Золоте гроно України 2019: хобі не може бути бізнесом, тим більш прибутковим

Наталя Рубан

Споживачі винограду радіють падінню цін на виноград, тоді як його виробники - в глухому куті. Ціна реалізації продукції не може бути нижче собівартості, інакше виноградарство буде знищено самими виноградарями.

Про це говорили на традиційній виставці-конференції "Золоте гроно України -2019", яка 17-18 серпня відбулася в Запоріжжі за підтримки Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP).

Близько 100 стендів з продукцією, веселка фарб, більше 300 сортів, більше тисячі (!) відвідувачів, далеко не кожна конференція сьогодні може похвалитися такою популярністю. Ще одна особливість: виставка "помолодшала", багато нових, молодих виноградарів і виноробів. Вони з ентузіазмом дивляться в майбутнє, хоча і скаржаться на складність у виробництві та реалізації. Така картинка, чим же дихає виноградарство?

Руслан Панченко з Миколаєва, який прославився на всю Україну кілька років тому, виростивши красуню-гроно вагою близько 7 кг, зазначає, що на врожайність винограду впливає зміна кліматичних умов: через дощі ягоди розтріскуються, втрати врожаю становлять до 40 відсотків. Незважаючи на такі втрати, на ринку все одно спостерігається перевиробництво ягід, звідси низька ціна.

Про те ж говорить, Михайло, представник молодого фермерського господарства "Юліних", яке займається і виноградарством, і виробництвом саджанців.

Виноградарі більш старшого покоління налаштовані менш оптимістично, багато хто говорить про те, що доведеться викорчовувати виноградні плантації, а це гектари насаджень. Селекціонер-аматор Іван Захаренко із Запорізької області вважає, що виноградарям потрібно, перш за все, самим цінувати свою працю - це найважливіше. І додає, що виноградарство в Україні при будь-якому тиску, втручанні буде розвиватися - при такому розмаїттю та якості сортів не може бути весь час погано.

- Ми плачемо, ми кричимо від надлишку винограду та продукції з нього. На сьогоднішній день висить сокира над моїм виноградником - виноград вирощувати невигідно! - каже виноградар Єгор Чувільский, переможець в декількох номінаціях конкурсу "Винограй" на виставці-конференції "Золоте гроно України 2019".

Представники ритейлу - Андрій Мельничук, керівник проекту ринку "Шувар" "Зона української продукції" (Львів), і директор ринку "Початок" Олександр Воропаєв (Одеса) - говорили про те, що сучасний споживчий ринок не потребує такої різноманітності сортів, досить кілька, які б відрізнялися хорошим товарним виглядом і смаковими якостями, здатні зберігатися при переміщенні на довгі відстані. Чому? Товарна партія має на увазі однорідність продукції і не тільки за сортом, а й за калібром, і за якістю. Сучасні виноградарі, маючи на своїх плантаціях по кілька десятків і навіть сотень сортів, сформувати таку партію не в змозі. Є один вихід - кооперація та консолідація товару для складання партії, яка зацікавить оптові мережі, супермаркети і так далі. Крім того, в кооперативі простіше доопрацювати продукцію, наприклад, охолодити, щоб продовжити термін її життя. Одному виноградарю придбати камеру для охолодження та нетривалого зберігання проблематично, разом - реальніше, тим більше що в країні працюють міжнародні проекти, які підтримують кооперативи і виділяють донорські кошти на посляврожайна доробка продукції.

Але виноградарі не поспішають об'єднуватися. Чому? Не довіряють один одному, сумніваються в якості продукції своїх колег, їх обтяжує перспектива колективної відповідальності.

- В Україні кооперативи - інструмент залучення інвестицій, а не інструмент ведення бізнесу, - зазначив під час виступу на конференції фахівець з розвитку плодоовочевого ланцюжка UHBDP Станіслав Глущенко. - Щоб кооператив був дієздатним, інтереси всіх членів кооперативів повинні збігатися. В Україні кооперативи з'являються в основному завдяки роботі проектів міжнародної технічної допомоги або державі, коли вступають в силу програми допомоги кооперативам. Частина діючих працюють тільки на папері.

Кабінет Міністрів України в 2019 році збільшив держпідтримку хмелярства, закладки молодих садів, виноградників та ягідників до 400 млн. грн. Голова ГС "Укрсадвинпром" Володимир Печко під час конференції «Золоте гроно України 2019» зазначив, що всі мають право на отримання компенсацій на посадковий матеріал. Але до ініціативи держави щодо підтримки розвитку виноградарства – Закону України “Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства” та Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.05 № 587 - виноградарі ставляться скептично. Державна підтримка спрямована на здешевлення посадкового матеріалу. Охочих розширювати площі виноградників в розпал перевиробництва та відсутності налагоджених ринків збуту небагато.

"Золоте гроно України 2019" ще раз показала, що наші виробники навчилися вирощувати, але їм ще доведеться освоїти науку продажів. Планування, посляврожайна доробка, формування партій, маркетинг, гра в довгу, психологія бізнесу - без цих "дисциплін" вітчизняне виноградарство далі не поїде, а споживачам доведеться насолоджуватися смаком винограду турецьких виробників, які змогли об'єднатися та не тільки «закрити» місцевий ринок, а й вийти на експорт.

Відео з конференції

Схожі матеріали

  • Немає коментарів

Залиште Ваш коментар