Уже сім років поспіль жителька Чернігова Антоніна Тарасова та її родина - не викидають у смітник залишки їжі. Завдяки унікальному контейнеру для ферментації харчових відходів, або, простіше кажучи, пластмасовому відру з краником, вони отримують із решток продуктів добриво, пише ресурс gorod.cn.ua.
Якби такою біотехнологією зацікавилася більшість людей і у кожного на кухні була така міні-фабрика з виробництва компосту, то, як вважає Антоніна Миколаївна, ми не лише неабияк збагатилися б, а й оздоровили планету.
- Контейнер складається з п ’ятнадцятилітрового циліндра, дно якого підняте на десять сантиметрів, - розповідає пані Антоніна. -У стінці з одного боку відра є кран. У середині міститься спеціальна решітка, а також дві кришки - внутрішня і зовнішня.
У звичайному поліетиленовому пакеті для сміття я роблю виделкою отвори, через які рідина стікатиме на дно. Наповнюю мішок подрібненими на кухонному комбайні відходами. Це можуть бути шкірки від дині, кавуна, лушпиння картоплі, кісточки від яблук та груш, рештки інших фруктів та овочів. Серед органічних відходів, придатних для переробки, - залишки хлібобулочних виробів, борошно, крупи і каші, висівки, розмочений папір і картон, тирса листяних порід дерев, рештки від обробки м’яса та риби. Не варто класти до пакета кістки та луску. Шкаралупа яєць також не ферментується, але її можна використовувати як добриво. Потім додаю спеціальний засіб, який заздалегідь купую. Щільно закриваю внутрішньою кришкою і придавлюю її чималим каменем. Потім закриваю відро ще однією кришкою і ставлю контейнер на підлогу. Завдяки бактеріям, дріжджам і грибкам, що переробляють органіку неприємного запаху немає, - пояснює Пані Тарасова.
За словами Антоніни Тарасової, контейнер дає два види добрив: компост, який можна зберігати в підвалі, і рідину, яку збирають у пластикові пляшки.
- Рідина, що утворюється після переробки харчових відходів, дуже цінна, - не замовкає господиня. - Один-два рази на тиждень нею можна поливати кімнатні рослини. Для цього потрібно робити спеціальний розчин: однієї чайної ложки достатньо для десяти літрів нехлорованої води. Також ми використовуємо цю рідину на дачі, обробляємо грядки.
- Земля, яку поливаю органікою, стає розпушеною, і згодом там залюбки селяться на постійне місце проживання дощові хробаки. Збагачений рідиною з контейнера ґрунт дарує набатато кращий урожай овочів і фруктів. І все це ми отримуємо майже без затрат!
Дві години господиня розповідала про утилізацію органічних решток у домашніх умовах, про те, що переробити сміття і не нашкодити природі можуть тільки мікроорганізми.
Пані Антоніна вважає, що якби в кожній оселі використовували такий пристрій, екологічну ситуацію можна було б виправити.
- Завдяки контейнеру сім’я з трьох-чотирьох людей за рік може отримати пів-тонни добрива, яке за ефективністю перевищує перегній у п’ять - п’ятнадцять разів, -впевнена пані Антоніна. - Перероблені харчові відходи замість сміттєзвалища потрапляли б на городи чи на клумби біля багатоповерхівок. У відрі відбувається не гниття органічних залишків, а їх переробка за допомогою ефективних мікроорганізмів. Вже за сім - десять днів органіку можна використовувати у рослинництві, плодівництві, для виробництва добрив, очищення стічних вод. Приміром, у Японії вже давно працює програма з очищення Внутрішнього Японського моря. У цій країні контейнери застосовують майже чотири мільйони родин, а в Південній Кореї лише в одному з районів міста Пусан - понад два мільйони людей. У США виник навіть рух, який пропагує використання установок у школах, на підприємствах та закладах харчування.
Антоніна Миколаївна каже, що було б дуже добре, якби кожна школа і дитячий садок мали такі міні-фабрики з переробки органічних відходів. Діточок змалечку привчали б до бережного ставлення і на практиці показували, як можна допомогти людству і нашій Землі. Якби прагнення Пані Тарасової підтримали владці, у неї крила виросли б! Адже вона усім серцем вболіває за екологію і щасливе майбутнє наших із вами дітей.
За матеріалами Лариси Галети, "Деснянка" №39 (619)
Джерело: www.gorod.cn.ua
