Шавлія чи гісоп? Південні області України входять у зону пустелі, аграріям треба вчитися діяти у нових кліматичних умовах

Наталя Рубан

Зона ризикованого землеробства в Україні зміщується на 200-300 км на північ, а це потребує змін видової і сортової структури посівів культур, строків посіву і густоти рослин.

- Ми живемо в умовах зміни клімату і не можемо їм протистояти. Південні області України входять у зону пустелі, - зазначив Михайло Федорчук, професор Миколаївського національного аграрного університету, під час конференції «Український трав’яний бізнес» 25 лютого в Миколаєві.

Михайло Федорчук відмітив, що у найближчі 10 років зима буде такою ж теплою, як цього року. Ростуть суми ефективних температур, і сільгоспвиробникам потрібно шукати нові культури. У нашому новому кліматі себе чудово почувають ефіроносні культури.

Експерт вважає, що шавлію лікарську ми можемо вирощувати, як люцерну.

Лікарською сировиною шавлії є листя, яке містить ефірну олію, конденсовані дубильні речовини, терпенові кислоти, дитерпеноїди, флавоноїди, смолисті та гіркі речовини, кумарин, ескулетин та ін. Шавлія лікарська має багатосторонню терапевтичну дію. У харчовій промисловості шавлію використовують при маринуванні оселедців, при виготовленні ковбас, твердих сирів тощо. Шавлія лікарська - гарний медонос.

Наприклад, сорт Шанс з 2012 року включений до Державного Реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні. Середня врожайність п/с сировини (листя) 21,2 ц/га, насіння – 3,1 ц/га, вміст ефірної олії у сировині становить 1,8%. Ефірна олія містить понад 20% камфори. Маса 1000 насінин 8,0 г. Щорічно у розсаднику розмноження сорту Шанс отримується високоякісне оригінальне насіння. Його можна придбати у Дослідній станції лікарняних культур.

Михайло Федорчук рекомендував звернути увагу на шавлію мускатну, що інтродукована в Україну як перспективна харчова пряносмакова культура. Шкідниками та хворобами вона не пошкоджується. Є цінною ароматичною культурою, що використовується в харчовій та переробній промисловості у свіжому і сухому вигляді. Надземна маса містить ефірну олію, що надає рослині сильного специфічного мускатного аромату та пряного смаку. Використовується як пряність у дієтичному харчуванні. Урожайність зеленої маси – 22,0-25,0 т/га, насіння – до 400 кг/га. Рослина маловимоглива до ґрунтів, вологи та освітлення, добре реагує на внесення мінеральних і органічних добрив. Шавлія належить до посухостійких рослин, разом з тим вона чутлива до зволоження, особливо в період проростання насіння. Вона поглинає води в 3,5, а плодова оболонка — в 40 разів більше за свою масу. Надмірна вологість ґрунту сприяє розвитку грибних захворювань. До ґрунтів шавлія мускатна маловибаглива. Її можна вирощувати навіть на бідних кам'янистих ґрунтах, але кращими для неї є чорноземи і карбонатні суглинисті ґрунти, менш придатні легкі піщані.

Ще одна цікава рослина – гісоп звичайний або лікарський. В південних регіонах гісоп може дати два врожаї сировини, для цього рослині після першого укосу потрібне зрошення та підживлення мінеральними добривами.

В Миколаївській області середня урожайність зеленої маси гісопу лікарського у другий рік використання склала 26,5 т/га, сухої маси – 6,92 т/га. Було проведено два укоси квіткової маси гісопу.

Сумарний вміст пінокамфону та ізопінокамфону у складі ефірної олії H. Officinalis зростає з віком рослин від 58,39% (перший рік життя) до 79,92% (третій рік життя).

Організатором конференції «Український трав’яний бізнес» виступав Фонд «ЛАСКА» за фінансової підтримки Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва.

Схожі матеріали

  • Немає коментарів

Залиште Ваш коментар

Отсутствуют ключи рекапчи