

Харчова цінність та походження

Редиска – цінна дієтична, низько- калорійна (15-20 ккал/100г) овочева рослина. Коренеплоди редиски містять: 4-9% сухої речовини; 1-4% цукрів; 0,8-1,3% сирого білку; 0,1% жиру; 0,7% золи; вітамінів B1, B2, PP (кожного близько 0,3-0,5 мг/100 г); вітаміну С (11-45 мг/100 г сирої маси),органічні кислоти, ферменти вуглеводневого обміну, яким властива висока активність. Сто грам свіжої продукції редиски в середньому містить велику кількість мінеральних солей: 24-30 мг фосфору, 25-30 мг кальцію, 10-20 мг магнію, 0,4-2 мг заліза. До складу коренеплодів входять незамінні амінокислоти: аргінін, гістедин, метіонін, цистин, триптофан, лейцин, ізолейцин. Вони багаті ефірними і гірчичними оліями, сіркою та глікозидами. Цінними властивостями редиски є наявність у ній бактерицидних речовин, які не дають можливості розвиватися різним мікроорганізмам.

Редиска як овочева рослина, відома дуже давно, її вирощували в Китаї, Японії, Єгипті, Греції, Римі. Геродот (V ст. до н.е.) описує, що коли будували Хеопсову піраміду, то будівельники споживали велику кількість редиски, яку називали “Surmaia”. Багато історичних фактів підтверджують вирощування редиски в Китаї більше ніж 3 тис. років тому. Велика кількість сортів, які різнилися своїми розмірами, забарвленням і іншими ознаками, в процесі еволюції, піддавалися довготривалій селекційній роботі. Сучасні дані трактують походження редиски з Середньої Азії.

Морфологічні та біологічні особливості рослин

Редиска представлена двома ботанічним видами – Raphanus sativus і Raphanus radiculus, які відносяться до родини капустяних (Brassicaceae). Перший вид об’єднує сорти редиски європейської і китайської групи, а другий – японські сорти (в основному це редьки). Редиска – однорічна, перехреснозапильна, холодостійка, вологолюбна, рослина довгого дня, яка різко реагує на зміну умов вирощування. Саме довгий день прискорює перехід рослин у генеративну фазу. Зазначимо, що чим краща освітленість і нижча температура (+12…+16°С), тим швидше формуються високої товарної якості коренеплоди редиски. Проте за підвищеної температури більше 23°С і високої густоти стояння рослин дозрівання коренеплодів проходить довше. Насіння редиски починає проростати при температурі 3-4°С, а оптимальна температура для росту і розвитку коренеплодів 15-18°С. Товарний коренеплід діаметром 1,5-4,5 см ранньостиглі сорти формують через 18-30 діб, а пізньостиглі – через 40-60 діб після сходів. Коренеплоди редиски бувають різної форми (плоско-округлої, видовженої, конічної) і кольору (червоного, фіолетового, розового, жовтого, білого з червоним відтінком). Маса коренеплодів ранньостиглої групи становить 15-35 г, а середньостиглої – 20-50 г. Коренева система редиски розміщена у верхньому горизонті ґрунту (0-30 см), тому рослини вимогливі до вологості та повітряного режиму ґрунту, його структури. Оптимальна відносна вологість атмосферного повітря для формування коренеплодів складає 85-90 %.

Технологія вирощування

Редиска є скоростиглою рослиною. Від сівби до збирання товарного врожаю залежно від строків сівби та освітленості проходить від 20 до 40 днів і більше. З метою одержання ультраранньої продукції у весняний період редиску вирощують у різних видах закритого ґрунту: в зимових скляних теплицях як ущільнювач помідорів; у плівкових теплицях з аварійним та сонячним обігрівом; в парниках і тимчасових плівкових укриттях тунельного типу. У більш пізніших строках вирощування (прямий посів у відкритий грунт) застосовують для укриття агроволокно.

Редиска дуже вимоглива до родючості ґрунту. Тому її вирощують на високо родючих грунтосумішах. Внесення нітрофоски в грунт із розрахунку 30-50 г на 1 м2 значно підвищує врожайність рослин. Надлишок азоту і недостатня кількість калію негативно впливає на розвиток коренеплодів.

Для одержання конвеєрного надходження товарної продукції редиски в ранньовесняний період її вирощують в спорудах закритого ґрунту з інтервалом сівби 15-20 днів. За наявності великих площ закритого ґрунту, враховуючи попит на ринку в цей період, сівбу редиски можна і проводити кожні 7-10 днів. Тобто сівбу редиски можна проводити з ІІІ декади січня місяця. Так, за сівби 25 січня збирають її в кінці лютого – початок березня, а за сівби 10 лютого збирання врожаю припадає відповідно на І-ІІ декаду березня і т. д. Від початку сходів до збирання товарного врожаю залежне від сортового складу та групи стиглості, умов вирощування, збір урожаю триває 20-40 днів, тобто продукція надходить у міру наростання коренеплодів. Урожай редиски з 1 м2 складає 10-15 пучків (по 20 шт. в пучку). Відповідно ціна на першу ранню продукцію завжди буде вища, аніж в пізніші строки.

На практиці інколи буває так, що насіння в плівкових теплицях висівають завчасно у січні місяці в сухий грунт на глибину 0,5-1,5 см. Таке насіння лежить до певного моменту, коли створюються більш сприятливі умови навколишнього середовища (підвищення температури до +3...+10ºС), наприклад лютий-березень місяць. Тоді засіяну ділянку редискою добре поливають, додатково накривають агроволокном, що створює комфортні умови для швидкого проростання та розвитку рослин. Через 1-1,5 тижня після появи сходів агроволокно знімають. Подальший догляд полягає в підживленні рослин та підтриманні температурного та вологого режиму в теплиці.

Для одержання високого товарного врожаю в цей період велике значення має сівба редиски великим відкаліброваним насінням діаметром не менше 2,5 мм. Таке насіння забезпечує більш дружню появу сходів, сильний ріст рослин і більш раннє формування коренеплодів. В приватному секторі, які займаються вирощуванням насіння для власних потреб, такий посадковий матеріал доцільно калібрувати на ситах з отворами 2 мм, а невеликі партії перебирати вручну, видаляючи дрібне.

Звичайно, кращим варіантом буде придбати насіння у провідних насіннєвих компаній. Таке насіння є відкаліброваним, обробленим стимуляторами росту та засобами захисту від хвороб і шкідників.

Редиску висівають рядковим способом з відстанню між рядками 8-10 см, а в рядку між насінинами 2,5-3,5 см, або квадратним 5х5 см, тобто 350-400 шт. на 1 м2 за норми висіву насіння 3-6 г/м2. Насіння висівають ручною сівалкою або вручну під маркер. Сівбу проводять на глибину 0,5-1 см. За більшої глибини коренеплоди витягуються. Необхідно врахувати, що редиска – світлолюбна культура. Тому при слабкому освітленні, особливо в перший період росту, рослини сильно витягуються, коренеплоди утворюються повільно. Це спостерігаємо за сівби редиски в теплицях зимою. Тому для одержання врожаю в січні-лютому місяці забезпечують густоту стояння рослин 250-300 шт./м2, а в пізніші строки – 300-400 шт./м2.

Сівбу насіння в теплицях, обладнаних обігрівом ґрунту та повітря, проводять у помірно зволожений грунт. Грунт повинен характеризуватися високими агрохімічними показниками. До появи сходів оптимальна температура в опалювальний період повинна бути на рівні 15-20°С, як тільки з’являються сходи, щоб у рослини не витягувалось підсім’ядольне коліно, температуру повітря понижують до 6-8°С протягом 4-7 днів. З настанням ліньки (в період утворення справжніх листків) температура повинна становити 12-14° в похмуру та 16-18°С в сонячну погоду. Вночі температуру повітря підтримують на рівні 8-10°С. За вирощування редиски як ущільнювача, температуру підтримують таку саму, як для основної культури.

На початку розвитку рослини поливають помірно теплою водою (20-25°С). З початком утворення коренеплодів поливну норму збільшують. Відносну вологість повітря підвищують на рівні 70-75 %.

У разі потреби, щоб рослини не витягувалися, грунт підсипають, виполюють бур’яни, розпушують міжряддя. З метою запобігання витягування і вилягання рослин та ураження їх грибковими хворобами після поливів посилюють вентиляцію. Редиска, як і всі скоростиглі рослини, володіє високою енергією росту, тому потребує достатнього живлення і дуже позитивно реагує на удобрення. Внесення в грунт легкорозчинних мінеральних добрив (аміачна селітра, сечовина, сульфат амонію) підвищує урожайність коренеплодів. Урожай збирають вибірково, в міру достигання коренеплодів, зв’язуючи їх у пучки (15-20 шт.). Середня врожайність залежить від багатьох чинників: строку сівби, сортового складу, групи стиглості, умов вирощування тощо і складає від 1,5 до 3,5 кг/м2.

За весь період вирощування редиски (візуально оцінивши стан рослин) проводять не менше двох позакореневих підживлень, використовуючи сучасні стимулятори росту такі як Верместим, Гумісол, Байкал, Вімпл, Івін та ін.

За вирощування редиски в закритому ґрунті велике значення мають сорти та гібриди, які б відзначалися такими сортовими властивостями: скоростиглістю, високою урожайністю, тіневитривалістю, компактною розеткою листя, щільністю коренеплодів без пустот і відсутністю гіркоти. В Державний реєстр сортів України у 2018 занесено 76 сортів і гібридів редиски вітчизняної і зарубіжної селекції, серед яких велику увагу заслуговують ранні універсальні сорти та гібриди такі як: Ровер F1, Селеста F1, Дієго F1, Дабел F1, Тарзан F1, Молния F1, Сакса, Ксенія, Ілка, Сора, Рова, Покер, Родульф, Джоллі, Ред Крістал, Французький сніданок, Ясочка, Мерефяночка та ін.

У парниках редиску висівають зі середини лютого з такою самою відстанню між рядками, як і в теплицях. Норма висіву на парникову раму (стандартний розмір парникової рами 160×106 см) становить 7-10 г. Після появи сходів рослинам забезпечують повний світловий день, підтримують температурний режим, провітрюють парники, а за нестачі вологи ґрунту – поливають. В період росту коренеплодів, з поливом проводять підживлення аміачною селітрою із розрахунку 40-50 г на 10 л води. Урожай збирають вибірково в міру достигання коренеплодів з кінця березня до другою декади квітня. За сівби рядковим способом, вихід товарних коренеплодів не перевищує 25-30 пучків з рами, ще менший збір товарного врожаю одержують при розкидному способі сівби.

З середини березня – початок квітня редиску також вирощують в тимчасових плівкових укриттях тунельного типу. Підготовлений з осені грунт після прогрівання під плівкою (плівку накривають на дуги за тиждень – півтора до сівби) перекопують, або глибоко рихлять, вносячи 4-5 кг перегною і мінеральні добрива (аміачну селітру – 20-30 г, суперфосфат – 30-40 г, хлористий калій – 20-30 г/м2), або складні комплексні добрива нітроамофоску з розрахунку 40-60 г/м2 загортають, вирівнюючи ділянку. Схема висіву насіння така як і в теплицях. Глибина загортання 0,5-1,0 см.

Догляд за рослинами полягає у поливі (при потребі), позакореневому підживленні та провітрюванні. У випадку високих температур у квітні (25°С і вище) плівку з торцевих боків відкривають на день, а на ніч – закривають. Все залежить від погодних умов. Урожай збирають з кінця ІІI декади квітня по ІІ декаду травня, вибірково у міру наростання товарних коренеплодів.

З середини квітня до травня редиску можна вирощувати як під тунельними плівковими укриттями, так і під агроволокном, що забезпечить надходження свіжої продукції продовж травня – початок червня.

Отже, використовуючи різні види закритого ґрунту та строки сівби, можна забезпечити конвеєрне надходження редиски в несезонний період, збагатити наш раціон цінною, екологічно безпечною, дієтичною продукцією. Саме тому в цей час попит на цю продукцію перевищує пропозицію, вирощування редиски є рентабельним, а продукція має високу ціну і користується великою популярністю в населення через брак свіжих та хрустких овочів саме в цей період. Клопітка та затратна праця виправдовує усі сподівання, хто займається цим прибутковим бізнесом.

Дидів І.В., канд. с.-г. наук, доцент
Дидів О.Й., канд. с.-г. наук, доцент
Дидів А.І., асистент
Львівський національний аграрний університет

Схожі матеріали

  • Немає коментарів

Залиште Ваш коментар