Родина Жданюків є власниками фермерського господарства «Сапераві», яке спеціалізується на вирощуванні ягід. Як і їх сусіди, виробники овочів і фруктів, вони мали гарні врожаї. Але з втратою ринків збуту на півдні та сході України 2014 року в господарстві виникло перевиробництво. Ціни на вирощену продукцію значно впали, вона не завжди відповідала вимогам високодохідних каналів збуту. Для виходу на новий ринок треба було змінювати бізнес – підходи. Але власного обсягу вирощеної продукції було недостатньо для виконання договірних зобов’язань з експорту.
«У 2014 році для нас був виклик, так як були закриті ринки. Ринки, які були багато років, в нас були вже «протоптані шляхи-дороги». Ми почали шукати інші ринки збуту. Для того щоб вижити нам довелося побудувати холодильні та морозильні камери, щоб не боятись, що наша продукція зіпсується. Ми її заморожуємо, охолоджуємо, готуємо для продажу на інші ринки, таким чином намагались вийти на іншу ступінь у своїй роботі.»
За допомогою спеціалістів Українського проекту бізнес – розвитку плодоовочівництва створили у селі Гладківка таку бізнес-модель, як агрегація. Зараз ФГ «Сапераві» співпрацює з 20 дрібними виробниками, а спеціалісти Проекту підтримують їх у навчанні та надають усю необхідну інформацію щодо нових ринків збуту.
«Ми залучили дрібних представників, які в нас є поблизу: в нашому селі, у сусідніх селах, для того, щоб формувати великі партії для експорту, для заморозки і для майбутнього просування нашого товару. Завдяки такий моделі співпраці у нас є стабільний ринок збуту. Завдяки камерам зберігання можливо свою продукцію зберегти на дуже довгий час, можна здати і взимку, і за дуже прийнятною ціною.»
Ігор Жданюк закуповує продукцію у дрібних виробників за цінами вище 5-10% від ціни, яка складається на день закупівлі на ринку Копані. Цього року «Сапераві» отримало на свої земельні ділянки документ про вільні карантинні зони. Тому тепер різниця у ціні закупівлі може сягати 40-50%.
Перша машина з суницею садовою, а це 20 тон, у травні 2019 року з Херсонської області прибула до Білорусі, й у Мінську вже смакують ягоди, які виростив Ігор Жданюк та його односельці. Фермер-агрегатор уклав договори з білоруською компанією, відпрацьовується процедура роботи "агрегатор - мілкий товаровиробник". Таким чином, за підтримки спеціалістів Проекту, дрібні виробники виходять зі своєю продукцію на більш прибуткові ринки – експортні. На сьогоднішній день Ігор Жданюк вже загрегував та відправив більше 60 тон полуниці і це тільки початок.
Наприкінці травня цього року на Білорусь відправлено також декілька машин з молодою картоплею, в тому числі і з картоплею, яку Ігор Жданюк агрегував. Закупівля у дрібних і середніх фермерів була за прийнятною ціною.
Попит на український продукт є, він достатньо стабільний, і завдяки спільній праці групи виробників з Ради жінок фермерів Херсонської області та Проекту UHBDP у малих товаровиробників з’явилася можливість відчути смак експорту.
Також у 2019 році ФГ «Сапераві» отримало малий грант від Українського проекту бізнес – розвитку плодоовочівництва, який фінансується Урядом Канади. Гроші витратили на закупівлю барботажної мийної машини. Тепер у господарстві Ігоря Жданюка передпродажна підготовка ягід та овочів механізована швидко та якісно.
«До нашого знайомства з проектом ми мили нашу продукцію - ягоди, овочі - вручну. Це було тони дві за зміни, зараз, завдяки цій мийці, ми миємо близько 5 тон за зміну. Барботажна мийка нам дала можливість набагато якісніше і швидше виготовляти нашу продукцію. У нас ягода набагато чистіше, набагато якісніше. Ми можемо вже експортувати на зарубіжні ринки.»
Продукція не псується бо швидко обробляється й потрапляє в морозильну камеру. Миття та очищення сировини визначають якість кінцевого продукту та прибутки господарства. Дохідність господарства збільшена порівняно з минулим кварталом на 47% - зменшено витрати на оплату ручної праці, збільшення ціни за рахунок якості.
Ігор Жданюк, для зберiгання овочів та ягід при відповідній технології заморозки, використовує спеціальну камеру. Він прагне зацікавити односельців, власників земельних ділянок, вирощувати однотипну продукцію – малину, ожину, урожай яких він потім буде скуповувати та заморожувати, з організацією подальшої реалізації за межі України. Таким чином кожен зможе розпочати свій ягідний напрямок й співпрацювати надалі з агрегатором.
«Нам вдалося подолати кризу і створити модель яка дає можливість працювати і далі.»
Ігор Жданюк активно залучає дрібних виробників у процес агрегації та спільного вирощування продукції. Агрегація надає стабільності справі й агрегатора і дрібних виробників.
