Бджоли: як захистити своїх маленьких помічників

Дмитро Кравцов

Агрохімікати - це болюча тема для багатьох бджолярів України, і це не дивно, адже щороку від них гинуть тисячі комах-медоносів. Сучасна культура агровиробництва у нашій країні цілком пов’язана з монокультурами зернових та масличних, які провокують збільшення шкідників через надлишок доступної для них їжі.

Усі типи обробок інсектицидами проти цих комах нерідко обертається і проти бджіл, які випадково потрапляють до зони ураження. Існують кілька підходів, як захистити бджіл за допомогою підвищення їх природної стійкості та правового регулювання.

В першому випадку пасічник може використати хлорелу для підвищення життєвих сил бджоли. Про це ми вже писали у статті хлорела у бджільництві.

У 2018 році Україна побила рекорд по смертності бджіл – через низку як об’єктивних, так і суб’єктивних факторів, зокрема, використання пестицидів невідомого походження на полях, загинуло понад 45 тис. бджолосімей, а пасічники отримали мільйонні збитки, звітує «Спілка пасічників України».

У зв’язку з тим, що подібні ситуації вже траплялися неодноразово у минулих роках, в Україні активно набирає популярність новий сервіс страхування. Відтепер бджолярі можуть отримати компенсаційні виплатами в разі настання страхового випадку.

Страхуватимуть пасічників та пасіки від п’яти ризиків – зокрема, це смерть бджіл від хвороб, пожежі або підпалу, стихійні лиха (буревій, землетрус, тощо), від крадіжки, і п’яте, найактуальніше, – від отруєння хімічними речовинами (адже саме від цієї напасті постраждала левова частина бджіл у минулому сезоні).

Що стосується оплати, то поки що остаточна ціна страховки не сформована – все залежатиме від вартості конкретної бджолосім’ї, регіону та інших факторів. Достеменно відомо, що аби отримати компенсацію, перед укладанням договору пасічнику потрібно:

  1.  легалізувати своє підприємство – він може скористатися послугами страхування та, відповідно виплатами в разі настання страхового випадку, тільки за умови офіційної реєстрації пасіки,
  2.  мати в наявності паспорт пасіки нового зразка, про те, як це зробити розповідає Kurkul.
  3. сповістити органи місцевого самоврядування про роботу конкретного підприємства на певній території. Тобто, нелегальним і так званим «домашнім» пасікам застрахуватись і отримати згодом кошти за мертвих бджіл – зась.

Бджоляр сам зможе призначати страхову виплату: тисячу гривень, дві, три або п'ять – скільки він вважатиме за потрібне. Від цього залежить вартість платежу за бджолину сім'ю, але в середньому 6,1-6,2% від страхової суми, плюс ще 2% франшизи. Приміром, якщо бджолосім’я буде оцінена страховою у 3000 грн, то вартість страховки буде 180 грн за весь сезон. Але зараз ведуться перемовини щодо можливого зменшення цієї вартості ще на 10%.

Строк дії страхової угоди буде з 1 квітня по 1 жовтня, а взимку, у позасезонний період, сума страхового платежу буде суттєво меншою, адже приміром, ризик отруєння бджіл хімікатами на полях відсутній. «При цьому страхова компанія залишає за собою право з того, хто завдав шкоди, стягнути на свою користь збитки від отруєння бджіл. Тобто, страховики будуть працювати на стороні бджолярів», – зазначає Денис Солдатов. Як приклад він навів досвід пасічників Харківської області, де вже налагоджено їхню взаємодію з держадміністрацією, Держпродспоживслужбою, Асоціацією фермерів і приватних землевласників.

Крім страхування, пасічники можуть скористатися безкоштовним сервісом сповіщення Grand Expert та дізнатися про майбутні обробки агрохімікатами. Сповіщення приходить на мобільний телефон бджоляра, що зазначив місцезнаходження своєї пасіки у відповідному районі, який співпадає з місцем проведення агрохімічних обробок.

Таким чином, цей сервіс встановлює відповідальні взаємовідносини між бджолярем та агровиробниками, які засновані на відкритості та своєчасному попередженню. Адже так само як пасічник може не знати про проведення обробки через недбалість фермера, що не сповістив місцевий орган самоврядування, так і свідомий аграрій може не здогадуватись, що десь у лісосмузі причаїлася незареєстрована кочуюча пасіка, господар якої не навідувався до місцевої сільради.

Ми у Проекті знаємо, що всі наші бджоляри відповідальні, тому пропонуємо вам ще раз подивитися на результати опитування минулого року:

Схожі матеріали

  • Немає коментарів

Залиште Ваш коментар

Отсутствуют ключи рекапчи