В Україні зростає попит на насіннєвий часник - народна селекція йде на допомогу

Наталя Рубан

Неймовірний часниковий ажіотаж лихоманить сільськогосподарський сектор України вже другий десяток років. Ціни на цей білозубий продукт спокушають і надають впевненості в бізнес-успіху.

Сотні аграріїв та «міських» бізнесменів засівають часником гектари земель, вкладають тисячі, десятки тисяч доларів, не сумніваючись в прибутковості підприємства.

З Франції та Іспанії везуть найкращі зразки часнику. Як «іноземці» адаптуються в нашому ґрунті - питання друге. Торгові інтернет-майданчики рясніють оголошеннями про продаж «кустарного» насіннєвого матеріалу. Тут пропозиції на будь-який смак: і Прометей, і Дюшес, і Софіївський, і Любаша. Ось тільки ніхто з продавців не може підтвердити відповідність посівного матеріалу певного сорту і його якість, більш того не має права торгувати насіннєвим матеріалом, оскільки не перебуває в Державному реєстрі виробників насіння та садівного матеріалу!

На гребені шаленого попиту на насіннєвий часник лише зрідка виникають "пінні баранчики" стандартів технології культивування часнику. Про культуру вирощування, про еталони посівного часнику ринок взагалі зрадницьки мовчить - ані шороху, ані подиху. І все б нічого, але ж вже не одна сотня сільгоспвиробників зтикнулася з часниковими «пастками», втративши свої капітали, і слово «часник» у них викликає стійку алергію.

Все-таки коріння кличуть. Південь України ще зі скіфських часів славився своїми народними сортами часнику. І традиції панують. Дійсно, яке сало без часнику? І зараз в городах і на присадибних ділянках в тутешніх місцях часник вирощують, і він радує своєю схожістю, розмірами цибулин та смаковими якостями, не доставляє клопоту і не вимагає особливого догляду. Але варто культурі «вийти» в поле, картина стрімко змінюється. Хвороби та шкідники атакують улюблений український продукт - часниковий імунітет не справляється.

Знайти Любашу

Іван Іванович Захаренко. Ім'я цієї людини в Україні та поза її межами знають або хоча б чули всі, хто стикається з часниковою темою. Його насіннєвий часник сорту Любаша прагнуть набути, щоб закласти основу хорошого врожаю та знизити можливі ризики. Він один з небагатьох, кого в Україні називають народний селекціонер. Іван Іванович одразу ж виправляє, що це невірне формулювання. Часник з тих культур, селекцією якої займається сама природа. Загальноприйнятого виведення нових сортів часнику шляхом схрещування та розмноження через насіння не буває, існує тільки відбір цибулин. Перспективний сорт часнику можна знайти, як знаходять дорогоцінні камені в зрізі копалин, або відкрити, як відкривають нові зірки на небосхилі. У тому ж Ізраїлі, де дуже розвинене селекціонування, часник до сих пір не вдається приборкати.

Свою Любашу Іван Іванович побачив на пустельному полі в рідному Молочанську Запорізької області, де років двадцять ніхто і нічого не вирощував. Кущ був такий великий, що не терпілося побачити, які ж цибулини. Інтуїція не підвела, головки виявилися великими, красивими, як з обкладинки глянцевого журналу, а на смак - міцніше перцю чилі. Кілька головок дикого часнику Іван Іванович залишив для підготовки насіннєвого матеріалу, а навесні несподівано виявив, що вони за зиму ніяк не змінилися, немов тільки з грядки. Ці дві цибулини і дали старт новому сорту часнику - Любаша. Іван Іванович назвав сорт ім'ям рідної людини, своєї улюбленої тещі - Любові Савеліївни.

- Мій сорт виведений з двох цибулин, в цьому його сила, його чистосортність. За 6 років ми вийшли на обсяг в чотири гектари. Всі ці 6 років часник нікому не продавали і самі не їли - все цибулини йшли на посадку. Коли ми виростили перші чотири гектари, почали процес реєстрації в «Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні», про наш часник дізналися у Білорусі, і перша партія Любаші, 30 тонн, поїхала туди. Це було в 2009 році, - згадує Іван Іванович.

Є еталон!

Часник сорту Любаша внесений в «Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні» в 2008 році. Любаша - мрія будь-якого виробника, вона володіє кращими якостями, характерними для часнику. Цей сорт стійкий до морозів та посухи, відмінно зберігається 9-11 місяців без втрати товарного вигляду та смакових якостей. Високий вміст ефірних олій в Любаші, забезпечує гостроту, насиченість смаку та аромат. 42 відсотки сухих речовин! Сила росту часнику цього сорту говорить про те, що Любаша козацького роду: середня маса цибулини - 100 г, при зрошенні головки набирають і по 250 г, в цибулині 6-7 зубків, висота стебла - близько 1 м!

- Навіть дуже досвідченому селекціонерові складно розрізняти сорти часнику. У Любаші перша «сорочка» насичено-біла, друга і третя з яскраво-червоними смужками, але таке забарвлення мають і деякі інші види часнику, - пояснює Іван Іванович. - Старі сорти втрачені, нові створюються як попало, недобросовісні виробники насіннєвого часнику продукцію різних сортів видають під чужими брендами. Багато хто прагне заробити на товарному часнику, але мало хто піклується про чистоту сортів, про відповідність насіннєвого часнику сортовим стандартам, але ж якісний посівний матеріал - одна з базових складових успішного врожаю!

У нинішньому селекційному хаосі Іван Іванович Захаренко не тільки зберігає чистоту сорту Любаші, а й покращує його генетичний код, відчуваючи часник на міцність в аномальних кліматичних умовах, практично не застосовуючи засоби захисту рослин.

Захаренко розробив і впровадив свою специфіку вирощування часнику сорту Любаша. Властивості сорту і технологія вирощування забезпечують часник тим самим імунітетом, який гарантує хороший урожай та високу лежкість часнику. Підприємство Івана Івановича - одне з небагатьох в Україні професійних насіннєвих господарств, яке виробляє еталонні насіння часнику гарантованої якості і орієнтується на аграріїв, націлених на стабільне вирощування.

Чистота сорту

Якщо часниковий ринок України прагне до прогресу, то необхідно грати за цивілізованими правилами. Хаотичний рух на дорозі призводить до зниження швидкості і повної зупинки. Тут те ж саме: якщо на ринку немає правил, немає працюючих контролюючих органів, не функціонують реєстри, починається масове шахрайство, люди розорюються під час спроби заробити, шлях на іноземні ринки закритий, ніхто нічого не може зробити, і в цьому беззаконні програють усі.

В Україні інститут держави практично не користується довірою, і знадобиться ще не один десяток років, щоб контролюючі структури стали справжніми охоронцями чистоти сортів та їх якості. Сьогодні досвідчені сільгоспвиробники віддають перевагу насіннєвому матеріалу селекціонерів, які працюють по совісті, які вболівають за чистоту сортів. Так, посівний матеріал гарантованої якості коштує дорожче на 10-15 відсотків, але він знижує можливі ризики на 50 відсотків і навіть більше. Все частіше виробники часнику говорять про те, що насіннєвий матеріал повинні вирощувати професійні насіннєві заводи. Тільки так можливо суворо витримувати всі показники чистоти сорту та гарантувати високу якість товарного часнику.

- Часник - це справа мого життя, боляче бачити, як стираються межі між сортами, як втрачається врожайність, коли горе-виробники ігнорують очевидні процеси при вирощуванні, - каже Іван Іванович Захаренко. - Я давно мріяв створити курси для тих, хто любить вирощувати та вирощує часник. І навесні 2018 року наше підприємство відкриє такі курси: раз на тиждень всі бажаючі зможуть отримати теорію вирощування і попрактикуватися на дослідній ділянці. Насіння еталонної якості вимагають професійного підходу.

Сюрприз для виробників часнику

Іван Захаренко анонсує не тільки курси, а й оновлену Любашу. Цього року батько сорту Любаша відкрив «часникову бочку» семирічної закладки. Сім років тому Іван Іванович на відносно невеликому клаптику землі почав експеримент по загартовуванню свого сорту в диких умовах. Без застосування хімії, добрива, без поливу. Він дозволяв часнику розмножуватися і конкурувати одне з одним. Цибулини виросли такими великими, що підпирали одна одну. З цієї «бочки» відібрані кращі з кращих екземплярів, що встояли в умовах жорсткої конкуренції з природними факторами. Матеріал перевірений на наявність хвороб і шкідників та визнаний абсолютно здоровим. Багаторічна праця Івана Івановича послужить основою стабільного вирощування часнику в Україні, в країнах колишнього Союзу та в європейських країнах, які проявляють інтерес до співпраці з українським селекціонером.

До насіннєвого та товарного часнику висуваються різні вимоги. Товарний часник повинен мати відмінні смакові якості, великий розмір та гарну лежкість. Вирощування насіннєвого часнику - інша історія. Автор сорту Любаша має свої секрети в роботі з посадковим матеріалом. При його виробництві Іван Іванович застосовує особливу технологію, щоб наділити насіннєвий часник потужним потенціалом, життєвою силою та забезпечити майбутнє «покоління» високим вмістом ефірних олій та сухих речовин, а головне - імунітетом, тим самим імунітетом, який захистить часник від низької врожайності і псування, а виробників часнику від банкрутства і розорення.

P.S. Іван Іванович Захаренко - активний учасник Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва, він відкритий та охоче ділиться своїм досвідом роботи, тонкощами технології вирощування часнику, проповідує роботу з якісним насіннєвим матеріалом. Господарство Захаренко стало популярним майданчиком для проведення Днів практичної підготовки для студентів Таврійського державного агротехнологічского університету.

Схожі матеріали

Люди у цій бесіді

  • можно ли попросить контактный телефон Захаренка для приобретения посевного материала и адрес?Заранее благодарю.

    0

Залиште Ваш коментар