Сектор малого сімейного агробізнесу під загрозою зменшення через негативний вплив змін клімату. Рослини не можуть пристосуватися до тропічних злив, екстремально високих температур, травневих заморозків і гинуть, залишаючи фермерів без урожаю та доходу. Про це 16 грудня казали спікери прес-конференції UHBDP «Фермер-клімат: як не програти цю битву», під час якої було презентовано учбовий курс для малих сільгоспвиробників «Зміна клімату та малий бізнес».

Як відмітила Олена Березіна (ФГ «Витязь», Запорізька область), температура ґрунту щоліта підвищується до 60 градусів, а це - вимирання всіх мікроорганізмів на глибині до 5-6 см. З 2018 року пригнічення рослин через підвищені температури і повітря, і ґрунту стало ще гіршим. Врожайність знизилася, втрати сягали 80%. Олена Березіна знайшла рішення. На польових культурах залишають стерню - це тінь, яка суттєво знижує температуру (так уникають перегріву коріння та випаровування вологи). На винограднику сіють сидерити. У саду - особлива обрізка, яку Олена підглянула у природи. Завдяки цій обрізці на ґрунт йде гарне затінення, при цьому крона дерева отримує необхідну кількість світла та затримує суховії.

- Добре, що я агроном, у мене є знання, ресурси. А що робити малим селянським бізнесам? Вони готові вчиться, впроваджувати, бо це їхні гроші, - сказала Олена Березіна.

Про непросту ситуацію в полі та саду говорив Олександр Бритвін (ФГ «Лиманськ», Херсонська область): 

- Якщо раніше було 4 сезони, то сьогодні їх близько 8, у лютому – весна, у квітні – зима, влітку – тропічні зливи. До нового року 2 тижні, а у нас бруньки на деревах ось-ось розпустяться, бруньки, налиті соком! А за тиждень обіцяють - 12 С. 

У господарстві Олександра Бритвіна переорієнтувалися з вирощування карпів на більш теплолюбну креветку макробрахиум розенберга. Щодо баштанних, так, він погоджується з пропозицією відмовитися від глибокої оранки, але це веде до технічного переозброєння господарства. А як правильно обробити землю, що саме купити – люди цього не знають, да й обладнання коштує не 10 грн, а можна помилитися, купити не те. Цей страх стримує багатьох, для кого покупка нової сівалки – відмова від життєво важливих речей. Ну, а щодо пристосування винограду до нових умов – питання залишається відкритим, бо вберегти бруньки від весняних заморозків складно.

- Погодні умови абсолютно непередбачувані. Сильні затяжні дощі та різке підвищення температури призводять до втрат урожаю, а усунення термінів посадки – до недобору врожаю та виходу на ринок тоді, коли ціна вже знижується. Цього року наші збитки становили біля 700 000 грн. Суницю садову та томати залили дощі, а огірки згоріли під палючим сонцем, - розповів під час прес-конференції Сергій Мельник, директор компанії «Мир Вам» з Миколаївської області. 

- У 2019 році ми втратили 90% врожаю, - додає Віра Попаз, голова СК «РесурсКомпаніКубей» з Одеської області. - У 2020 та 2021 роках ми втратили до 85% винограду та томату. Наш малий сімейний бізнес, як і багатьох моїх сусідів, перебуває під загрозою. Є гостра потреба перейти в закритий ґрунт, але самотужки це дуже складно, нам потрібна допомога держави або донорів.

Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва запропонував спеціалізований навчальний курс «Зміна клімату та малий агробізнес», що є практичною дорожньою картою для агровиробників, консультантів-дорадників, сервіс-фірм та фінансових установ.  

- Я сподіваюсь, що корисний досвід, який набув наш проект, учасники нашого проекту, буде корисний виробникам всієї України. Сподіваюсь, що ті ідеї та рішення, про які ви дізнаєтеся під час Курсу, допоможуть багатьом бізнесам подолати негативний вплив складних кліматичних умов, - підкреслив менеджер Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва Дмитро Ніколаєв.

Заступниця директора з розвитку Посольства Канади в Україні Саша Форманек відмітила під час прес-конференції, що клімат суттєво впливає на бізнеси по всьому світу: 

- Зміна клімату приносить як складнощі, виклики, так і можливості. В Канаді, для прикладу, вважають, що зміна клімату суттєво впливає на сільське господарство та продовольчий сектор, але їх  можна адаптувати до цих змін. Посольство Канади в Україні підтримує підхід проекту до проблеми та вважає, що створений учбовий курс пропонує малому бізнесу реальні інструменти для адаптування бізнесу до кліматичних змін.

Андрій Кравченко, заступник директора Департаменту аграрного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства України наголосив, що в Україні Екологічна стратегія до 2030 року була розроблена нещодавно і включає моменти адаптації до змін клімату. 

- Ми тільки почали цю роботу. Чудово розуміємо шо зміни клімату є серйозним викликом. Агровиробниками слід розуміти до чого готуватися, а наша задача – підказувати.

Підбиваючи підсумки прес-конференції, менеджерка міжпроектних програм UHBDP Олександра Гармаш сказала, що зміна клімату – це робота в двох напрямках: як адаптуватися та як протидіяти.

- Наш курс містить ряд уроків з регуляторних питань, про які закони слід знати, бо вони ставатимуть більш жорсткими. Впровадження нових технологій передбачає залучення фінансів. Наразі банків, які мають, так би мови «зелені програми», поки небагато – їх сім. Та це лише початок. Залучення фінансів – це в тому числі про грантові ресурси, - підкреслила Олександра Гармаш. 

Ті, хто подивиться курс та правильно відповість більш ніж на 75% питань до 20 січня, отримають сертифікат.  А він – додаткова конкурентна перевага при участі в грантових програмах. І це актуально, як для фермерів, так і для громадських організацій.