Як українським бджолярам захопити світовий ринок

Юлія Окул

Українці тисячоліттями розвивали медову галузь. Оскільки виробництво меду зростає рік за роком, а якість залишається на високому рівні, ця галузь є безперечно перспективною та має стратегічне значення для нашої країни. Проте сьогодні Україна не є повноцінним учасником ринку.

Про це заявив Денис Бакаєв, представник компанії UA Global Inc., під час третьої щорічної конференції «Сучане бджільництво 2019», яка відбулася 9 листопада у Мелітополі.

Якщо продавати, то на території покупця

Український мед користується попитом, але в порівнянні з готовою продукцією, мед як сировина приносить малі прибутки. «В більшості випадків – це соняшниковий мед, що закуповують для подальшої переробки, – каже експерт. – Без готової продукції з доданою вартістю немає прямого взаємозв’язку з покупцем. Немає можливості створити позитивний імідж країни-виробника меду, незважаючи на великі шанси. Виходячи з досвіду світових корпорацій, якщо країна хоче стати повноцінним учасником ринку, треба бути всередині ринку. Так працює весь світ. Але Україна зараз, на жаль, бажає продавати мед з власної території, а потрібно продавати продукцію на території покупця, – запевняє Денис Бакаєв.

Як відмітив спікер, з боку експортерів немає системної і планомірної роботи. Вони конкурують між собою на зовнішньому ринку, а пасічники залишаються без збуту продукції. На піку зростання світового ринку меду експорт українського меду зменшується. Україну витісняють старі та нові гравці ринку та їх стає дедалі більше. Після проведення конгресу «Апімондія» в Канаді стає очевидним те, що цей ринок дуже популяризований та розвивається найшвидшими кроками. Сьогодні новими учасниками ринку є Чилі та Ефіопія. Таким чином, через два-чотири роки шанс України займати гідне місце на світовому ринку буде втрачено взагалі. З такою інертністю виробників максимум на що можна розраховувати - це 10-15 тис. тонн на світовому ринку.

Єдиним фронтом за великими прибутками

Малому та середньому бізнесу вкрай складно налагоджувати комунікацію з іншими країнами. Це відбувається внаслідок значних фінансових витрат на утворення та функціонування власних представництв та проведення маркетингових заходів на території покупця. Розширення географії експорту меду як перспективної галузі країни - є одним зі стратегічних завдань нашої держави. Це і турбота про екологію, нові робочі місця, створення позивного іміджу країни на міжнародній арені, прибуток у валюті. Денис Бакаєв також наголосив, що Україна повинна заявити про себе та вийти на світовий ринок широким фронтом, як це роблять в інших країнах в якості окремих компаній. Якщо Україна присутня всередині ринку в якості одного представника, то ми перестаємо конкурувати між собою. Саме таку модель бізнесу, до речі, використовують американці.

- На думку нашої організації, що займається популяризацією українського меду, існує дуже простий, але дуже дієвий і розумний вибір – це створення спільного підприємства малого та середнього бізнесу зі спільним фінансуванням, наприклад, за участю держави. Діяльність такого підприємства – це розширення географії експорту, де кожне підприємство, що входить до його складу, може взяти участь у побудові власного ринку, – запевняє експерт і закликає пасічників об’єднатись для створення власного ринку для збільшення масштабів і для просування продукції з доданою вартістю. – Оскільки медова галузь є самостійною та швидкозростаючою, в зв’язку з розширенням виробництва вона потребує відповідального регулювання з боку держави. Участь держави в такому підприємстві може суттєво поліпшити умови просування продукції з доданою вартістю, а також надати дієву та всебічну підтримку галузі.

Медовий експорт до США: зможемо лише разом

Один з найперспективніших напрямків для експорту українського меду як готової продукції з доданою вартістю, а саме переробленої та розфасованої, це ринок США.

«UA Global Ukraine» займається імпортом і просуванням українського меду на території США вже п’ять років поспіль, вивчає правила гри на міжнародному ринку, конкуренцію, ментальність потенційних споживачів, провадить маркетингові заходи та налагоджує логістику та комунікації. Організація має детальний план дій щодо виходу українського меду на ринок США та запрошує всіх бджолярів до співпраці, щоб разом побудувати стабільну систему, де пасічник буде впевнений в тому, що мед, який він створив, буде проданий.

Експерт впевнений, що оптимальний шлях – об'єднання інтелектуальних і фінансових ресурсів: професіоналізма пасічників та технологів з гомогенізації, оптимізація собівартості меду, логістика та маркетинг. Об'єднавши ці зусилля, ми в найкоротші терміни зможемо врятувати та стабілізувати галузь і збільшити обсяги продажів українського меду на зарубіжні ринки. Такий підхід дозволить пасічнику стати частиною системи від бджоли до прилавка та контролювати весь процес від збору меду до продажу його кінцевому споживачеві, а це дасть можливість отримати максимальний прибуток. Час виходити на зовнішні ринки та робити це разом.

«UA Global Ukraine» зможе об’єднати бджолярів з двох країн, України та США, щоб протистояти фальсифікату, обмінюватися досвідом, здійснювати контроль якості меду та отримувати максимальний прибуток. Все це – важка праця. Проте, лише об’єднавшись, ми маємо шанс зростати та заробляти гроші найближчим часом, – впевнений Денис Бакаєв.

Організатором Конференції «Сучасне бджільництво 2019» виступив Інформаційно-консультаційний центр «Агро-Таврія» за підтримки Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP).

Схожі матеріали

  • Немає коментарів

Залиште Ваш коментар

Отсутствуют ключи рекапчи