Чи потрібен агроліс? - анонс грудневого номера журналу «Агроіндустрія»

Оксана Король

Зменшити пестицидний «прес» і обмежити внесення мінеральних добрив можливо, якщо посіви зробити багатокомпонентними. Змішані посіви польових культур і спільна посадка овочевих культур виявилися ефективними в умовах дрібнотоварного виробництва.

Але хорошими «сусідами» трав'янистих рослин можуть бути дерева і чагарники. Наприклад, полуницю або деякі види овочевих культур вирощують в міжряддях молодого виноградника. А міжряддя садів засівають сидератами. Але «бенефіціаром», тобто одержувачем вигоди від спільного посіву, в таких комбінаціях зазвичай є багаторічні культури. А чи можна зробити навпаки? Так. Деревні насадження зменшують ерозію ґрунту і сприяють накопиченню і збереженню вологи опадів. Це наочно довів відомий грунтознавець В.В. Докучаєв в кінці дев'ятнадцятого століття. Він вважав, що катастрофічні наслідки регулярних засух в Степу та Лісостепу є закономірним наслідком масового знищення лісів.

Чим агролісоводство відрізняється від полезахисного лісорозведення? Як збільшити урожай за допомогою агролісу?- про це в грудневому випуску.

Голуби і горобці харчуються на полях зернових та соняшника. В Індії та країнах Африки втрати врожаю в окремі роки досягають 50-70%. Шпаки знищують 30-50% врожаю черешні, вишні, персиків і винограду. Птахи не стільки з'їдають, скільки псують фрукти дзьобами. Як захиститися? - все про успіхи та поразки боротьби з птахами - в новому випуску.

Одне із основних завдань овочівництва – розширення асортименту овочевих культур у відкритому і закритому ґрунті. Капуста кольрабі – перспективний вид для «безконкурентного» овочівництва. Пропонуємо детальну технологію вирощування.

Світ наполегливо шукає шляхів збільшення виробництва продовольства. Вирощування сільськогосподарських культур з допомогою ГМО вважається одним із найкоротиших шляхів досягнення цієї мети. Однак єдиної позиції щодо цих технологій людство досі ще не виробило. Україна ж взагалі ігнорує цю проблему...

Прихильники ГМО стверджують, що не має іншого виходу, оскільки наука вичерпала всі резерви «зеленої революції», яка в 1960-2000-х дала змогу різко підвищити врожайність сільгоспкультур, нагадують, що виробництво харчових продуктів значно відстає від темпів зростання чисельності планети, насувається глобальне потепління, і підсумовують: треба використати можливості ГМ-технологій для підвищення врожайності, захисту посівів від посух, заморозків та шкідників. І найголовніший їхній аргумент – шкідливість ГМ-продуктів не доведена. Нема випадків захворювань чи смертей, які можна було б напряму пов’язати з ГМО. Але користь очевидна, оскільки можна зменшити обсяги внесення хімічних засобів захисту рослин, знизити собівартість вирощування сільгоспукультур. На захист цих аргументів наводяться доволі переконливі цифри. В арсеналі противників купа негативних прикладів, здобутих на піддослідних тваринах в лабораторіях англійського вченого Арпада Пуштаї, академіків РАН Олександра Панчина, Олександра Тужикова, Ірини Єрмакової та інших вчених. Однак у травні 2016 року позиції світового руху «GM-NO» захиталися від удару, завданого листом 100 Нобелівських лауреатів до ООН і «Грінпіс», в якому підкреслюється, що безпека споживання продуктів ГМО підтверджується результатами численних досліджень. То чи буде соєва революція в Україні?

Читайте «Агроіндустрію» та не забудьте передплатити журнал на 2019 рік.

Пільгова підписка Зміст випуску

Схожі матеріали

  • Немає коментарів

Залиште Ваш коментар