У південних областях України цього року можуть знищити понад 1000 га винограду

Наталя Рубан

Промислове та одноосібне виноградарство України можна відродити лише шляхом створення масштабної мережі переробних підприємств, вважає фермер із Токмацького району Запорізької області Іван Захаренко, господарство якого відвідали учасники конференції «Золоте гроно 2018», що відбувалася 16 серпня в Запоріжжі.

Іван Іванович – великий авторитет серед виноградарів Запоріжжя. Проте вирощування столового винограду для нього на сьогодні перетворилося швидше на хобі, ніж на бізнес. Хоча коли починав ним займатися у 1990-х, справа видавалася більш ніж перспективною. Оптовики забирали виноград для Криму по $2 за кг, а часом ціна доходила до $3-3,5, зараз пропонують по 5-7 грн/кг, а витрати на хімікати, добрива, пальне, зарплата збільшилися в рази. Аби утримувати виноградник, підприємство вимушене вирощувати високорентабельні культури-буксири або донори. Для Івана Івановича такою рятівною культурою став часник, який вирощується на площі 20 га ( виноград – на 7 га).

«Сьогодні як велике досягнення чуємо про 80-відсоткову компенсацію вартості саджанців винограду, але який у ній сенс, якщо цього року у південних областях викорчують понад 1000 га, винограду, - обурюється фермер. – Вирощувати виноград – дуже дороге задоволення, людей вдарили по руках, їм сьогодні треба допомогти втримати хоча б те, що є. Запорізька область унікальна, ви з виставки самі могли зробити висновок про величезний потенціал виноградарства, але його треба його розкрити, знайти застосування, дати людині трішки заробити, а далі він сам все зробить».

Він згадує про те, що цей край колись був виноградним у повному розумінні цього слова. Ще до середини 1990-х кожне господарство вирощувало культуру на площах по 80-100 га, виноград розходився на соки, джеми, вино. Консервні заводи були у Бердянську, Токмаку, Мелітополі, Приморську. Сьогодні все знищене. І поки ця переробна мережа не відродиться, поки не будуть створені фасувальні доми, про повноцінне відродження галузі не може бути й мови, вважає фермер. «Зараз маємо катастрофу, бо не знаємо, куди подіти продукцію...» – нарікає він.

Хоча ситуація могла б бути іншою, якби фермери вміли домовлятися між собою щодо строків постачання продукції на ринок. Більшість із них «викидають» на ринок недозрілі ягоди найпопулярнішого сорту Аркадія, навіть не дочекавшись поки відійде рання продукція з теплиць. Буквально закупорюють ринки, опускають ціну нижче плінтуса, сваряться між собою, плачуть, що у них, нема заробітку, в той же час не хочуть чути ніяких порад. Кажуть: «Краще продамо зелену ягоду по 20 грн. за кг, ніж дозрілу по 15 грн.».

Який же вихід знайшов Іван Іванович? Він простий і недорогий: залишати виноград на кущах аж до жовтня, поки не схлине з ринку продукція такого ж типу. Так, його можуть пошкодити птахи, оси, сонячне проміння, але для цього є сітки та інші засоби фізичного захисту. Торік почали продавати виноград по 15 грн/кг, закінчили по 22 грн. Це в 3-4 більше, ніж пропонують зараз оптовики.

Його улюблений сорт – стара випробувана роками Таїровська Аркадія. Не подобається, що останнім часом більшість виноградарів хочуть її звести, вона ж фактично поставила їх на ноги. «Та цьому сорту треба пам’ятник поставити за довговічність, стабільність, урожайність, смак…» – пропонує Іван Іванович.

Улюблена технологія господарства Захаренко – вирощування без зрошення. Це краще позначається на смакових якостях винограду: сухої речовини і глюкози, мікроелементів і вітамінів більше, в той же час нітратів та інших шкідливих елементів менше. Досвідчений виноградар не вітає спроби виростити грона чи ягоди рекордної величини або ваги за будь-яку ціну, не думаючи про здоров’я споживачів. «Ідіть, спробуйте ягоду з куща, не пошкодуєте…», – закликає він відвідувачів.

Схожі матеріали

  • Немає коментарів

Залиште Ваш коментар