Неймовірні метаморфози погоди, досить стабільно високі ціни на овочі та фрукти, блокування податкових накладних та скасування реєстрації податкових накладних від постачальників – це тільки частина відмінних рис фруктово-овочевого сезону 2017 року.

Збирання врожаю для тривалого зберігання йде повним ходом і продовжиться до середини листопада (якщо не буде ранніх різких заморозків до 7-8 °С на цілу добу.) Зараз можна підбивати попередні підсумки цього непростого сезону і “робити ставки” на наступний.

Про основні тенденції ринку овочів і фруктів говоримо з менеджером з розвитку плодоовочевого ринку Українського Проекту Бізнес-Розвитку Плодоовочівництва, Сергієм Потаповим. На його думку, чимало несподіванок ще попереду.

– Цей рік був серйозним викликом для дрібних і середніх фермерських господарств, але, незважаючи на суперечливі прогнози, плодоовочівники отримали якщо не весь очікуваний прибуток, то більшу його частину – говорить Сергій В'ячеславович.  – У сезоні 2017 року, вперше за останні 6-7 років не було такого продукту, який би стрімко дешевшав, долаючи межу собівартості. Традиційні овочі – картопля, морква, буряк – просто б'ють цінові рекорди. У порівнянні з 2016 роком середня вартість овочів борщового набору зросла на 50-300%. Зростання цін на баклажани та болгарський перець склало 300%, на моркву і червоний буряк –  200% і 250%, відповідно, на цибулю – 140%. Для порівняння взяті оптові ціни на 11 вересня 2016 і 2017 років. Ціна на овочі закритого ґрунту (томати й огірки із плівкових теплиць) в 2 рази вище, ніж в минулому році.

Ті, хто постійно, з року в рік, займаються виробництвом овочів, знають, що приблизно кожен сьомий рік, як в 2010-му і в 2017-му, в овочевому казино – бінго! Випадає золота фішка і ціни високі. Сам підхід, постійне вирощування овочів, накопичення досвіду дають свої позитивні результати. У цьому сезоні при врожайності цибулі 60 тон з гектара його собівартість – 1,48 - 1,63 грн. в залежності від регіону та гібрида. З огляду на те, що відпускна ціна з поля 3,50-3,80 грн., то це, дійсно, висока додана вартість для виробників.

 – З чим пов'язані стабільно високі ціни на овочі та фрукти в цьому сезоні?

– Безумовно, пізні весняні заморозки в квітні-травні та посушливе літо позначилися на обсязі виробництва і кількісних показниках врожайності восени. Одна з найбільш прогнозованих галузей – це яблука. Через пізні заморозки навесні втрата одних тільки яблук в Європі склала ... 2, 2 млн. тон! Для порівняння: Україна виробляє лише 2,1 млн. тон різних фруктів, з них 1,2 млн. тон – яблука. Один день заморозків і 2,2 млн. тон фруктів просто зникло! Погодні умови – дуже серйозний фактор, що впливає на обсяги виробництв.

Крім того, на формування високої ціни кардинально вплинуло зменшення площ вирощування під усіма овочами та однорічними фруктами. Бізнесмени вважають за краще вирощувати менш клопіткі та експортоорієнтовані зернові та олійні культури.

Рішення про те, що садити, що сіяти – базується на двох наріжних каменях. По-перше, скільки це буде коштувати, які витрати на 1 га на посадку і що робити з тим, що виросте. Для зернових розмір витрат зрозумілий і він набагато менше, ніж у будь-якої овочевої культури: на гектар пшениці (залежно від регіону і пшениці) – 180-360 доларів США, 360 - це “космічні” технології з хорошим результатом, зазвичай близько 200. А ось посадка овочів і фруктів дорожча (1 га цибулі – від $ 3000 до $ 4800), а розмір прибутку невизначений. Хто знає, яка ціна буде восени? Може, “наросте” стільки, що хоч біогаз виробляй – нікуди дівати, як в сезоні 2011/2012. Коливання цін на зернові та олійні культури від року в рік порівняно невеликі (+ \ - $ 20-50 на тоні) і дохід передбачуваний ... і головне – він є. Саме зрозуміле з точки зору формування товарного потоку – зерно їде на експорт і немає необхідності виписувати податкові накладні з податковим кредитом, що має бути підтверджений. А ми бачимо, з кожним кварталом проблема підтвердження податкового кредиту суб'єктами господарювання в агробізнесі посилюється.

Другий наріжний камінь – ніколи немає інформації про те, скільки будуть коштувати овочі в наступному сезоні. Одвічна, “прим'ята” тема про виникнення кризи надвиробництва. “Не хочу про це чути, не хочу турбуватися, не хочу восени заорювати врожай прямо на полі – краще вирощувати зерно”, – думають фермери.

Крім того, агрохолдинги та зареєстровані бізнеси мають більшу перевагу по відношенню до “одноосібників” (ОПГ –  особисте присадибне господарство). Відкритий ринок не безрозмірний, а канали збуту за межами відкритого ринку для неплатників ПДВ стають недоступними. Україна, мабуть, єдина країна, в якій ПДВ становить 20% “на все”. У більшості країн є певні групи товарів, що мають більш низьку ставку ПДВ – так держава стимулює розвиток певного роду бізнесу. Наприклад, в ЄС свіжі овочі і фрукти обкладаються ПДВ в середньому в розмірі 5-9,5%: в Польщі –  8%, в Німеччині – 7%, в Латвії – з недавніх пір 5%.

У нас же значна кількість податкових накладних в II кварталі 2017 року була визнана проблемними з точки зору податкового кредиту. Більш того, введена така практика: всі виробники свіжих овочів і фруктів повинні довести, що вони мають податковий кредит, тому більшість компаній, які працюють для кінцевого покупця, оптові або роздрібні торгові мережі, отримали сюрприз у вигляді необхідності платити більше ПДВ до бюджету плюс штрафи .

Всі ці фактори в сукупності і визначають вибір культури для вирощування. Зерно з кожним сезоном має все більше і більше переваг з точки зору гарантованого прибутку, тут не “казино”.

– Погодні умови викликають серйозні побоювання у виробників овочів і фруктів.

–  І не дарма. Кількість погодних катаклізмів наростає з року в рік. 12 вересня в Вінниці пройшов град розміром з перепелине яйце, і яблука, які не встигли прибрати, втратили товарний вигляд. Що стосується кількості опадів, найстрашніші зміни – на півдні Одеської області. Пора подумати про створення накопичувачів для збору природних опадів, тому що проблема посушливості регіону посилюється. У сусідній Молдові за останні 20 років було кілька урядових програм і програм іноземних Проектів матеріально-технічної допомоги для створення рукотворних озер-накопичувачів. З наявними кліматичними змінами, отримати хороший врожай, скажімо, озимого часнику, який багато хто став вирощувати –  це вже проблема. Той же самий “Грін Тім” витратив чималі гроші і успішно “заморозив” 87 тон прекрасного іспанського часнику, посадженого на площі понад 480 га в сезоні 2011/2012 року.

Багато хто бачив в соціальних мережах фотографію київського світлофора, який оплавився на сонці. Але будь-який пластиковий виріб, та сама крапельна трубка, захищений від впливу сонця фотостабілізатором. Виробник світлофора гарантував надійну роботу виробу при температурі до 65 градусів ... А світлофор – розплавився. Температура була вище, ніж зона дії фотостабілізатора! Ще момент. Цього літа інфрачервоний датчик в деякі дні показував температуру ґрунту в Запорізькій області – 62,7 градусів за Цельсієм. Ми спостерігаємо досить неприємні “маяки природи” і потрібно бути готовим до найнесподіваніших наслідків.

Європейський союз створив спеціальний погодний експлорер – JRC MARS Explorer, щоб мати уявлення про стан ґрунтів і посівів в Європі. Повний аналіз погодних умов і моніторингу посівів, а також прогнози врожайності в Європейському союзі та сусідніх країнах доступні в моніторингу JRC MARS Bulletins Crop в Європі. Так ось, згідно з даними цього ресурсу південь України – мало не пустеля. Пам'ятаєте, в серпні в нас була зафіксована одна з найвищих температур в Європі – 40,8 градусів за Цельсієм в тіні.

– Сергій В'ячеславович, чи можуть виробники мінімізувати негативний вплив погодних умов на обсяг і якість врожаю?

- Всі ті, хто працюють в овочевому бізнесі та працюють професійно, з року в рік набувають досвіду, вдосконалюють свої навички і можуть знизити погодний вплив. Вони досить добре орієнтуються в особливостях погоди саме свого регіону і розуміють, які потрібно провести заходи, щоб виростити врожай. Зрештою, кожен власник земельної ділянки підбирає не тільки індивідуальну формулу живлення для рослин, щоб вони відчували мінімальний стрес і давали врожай, але і створює адекватні графіки поливу або затінення в умовах екстремальних температур. При вирощуванні на піщаному та супіщаному ґрунті кількість аміачних та калійних добрив буде зовсім інша. Чим більше працюєш, тим більше дізнаєшся і розумієш. Які особливості рельєфу, де стеляться ранкові тумани, як швидко змінюється температура. Як правило, найуспішніші господарства – це аграрії не першого покоління. Починати тепличний бізнес – дорого. Будь-яка теплиця – це технологічне спорудження, що вимагає крім специфічних знань ще й серйозних вкладень. Якщо на відкритому ґрунті можна висаджувати, то одну культуру, то іншу, то в теплиці, скажімо, зерно не посієш. Перевага теплиць – це календарні межі сезону: овочі раніше вступають в плодоношення, пізніше завершується сезон збору врожаю, якщо це другий період вегетації.

– Глобальне підвищення температури в нашому регіоні якось змінить овочеву політику?

–  Ні, переважає інертність мислення. Спроби вирощувати екзотичні овочі та фрукти існують, але так щоб всі масово перейшли – це навряд чи.

– Як змінилася картина вирощуваних в Україні культур?

– З 2010 по 2016 роки найбільш зросли обсяги виробництва соєвих бобів – з 1,5 до 4,3 млн. тон, вдвічі збільшився обсяг виробництва насіння соняшнику, в 1,75 раза – зернових і зернобобових. Вирощування іншої рослинної продукції, в тому числі і трудомісткої овочевої та плодово-ягідної, зросла менш істотно – всього на 25%. Є пряма залежність між тим, що приносить дохід і чим займаються успішні люди. Український експорт аграрної продукції протягом 2010-2016 років збільшився на 5,4 млрд. дол. – з 9,9 млрд. дол. до 15,3 млрд дол. в рік. Але це збільшення забезпечила первинна продукція до переробки, сировина. У кількісному вираженні експорт зерна і соєвих бобів зріс втричі: з 13 млн. тон до 38 млн. тон. В Україні все більше культур не переробляються, а експортуються саме як сировина. І стрімкий розвиток експорту зернових – всього лише експорт сировинної продукції. Тоді як економічно розвинені країни обмежують експорт сировини. Наприклад, в США, які також є великим експортером аграрної продукції, частина експорту первинної продукції становить всього лише 5%! Ми ж нарощуємо експорт не продуктів харчування або інгредієнтів, а сировини для їх виробництва. А країни-імпортери його переробляють і експортують вже продукти переробки, отримуючи зовсім іншу прибуток!

Аналіз даних Держстату про обсяги імпорту товарів для потреб сільського господарства свідчить про зростання залежності від імпорту в матеріально-технічному забезпеченні в Україні. Агрохолдинги під експортні контракти зерна отримують кредити на закупівлю іноземної техніки та матеріально-технічні ресурси. При такій моделі основна додана вартість створюється за межами України.

– Як змінити ситуацію?

– Перша умова для створення продукції з доданою вартістю, для будівництва переробних підприємств в Україні –  це вільний ринок землі. Власники, інвестори хочуть бути впевненими, що не втратять свою власність, яка стоїть на землі. Друга умова – реформа судової системи. Робота для всіх за єдиними правилами. Третє – викорінення корупції.

Земля – ​​це реальний актив, яким можна розпоряджатися, але теперішнє становище справ обмежує можливості землевласників: не здати в оренду, не закласти під заставу в банку, не вступити зі своєю землею в кооператив. Україна – єдина країна в Європі, де є мораторій на продаж сільгоспземель. Їх реальна вартість, вартість їх оренди не відповідають дійсності. Такої низької ставки оренди на землю, як в Україні, немає ніде!

Факти говорять про те, що українські фермери вже чітко усвідомлюють необхідність переробки вирощеної сировини. Ми бачимо, що перший крок, зміна збиральної техніки, зроблений. Другий, будівництво елеваторів і частково овочесховищ, також.

Ведеться розвиток інфраструктури, спостерігається активізація вантажних перевезень через внутрішні водні шляхи.

– Ваш прогноз на наступний сезон?

– У 2018 році очікується, що і “асфальт знімуть – посадять овочі”. Це звична картина: після успішного року, такого, як 2017-й, завжди відбувається перевиробництво овочів і фруктів. Масове бажання заробити призводить до масового від'ємного значення прибутку. Сільгоспвиробникам потрібно враховувати й інші фактори, які впливають на формування ціни. Вже в цьому році дуже гостро стоїть проблема трудових ресурсів, фермери кажуть, що працювати в поле нікому. Тільки в Польщі офіційно працює близько 1 млн. 200 тис. українців, в Чехії – не менше 80 тис. Українців. Плюс негативна динаміка приросту населення, урбанізація, латифундація, і авжеш, погода.