Медова справа по-українські: що робити та де брати гроші

Юлія Окул

9 листопада у Мелітополі відбулася конференція «Сучасне бджільництво 2019», яка зібрала під одним дахом понад 250 бджолярів, щоб обговорити можливості вирішення проблем галузі та почути про нові технології бджільництва.

Та найбільше всіх хвилювало одне й те саме питання: як простому українському пасічнику конкурувати з експортерами та вийти на більш дохідні ринки? Як заробити більше, займаючись улюбленою справою?

На зростаючому світовому ринку меду експорт українського меду зменшується. Нас витісняють світові оператори ринку. Та чому якісний вітчизняний продукт не потрапляє на полиці зарубіжних супермаркетів? В цьому питанні намагався розібратись Володимир Очколас, директор ТОВ «Український центр меду»:

– Ніхто не представляє інтереси українських пасічників та не займається просуванням готової продукції українського виробництва на світовому ринку. Експортери та переробники оптимізують собівартість меду, переслідуючи свої власні інтереси, та конкурують між собою на зовнішньому ринку, в той час як вітчизняні виробники меду втрачають прибутки. В Європі на етикетках ніде немає напису «Мед, виготовлений в Україні». А все через те, що бджолярі, переробники та експортери досі не вибудували системний і планомірний підхід до взаємної співпраці. Якщо ви не об'єднаєтеся в кооперативи, ви ніколи не станете експортерами та не отримаєте високих прибутків. Посилити свою позицію на ринку ви зможете лише разом, об’єднавши зусилля. Іншого шляху не існує».

Багато уваги на конференції приділили й питанням, пов’язаним з фальсифікацією меду.

– Якщо ви здаєте мед на переробку, то десять разів подумайте! – звертає увагу пасічників Володимир Очколас. – Краще переробіть його на самогон, але не дозволяйте, щоб з вашого продукту зробили напівштучну суміш, яку потім змішають з натуральним медом та відправлять за кордон. Згідно з українським законодавством, за якість меду відповідає переробник. Визначити походження незрозумілих сиропів, що з’являються на території України, можна тільки на молекулярному рівні, буває важко довести, що це підробка. Але якщо ми будемо експортувати, ми ніколи цього робити не будемо, - запевняє директор ТОВ «Український центр меду». – Той, хто захоче звернутися до нашої компанії з пропозицією на переробку, не йдіть до нас з добавками, адже ми це завчасно виявимо, все одно вилізе назовні.

Де пасічнику брати гроші?

Порада бджолярам кооперуватись також пролунала і від Людмили Щербини, заступника директора Департаменту агропромислового розвитку Запорізької облдержадміністрації.

Існує постанова, що регулює та допомагає кооперативам отримати гроші від держави за програмою часткової компенсації відсоткової ставки за банківськими кредитами, залученими для покриття витрат, пов'язаних із провадженням діяльності галузі бджільництва (Державна підтримка галузі тваринництва, Постанова КМУ від 07.02.2018 № 107 зі змінами).

- Об’єднуйтесь для того, щоб отримувати фінансову підтримку, – спонукає бджолярів Людмила Щербина. – В 2019 році в цій програмі взяв участь СОК з Львівської області, кооператив, створений бджолярами, а ще 7 кооперативів скористалися цією державною програмою по іншим напрямках галузі агропромислового розвитку.

Спікер підкреслила, що для фізичних осіб немає програми, яка б надавала підтримку від держави, окрім програми «Сільське подвір’я». Це 3% кредити, які незалежно від правового статусу може взяти фізична особа. Максимальна сума, на яку можна оформити кредит за програмою «Сільське подвір’я» – це 50 тис. грн. строком на чотири роки.

Бджолярі також мають можливість зекономити та отримати знижку на продукти бджільництва за програмою Е-ваучер, обравши та замовивши товар у каталозі знижок UHBDP. При чому члени кооперативів отримують ще більші переваги від цієї програми, - наголошує Михайло Устименко, технічний менеджер по роботі з партнерами Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва.

В рамках конференції «Сучасне бджільництво» також пройшов ярмарок, де можна було придбати інвентар та обладнання для бджільництва та скуштувати крафтову продукцію місцевих виробників.

Учасники представляли свої торгові марки: «Правильний Мед», «Мед в похід», «Мій Смаколик», «Bee_ honey», «Медове місто», «Долина Меду», “Cvit Kvit”, ПП "СТОЄВ" тощо.

Українські виробники вже роблять впевнені кроки до європейської якості та створюють продукцію з доданою вартістю. Щоб залучити покупців, мед та інші смаколики фасують в незвичайну тару з привабливими етикетками.

Та головний успіх ярмарки – це, звісно, налагоджені контакти та успішно укладені угоди.

Нашим виробникам вдалося реалізувати декілька партій своєї крафтової продукції. Наприклад, магазин «Аромат» вподобав та придбав медову продукцію Володимира Петрушева, ТМ «Правильний Мед» (подарункові набори, мед з ягодами і травами, різні бальзами), практично увесь широкий асортимент, а магазин "Лавка", що спеціалізується на продажу різного чаю і супутніх товарів, зробив закупівлю духмяних трав’яних чаїв у Наталії Квітки "Цвіт Квіт" та Оксани Чорняєвої (Авторський чай).

Завантажити презентації спікерів

Організатором Конференції «Сучасне бджільництво 2019» виступив Інформаційно-консультаційний центр «Агро-Таврія» за підтримки Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP).

Схожі матеріали

  • Немає коментарів

Залиште Ваш коментар

Отсутствуют ключи рекапчи