«Ринок ЄС для нас привабливий географічно, його населення має високу купівельну спроможність, а сам процес виробництва європейської продукції є дорожчим за український, що робить нашу продукцію більш конкурентоспроможною», — наголосив Міністр.
Він додав, що одним з основних факторів стримування експорту до ЄС є відносно невеликі квоти. Наступні ж поставки на загальних підставах обкладаються ввізним митом, що найчастіше стає непосильною ношею для вітчизняних виробників.
Зокрема, станом на кінець вересня за деякими позиціями аграрної продукції Україна або вже вичерпала, квоти або наближаємося до їх закриття. Наприклад, це стосується меду, ячмінної крупи, борошна, обробленого зерна зернових злаків, оброблених томатів, виноградного та яблучного соків, вівса, кукурудзи, пшениці, м’яса птиці та ячменю.
Крім європейського українські виробники отримали доступ на ринки Ізраїлю, Єгипту, Китаю, Індії, Саудівської Аравії. Є великі перспективи в короткостроковій перспективі розширити експорт в країни Північної Африки, Близького Сходу. «Ми прагнули довести самим собі і цілому світові, що із втратою російського ринку катастрофи у вітчизняному АПК не станеться, адже наша продукція знайде свого споживача. Нам це вдалося», — заявив Олексій Павленко, нагадавши, що наразі доля РФ в загальному українському експорті складає всього 2%.
Прес-служба Мінагрополітики
http://minagro.gov.ua
За 7 місяців поточного року Україна експортувала до країн ЄС сільськогосподарської продукції на загальну суму близько 2 млрд доларів США. Про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко в статті для Європейської правди «Як сприяти українському агроекспорту до ЄС».
За його даними, найбільшу питому вагу в структурі європейського експорту зайняли зернові злаки (кукурудза, пшениця, сорго), олія (соняшникова, соєва, ріпакова), насіння олійних культур (соя, ріпак, соняшнику, плоди, горіхи.
«Ринок ЄС для нас привабливий географічно, його населення має високу купівельну спроможність, а сам процес виробництва європейської продукції є дорожчим за український, що робить нашу продукцію більш конкурентоспроможною», — наголосив Міністр.
Він додав, що одним з основних факторів стримування експорту до ЄС є відносно невеликі квоти. Наступні ж поставки на загальних підставах обкладаються ввізним митом, що найчастіше стає непосильною ношею для вітчизняних виробників.
Зокрема, станом на кінець вересня за деякими позиціями аграрної продукції Україна або вже вичерпала, квоти або наближаємося до їх закриття. Наприклад, це стосується меду, ячмінної крупи, борошна, обробленого зерна зернових злаків, оброблених томатів, виноградного та яблучного соків, вівса, кукурудзи, пшениці, м’яса птиці та ячменю.
Крім європейського українські виробники отримали доступ на ринки Ізраїлю, Єгипту, Китаю, Індії, Саудівської Аравії. Є великі перспективи в короткостроковій перспективі розширити експорт в країни Північної Африки, Близького Сходу. «Ми прагнули довести самим собі і цілому світові, що із втратою російського ринку катастрофи у вітчизняному АПК не станеться, адже наша продукція знайде свого споживача. Нам це вдалося», — заявив Олексій Павленко, нагадавши, що наразі доля РФ в загальному українському експорті складає всього 2%.
