Валентин Ференчук – голова спілки пасічників, керівник громадської організації «Об’єднання бджолярів» з 1983 року, присвятив майже все своє життя бджільництву. Після закінчення школи в 14 років прийняв для себе рішення вступити в технікум і отримати кваліфікацію бджоляра. І вже більш ніж 45 років постійно розвивається у цій сфері.

На сьогоднішній день, бджільництво – це сімейний бізнес родини Ференчук. Старша дочка працює в компанії, яка займається експортом меду. Молодша дочка реалізовує себе в салоні краси і вже запатентувала декілька кремів на основі бджільництва, які користуються великим попитом. Родина має пасіку близько 1000 сімей і виробляє все, починаючи від меду до маточного молочка, пилку. Також займаються заготівлею меду для експорту.

Валентин Ференчук на своєму прикладі відчув поганий стан бджіл за останні роки, посуху в Південних регіонах України та низький урожай меду на пасіках українських бджолярів. 10-25 кг меду збирається з бджолосім'ї в останні роки, і для промислових пасік це катастрофа. Закупівельна ціна - 24-25 грн. при собівартості меду 18-20 грн. Всі ці факти говорять про те, що бджолярі повинні змінювати технології в своєму виробництві, впроваджувати інші, більш дієві засоби бджолярства.

Шукаючи нові знання, Валентин Іванович звернув увагу на Український Проєкт Бізнес-Розвитку плодоовочівництва, почав приймати активну участь в різноманітних заходах, присвячених бджолярству. Участь в зібраннях та конференціях – це була чудова можливість об'єднати свої зусилля разом з іншими бджолярами. Так в 2019 році Валентин Ференчук, за підтримки проєкту UHBDP, мав змогу виступити на конференції "Продуктивне бджільництво 2019" в Одесі та заявити про основні проблеми бджолярів в Одеському регіоні.

«Можна займатися бджільництвом по-старому, але тільки якщо вас не цікавить результат. Майбутнє, звичайно, за промисловими пасіками, але і малим виробникам необхідно зробити економічні розрахунки та застосовувати нові технології. Важливо зайнятися кормовою базою. Навесні трохи акації, яку ще не вирубали та не спалили, після деяке різнотрав'я, ледь живі лісосмуги - цього недостатньо для медозбору. «Ми дуже вдячні проєкту за надану можливість відвідувати вузько спрямовані корисні семінари. Завдяки інформаційній платформі можна отримати відповіді на складні питання - по запиленню, отруєнню».

Завдяки тому, що Валентин Ференчук мав змогу об'єднуватись разом з іншими бджолярами в регіоні за підтримки проєкту UHBDP, було проведено декілька заходів, на яких одеські бджолярі проявили ініціативу, розповіли керівникові великої компанії з виробництва соняшнику про економічну користь запилення рослин бджолами та змогли переконати його висадити фацелію, щоб бджолам було чим поживитися у міжсезоння, коли акація відцвіла, а соняшник ще не виріс. Господарство висадило спочатку 14 га фацелії, потім 30 га, 70 га, зараз понад 100 га. Весь урожай фермери успішно реалізували на експорт. А бджолярі в 2019 році зібрали 5 тонн фацелієвого меду.

У сфері бджільництва існує дуже велика проблема – хімічне навантаження рослин та отруєння бджіл. В Україні близько 500 тисяч професійних бджолярів, більшість з них фермери і мають свої господарства, але все одно використовують заборонені в Європі отрути, які шкодять бджолам.

Основна задача бджолярів викачати мед, щоб не нашкодити бджолам і продати його за вигідною ціною. За результатами 2018 року, Україна зайняла 2 місце в світі по експорту меду, поступилися лише Китаю. Отже бджільництво стрімко розвивається. Змінилася структура рослинництва, погіршилася кормова база, посилилось хімічне навантаження, працювати стало важче, але бджоляр намагається знайти вирішення будь-яких виникаючих проблем. Також був втрачений внутрішній ринок. Причина цього – криза, низька покупна спроможність населення та непопулярність вживання натуральних органічних продуктів.

У 2018 році було дуже багато випадків отруєнь бджіл, до Верховної Ради виходили бджолярі і намагалися вирішити цю проблему, але безрезультатно.

Збиралися неодноразово круглі столи, і в жовтні 2018 року було прийнято рішення брати участь в Канадському проєкті. І вже взимку був написаний проєкт, який зміг знайти вирішення проблеми бджолярів. До складу об’єднання бджолярів увійшла правозахисна компанія, яка змогла надавати юридичну та правову підтримку бджолярам, які зверталися до компанії.

Завдяки семінарам і вебінарам, зворотному зв’язку керівництва та учасників прийшли до висновку, що бджоли мають бути застраховані. Бджолярі повірили в проєкт і отримали підтримку в своїй справі.

«Я вважаю, що завдяки участі юридичної страховки, підняття цих питань, перші кроки вже зроблені. Бджолярі повірили, пішли назустріч проєкту і проєкт почав їх захищати. Ось так Канадський проєкт через семінари, вебінари організував нам гарний майданчик для спілкування, на якому ми змогли отримати знання, домовитися, налагодити співпрацю. Були збори, де збиралися і фермери, і бджолярі разом, тому що багато бджолярів є одночасно і фермерами, а іноді деякі фермери приходили на наші зустрічі просто подивитися, дізнатися про можливості запилення».

Слід зауважити, що 2020 рік був катастрофічно неврожайним і меду немає у всьому світі. Такої засухи не було майже 75 років, тому висохло все і навіть медоноси.

Але інтерес до улюбленої справи не дозволяє залишатися на місці і учасник проєкту Валентин Ференчук безперервно вдосконалює свої знання. І ось завдяки Канадському проєкту він дізнався про “Ентеронормін” – екологічний препарат, який дозволяє в якості корисної, органічної підгодівлі підтримувати бджільництво. Саме цій темі була присвячена одна з конференцій від проєкту UHBDP.

«Існує препарат під назвою «Cимбіотик», який створений на основі йоду та синтетичних пробіотиків і виконує функцію біологічного захисту для рослинництва. Тим самим цей препарат є безпечними для бджіл. Хочу зосередити увагу на цьому новому напрямку і запропонувати розвивати цей винахід».

Юридична страховка бджіл – це дуже важливий напрямок роботи з бджолярами. Через те, що сільський житель виявляє кругову поруку під час порушень обробки полів хімікатами, можливості з’ясовувати обставини отруєння бджіл є обмеженими. Якщо бджіл отруїли, їх потрібно терміново рятувати, а не займатися пошуками винних. Заходи по врятуванню бджіл мають проводитися терміново і бджоляр не може цим займатися самостійно, не маючи в цьому досвіду та підтримки.

Офіційно у 2018 році отруєння перенесло 45 тисяч бджолиних сімей, неофіційно ця цифра у 3–4 рази більша. Валентин Ференчук, голова Ширяївського громадського об’єднання бджолярів, почесний пасічник України та Олександр Брильов, адвокат, партнер компанії «Legal partner» на вебінарі UHBDP пояснювали, як захистити пасіку від отруєння і яких заходів вживати, якщо такий випадок стався. Щоб розраховувати на компенсацію від недоброчесного фермера бджолярі повинні виконати необхідні умови. Перш за все –  зареєструвати кількість бджолосімей, отримати ветеринарно-санітарний паспорт і зареєструвати пасіку.

Одеська Фірма «Legal partner» та співробітництво з Канадським проєктом – це захід, який 100% спрацював. І в цьому на сьогоднішній день є величезна потреба. Бджоляр страхує свою пасіку, вступаючи в стосунки з юридичним партнером, який виступає в його захист.

Вже існує позитивний досвід цього процесу, до суду були відправлені перші справи. У бджоляра з Одеської області отруїли близько 200 бджолосімей. Так як він був проінформований щодо можливостей страхування пасіки й вчасно звернувся за юридичною підтримкою, компенсація за втрачених бджіл наразі становить близько 36 тис доларів США.

Як показує практика, отруїли бджіл у 10 бджолярів, але тільки один був застрахований і став боротися. Юридичний партнер допоміг йому домогтися перших результатів, лабораторних висновків. Це дуже добрий початок. Розповсюдження системи юридичних страховок бджіл з часом може повністю вирішити існуючу проблему. І все це завдяки професіональному впровадженню страхових заходів фірми «Legal partner».

Проєкт пропонує систему е-ваучерів, тобто товари зі знижкою для бджолярів. Валентин Іванович у наступному сезоні планує скористатися цією можливістю і придбати бочку для зберігання меду. Таким чином бджоляр зможе полегшити собі й своїй сім’ї процес пакування та продажу меду.

Також Валентин Ференчук виступив з пропозицією впровадити е-ваучери на юридичне страхування. Застрахувати 1000 бджолосімей коштує близько 5000 грн на рік і не всі бджолярі зможуть собі дозволити таку дорогу послугу.

Бджолярам надають мало уваги і допомоги, тому це дуже потрібний і корисний проєкт. Видно, що працює налагоджена система, професіонали, семінари, які дозволяють отримувати відповіді на складні питання.