Організатори - Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва UHBDP і благодійний фонд «ЛАСКА» - об'єднали понад 150 однодумців, за що бджолярі були вдячні та не втомлювалися повторювати, що їм потрібно об'єднуватися та спільно вирішувати проблеми галузі.
[widgetkit id=385]
Сім годин роботи конференції не вистачило, щоб обговорити всі питання з фахівцями. Таку популярність конференції забезпечили спікери, серед них були: Валерій Броварський, професор кафедри конярства та бджільництва Національного університету біоресурсів і природокористування, завідувач кафедри мікробіології, фармакології, епізоотології Житомирського національного агроекологічного університету Олександр Галатюк, віце-президент Союзу пасічників України Валентин Ференчук і багато інших авторитетних експертів у сфері бджільництва.
Учасників конференції вітали менеджер UHBDP Дмитро Ніколаєв і міжнародний менеджер проектів MEDA Камран Абдуллаєв (Канада), вони відзначили організованість і дисциплінованість бджолярів, виявляється ці якості властиві тим, хто працює з бджолами, закликали бджолярів до плідної роботи, яка, можливо, відкриє нові перспективи для розвитку медового бізнесу.
В Ізраїлі пасічник виробляє 8 000 кг меду на рік, у Канаді - майже 4 000 кг, в Україні в середньому - 200 кг за рік. Про це розповіла Леонора Адамчук, викладач кафедри конярства та бджільництва НУБіП України, зазначивши очевидне: українським бджолярам є до чого прагнути. Бджолосім'я, що базується в Україні, видобуває 16 кг меду за сезон, у канадських бджолосімей «врожай» більше 50 кг. Промислові пасіки та робота в кооперативах сприяють підвищенню продуктивності солодкого бізнесу.
В Україні близько 3 млн. бджолосімей, яких обслуговують близько 300-350 тисяч бджолярів-любителів. У 2016-му вироблено 80 тис. тонн товарного меду, 56 тис. тонн було експортовано. Україна - лідер з експорту меду серед європейських виробників. Але для багатьох бджолярів основною проблемою залишається низька ціна на мед. Валентин Ференчук, віце-президент Спілки пасічників України, має на цей рахунок особливу думку. Він каже, що 90 відсотків бджолярів займаються виробництвом меду заради підтримки штанів, для 10 відсотків бджільництво - предмет бізнесу, і тільки 1-му відсотку бджолярів вдалося створити прибутковий медовий бізнес. Чому? Валентин Ференчук вважає, причина в аматорському підході: «Нам треба змінювати себе, розвиватися й брати курс на промислове бджільництво». Віце-президент Союзу пасічників України також закликав колег більше уваги приділити профілактиці захворювань бджіл:
Валентин Ференчук. Як захистити бджіл від хвороб
На темі бджолиних хвороб і боротьбі з ними дуже докладно зупинився доктор ветеринарних наук, професор, завідувач кафедри мікробіології, фармакології та епізоотології Житомирського національного агроекологічного університету Олександр Галатюк.
Олександр Галатюк. Профілактика захворювань бджіл та лікування хвороб
Наталя Сінчук, директор Гадяцького аграрного училища, рекомендувала пасічникам дружити з агрономами та фермерами, пояснювати їм, що бджоли важливі для виробників овочів, фруктів, зернових, адже запилення збільшує врожайність в кілька разів. Крім того, фермери можуть врятувати бджіл, додавши в гербіциди препарати, які відлякують бджіл. Вона радила оформити ветеринарний паспорт на пасіку, зареєструвати пасіку в сільській раді, в письмовій формі повідомити аграріям про місце знаходження пасіки. В такому випадку аграрії зобов'язані повідомити бджолярів про плановану обробку поля.
Назва відео: Наталя Сінчук. Що робити при отруєнні бджіл?
Кліщ Варроа - це проблема № 1 для бджолярів усього світу. Про це говорив Микола Войналович, розповідаючи про сучасні методи бджільництва на прикладі досвіду Ізраїлю. Світові дослідження свідчать про те, що для боротьби з варроа найбільш ефективною діючою речовиною є амітраз.
Микола Войналович. Як боротися з кліщем Варроа.
Незалежний експерт Мирон Пундор зазначив, що в нашій країні практично не працюють над створенням бренду українського меду, експортують його в 200-літрових бочках, а за такий мед на світовому ринку більше 2-2,5 доларів не дають. Саме фасований мед, в стіках і скляних баночках по 10-500 г, цінується покупцями, ще більшим попитом користується мед, «розфасований» бджолами - в стільниках. Ще 40 років тому в США ні копійки не платили за запилення, сьогодні дохід від продажу меду в США становить 332 млн. дол., а прибуток від надання послуг по запиленню - 354 млн. дол. на рік. Українським бджолярам є над чим подумати!
Мирон Пундор. Як бджолярам заробляти більше.
- Те, про що вдалося сьогодні дізнатися, дуже корисна інформація. Зрозумів, що всі процеси повинні бути стандартизовані, це спрощує роботу, переконали спікери, що потрібна кооперація та виробництво не тільки меду, але і продуктів бджільництва, - каже бджоляр з Братського району Миколаївської області Сергій Фабриков.
- Живе спілкування з фахівцями складно чимось замінити, - додає Юрій Мітковський, голова Миколаївської обласної спілки бджолярів. - У цьому цінність подібних заходів.
Бджолярі запропонували такі конференції проводити регулярно, щоб виробники медових солодощів мали постійний майданчик для обміну досвідом та вирішення актуальних проблем.
