Володимир Васильєв - с.Візирка, Лиманський р-н

Мій батько з раннього дитинства завжди привчав мене до всього, що пов'язано з агровиробництвом. Перший раз я почав займатися вирощуванням після закінчення інституту. У 2010 вирощування польового томату було досить прибутковим, частина йшла на відкритий ринок - приїжджало чимало закупівельників з Росії, купували товар одразу на поле, платили великі гроші. Це був поширений в наших місцях бізнес. Також основна частина томату йшла на переробку - це було не так прибутково, але рятувало від того товару, який закупівельники не брали. Вже тоді найцікавіше для мене було вирощування розсади. Вирощував сам, навчався, робив помилки й отримував досвід»- починає свою розповідь Володимир Васильєв.

У 2015 я познайомився з РЖФУ і Людмилою Геннадієвною. Рішення ставити теплиці для мене було не випадковим. Набуваючи досвід ведення свого бізнесу я для себе вирішив - потрібно шукати свою власну цінність, те, що виходить саме у мене, що я зможу продати, тому що смачніше, або мої рослини міцніше, ніж у інших»- продовжує свою розповідь фермер, демонструючи свої перші сміливі експерименти - 2,5 метрові теплиці, зібрані з абсолютно різних і по товщині і за походженням дерев'яних необроблених брусів, балок і хитросплетіння канатів, тросів і б\в крапельних стрічок. Одну з теплиць Володимир використовує для вирощування помідорів без сівозміни вже 6 років поспіль. Результати він презентує всім бажаючим, які приїжджають з екскурсією на його ділянку. Володимир розповідає про помилки, які можуть бути здійснені під час вирощування культур, про те, як ці помилки виправляти, ділиться своїм досвідом з початківцями аграріями. На даний момент співпрацює з Проектом UHBDP, завдяки якому організовуються дні поля на його господарстві.

«Я всім, хто приїжджає до мене на господарство, завжди показую спочатку гіршу картинку - як наприклад в теплиці без сівозміни. Розповідаю, що може з цього вийти, як цього уникнути. Якщо людину відразу відвести на показове поле, він так і буде думати, що сільське господарство не вимагає особливих вкладень, що це легко і не потрібно особливо старатися, щоб все вийшло. Ці теплиці для мене - тестовий майданчик. Тут я пробую фітоловушки, тут я працюю з придністровським насінням - я знаю, що т.зв. районування (вирощування томату і насіння в одній і тій само кліматичній зоні) більш ефективне, ніж придбання насіння з Голландії. Тут я ставив свої перші котли для опалення і визначав відстань до краю теплиці. Я відкритий для експериментів, відкритий для людей. Я часто запрошую до себе не тільки жителів свого села, які працюють з теплицями, а й усіх тих, хто приходить за рекомендацією фахівців Проекту.»

Про фітонцидні пастки, як індикатори появи комах, Володимир дізнався на заходах, які проводилися фахівцями Проекту UHBDP. Також кілька разів на господарство Володимира приїжджали фахівці MASHAV, які змогли поділитися досвідом з Володимиром, та розповісти багато корисної інформації щодо вирощування культур у теплицях. Окрім фітонцидних пасток Володимир використовує й інші технології, дружні до навколишнього середовища – наприклад сівозміну та підщепу.

«Багато інформації відстежую в інтернеті, але все ж легше дізнаватися щось нове через безпосереднє спілкування з членами РЖФУ і тими фахівцями й консультантами, які приїжджають або з-за кордону, або з інших областей».

Найбільшу увагу Володимир приділяє експериментам з щепленнями розсади. Не тільки томату, а й кавуна. Роботу в цьому напрямку почав недавно, після приїзду на його господарства ізраїльського фахівця MASHAV, який грамотно пояснив, як можна домогтися гарного результату за допомогою підщепи. Прищеплення і приживлення розсади процес досить трудозатратний і вимагає не тільки знань самого процесу, а й біологічної чистоти, наполегливості, знань в певних хімічних і фізичних процесах, що супроводжують приживлення щеплень на підщепу.

«Майже три роки я витратив на пошуки того гарбуза, на кореневу систему якого можна прищепити кавун. Це набагато складніше, ніж з деревами. Стебла томата і гарбуза набагато м'якіщі і важливо не тільки потрапити в потрібне місце плодової бруньки, а й керувати процесом зростання плодової частини, а не підщепи.»- продовжує свою розповідь Володимир. - «Для мене сезон 2018 у певному сенсі вирішальний. З одного боку - в найстарішій своїй теплиці я хочу зрозуміти, наскільки прищеплена розсада томату більш продуктивна і стійка до захворювань по відношенню до звичайної. Якщо запланований ефект буде досягнутий - мені вдасться вирішити проблему більшості плівкових тепличників - накопичення патогенів в межах однієї теплиці і вирощування однієї й тієї ж культури (томату) 5-6 років поспіль - через використання прищепленої розсади. Друге завдання - порівняння врожайності та стійкості до грибкових захворювань (наприклад - фузаріозу) прищепленої розсади кавуна. Тут теж є стійкий інтерес - щороку вирощувати кавун на поливі складніше й складніше, рослини хворіють, гарбузи не зав'язуються.»

У цьому сезоні Володимир вирощує 1,2 га томату в плівкових теплицях і майже 2,5 га тестового кавуна на прищепленій розсаді. Його бажання розповідати більше учасникам Проекту UHBDP не тільки про свій бізнес, не лише про ті прості заходи, які дозволяють накопичувати досвід, але і переваги прищепленої розсади, вже зараз дозволяють Володимиру створювати для себе потенційний ринок продажу своєї прищепленої розсади.

«На даний момент у мене є постійні покупці. Вони цінують смак моїх томатів, приїжджають за ними здалеку. Мені варто зробити кілька дзвінків - і на Ринок «Початок», про який я дізнався через Проект, приїжджає стільки покупців, скільки я можу продати продукції».

Володимир відносить себе до тих людей, які поступово створюють своє підприємство, оточуючи себе однодумцями і людьми, які в майбутньому зможуть спільно з ним вирощувати однакову продукцію. Він розуміє і знає, перш ніж розвинути серйозний бізнес, потрібно створити здоровий і конкурентно спроможний продукт. І ключем до успіху Володимир вважає прищеплену розсаду.

«Я обов'язково поділюсь з колегами і друзями з РЖФУ і UHBDP результатами своїх пошуків. Упевнений, що разом нам вдасться створити стійке підприємство, яке буде адекватно реагувати на виклики клімату та потреби споживачів.»