Немає ціни на мед? Займаємося апітуризмом, маркетингом і диверсифікуємо ризики

Наталя Рубан

На світовому медовому ринку немає передумов для зростання цін на мед. З такої інформації від національної консультантки Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Анни Бурки почалась 27 жовтня конференція «Золота пасіка» в Миколаєві. Про що б не казали наступні спікери, у залі витало питання: “Що ж робити?”

Анна Бурка пояснила причини цінової тенденції. Наприклад, в основних країнах-експортерах меду до США, а це Китай, Індія, В'єтнам, Україна, популяція бджіл за 10 років збільшилася на 13%, а обсяги експорту з цих країн - на 220%. Звідки мед? Наявність фальсифікованого меду може бути поясненням такому зростанню експорту.

Що говорити про продажі, якщо на конгресі «Апімондія 2019», який проходив у вересні в Канаді, в 46 зразках меду, представлених на виставці, виявили залишки антибіотиків і цукровий сироп. Ще один факт. Уряд Канади нещодавно опублікував результати дослідження, проведеного у 2018 році, згідно з моніторингом з 240 відібраних зразків з рітейлу, гуртових складів інші 22% були фальсифіковані, тобто містили залишки сиропу.

Експертка порадила відходити від гуртової торгівлі, створювати торгові марки, реалізовувати мед у привабливій упаковці невеликими порціями. Справа в тому, що сучасні споживачі надають перевагу крафтовим продуктам малих локальних виробників, а маленькі порції у зручній упаковці можна з’їсти по дорозі на роботу. В тренді здорове харчування, продукти з низьким рівнем цукру стають дедалі популярнішими. Мед - відмінний природний підсолоджувач.

- Бджільництво - найсолодша частина АПК, ми дуже вдячні вам за роботу та бажання навчатися. Така конференція – можливість відкрити щось нове, але головне – поспілкуватися з колегами, - наголосив Віктор Твердой, заступник директора департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації, вітаючи учасників конференції.

Так, в діалозі бджолярі шукали можливості для свого бізнесу виходячи з ринкових тенденцій.

- Фальсифікація меду – це проблема № 1 у всьому світі, - каже Олег Калінін, фахівець з розвитку плодоовочевого ланцюга UHBDP під час Конференції "Золота Пасіка 3.0"- Пасічників світу хвилюють ті ж самі проблеми, що й українських. Загибель бджіл від пестицидів, варроатоз бджіл, оптимізація процесів виробництва, захист меду від фальсифікату. Пасічники цивілізованих країн знаходяться в більш комфортних умовах, наприклад, в США штраф за протруєння бджіл становить 150 тисяч доларів.

Повертаючись до питання про прибутковість медового бізнесу, Олег Калінін наголосив, що медовий бізнес в світі - це не тільки продажі меду. Так, в Канаді дуже популярний апітуризм. Наприклад, промислова пасіка "Інтельмілье" в 40 км від Монреаля, на якій Олегу Калініну вдалося побувати під час візиту в Канаду, приймає 150 тисяч туристів на рік. У програмі туру знайомство з роботою пасіки, дегустація меду та бджолопродуктів, туристи із задоволенням купують мед місцевого виробника.

Михайло Федорчук, доктор сільськогосподарських наук Миколаївського національного аграрного університету НАУ, та Олег Коваленко, доцент, завідувач кафедри рослинництва та садово-паркового господарства МНАУ, рекомендували бджолярам самостійно вирощувати рослини-медоноси, лікарські трави, щоб отримувати і мед, і трави, відповідно, диверсифікувати ризики. Що вирощувати? Ромашку, ехінацею пурпурову (цвіте 75 днів), гісоп, лаванду, шавлію, лофант, змієголовник, м'яту, мелісу, котівник.

Ще одна можливість отримувати у бджільництві більш високі прибутки - кооперація.

Ми разом закупаємо потрібні у виробництві речі, на цьому економимо. Кооператив орендував за 1 грн. столярний цех, будь-який член кооперативу може зробити собі вулики. Кооперувались і для продажів. Минулого року закупівельник давав 42 грн. за кілограм меду, якщо партія до 1 500 тонн, і 43 грн., якщо партія більше. На цьому ми також виграли. У кооперативі ніхто нікого ні до чого не примушує, кожний член вирішує, що йому треба, а що ні. А щодо податків – наш кооператив неприбутковий, оскільки обсяги в нас невеликі, то ми нічого не сплачуємо на даний час. Кооперація – це безліч переваг, але за умови, що у колективі є довіра, - каже Сергій Трапезун, керівник кооперативу «Подільський бджоляр».

Михайло Гращенко, відомий бджоляр і блогер із Білорусі, був переконливим, як ніхто інший:

- У вас скільки експортерів меду? 48? А у Білорусі жодного! Так що немає чого скаржитися на ціну.

Схожі матеріали

  • Немає коментарів

Залиште Ваш коментар