info@uhbdp.org
0 800 500 184 Дзвінки безкоштовні

Дзвінки безкоштовні з усіх номерів стаціонарних і мобільних операторів зв’язку України.

Пн-Пт, 08:00-17:00

Подзвонити

Сертифікація

Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва створив цю сторінку, щоб малі та середні виробники та підприємства відчували себе більш впевнено у питаннях безпечності та якості продукції,сертифікації та пов’язаного з цим законодавства. Впродовж року ми будемо проводити інформаційні заходи та курси. До того ж, на цій сторінці ви знайдете ключову інформацію, новини, події та посилання довкола теми безпечності продукції, що регулюється законодавством України та проходженням сертифікації, яку кожен виробник і підприємство може обрати і пройти за бажанням.

Виробники на Півдні України​

нейтрально або позитивно ставляться до обов’язкової реєстрації оператором ринку харчових продуктів
вже зареєстровані оператори ринку харчових продуктів у Держспоживслужбі
наразі не мають ніякого сертифікату на продукцію чи процес виробництва
планують у найближчі 2-3 роки отримати сертифікат​

Джерело даних: Клієнтки та клієнти UHBDP, річне опитування 2021

Про обов'язкову та необов'язкову сертифікацію

В Україні, як і у світі, на сьогодні питання якості та безпечності продукції розділено. Питання вимог щодо безпечності харчової продукції встановлює і регулює законодавство України. Підтвердження ж якості харчових продуктів відбувається зазвичай у процесі її добровільної сертифікації за національними стандартами на продукцію (ДСТУ) чи технічними умовами на продукцію (ТУУ).

Детальніше

Андрій Гармаш - фахівець із впровадження стандартів, провідний аудитор систем менеджменту якості

a) Викладення інформації щодо переліку документів, що мають мати/надавати покупцю продавці продуктів харчування власного (у т. ч. домашнього) виробництва під час продажу:

  • на агропродовольчих ринках (у тому числі під час карантину)
  • у власних магазинах та дозволених для продажу продуктів харчування місцях
  • на ярмарках, виставках, тощо
  • віддалено (використовуючи інтернет).

Надати приклади таких документів.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII продавець зобов'язаний надати покупцеві продукцію належної якості та інформацію про неї; якщо покупець зажадає – документ, що підтверджує якість реалізовуваної продукції не залежно від локалізації торгівельного місця.

Документами, що підтверджують відповідність харчових продуктів вимогам українського законодавства, є:

1. Сертифікат відповідності (ст. 1 Закону від 17.05.01 р. № 2406-III «Про підтвердження відповідності»). Сертифікат відповідності видається виробникові продукції. У документах (наприклад, видаткових накладних), за якими ця продукція передається СГ, виробник зобов'язаний зазначити реєстраційні номери сертифікатів відповідності (абзац п'ятий ч. 1 ст. 13 Закону № 2406). Не є обов'язковою сертифікація харчових продуктів вітчизняного виробництва, що реалізуються на території України (ч. 2 ст. 32 Закону № 771 “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»).

2. Міжнародний сертифікат і свідоцтво про визнання відповідності. Ці документи необхідно мати постачальнику на всю харчову продукцію, що ввозиться (імпортується) до України (п. 40 ст. 1, ч. 2 ст. 32 Закону № 771; ст. 1 Закону № 2406).

3. Декларація про відповідність. Цим документом виробник зобов'язаний супроводжувати свою продукцію, якщо так установлено технічним регламентом на відповідний вид харчової продукції (ст. 1, 13 Закону № 2406). У разі відсутності технічного регламенту, затвердженого законами України або актом КМУ, застосовується технічний регламент Європейського Союзу (далі – ЄС) (п. 84 ст. 1 Закону № 771, ст. 1 Закону № 2406). Оскільки відсутній технічний регламент на українські харчові продукти, затверджений законами України, нормативно-правовими актами КМУ або рішеннями законодавчих органів ЄС.

Згідно зі ст. 16 Закону № 2406 виробник має право скласти декларацію про відповідність за власною ініціативою або на підставі договору зі споживачем. Декларація про відповідність повинна містити такі відомості (ст. 28 Закону «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» N 124-VIII): визначення продукції (назва, номер партії, склад харчової продукції); сорт або категорію продукції; дату оформлення декларації, назву, адресу, статус і підпис виробника або його уповноваженого представника; назву, адресу та ідентифікаційний код у реєстрі призначеного органу з оцінки відповідності, який провів процедуру оцінки відповідності; назву та адресу об'єкта, де зберігається технічна документація з підтвердження відповідності.

4. Ветеринарні документи. До них згідно ст. 1, 32 Закону від 25.06.92 р. № 2498-XII «Про ветеринарну медицину» відносяться:

  • ветеринарне свідоцтво при переміщенні на території України;
  • ветеринарна довідка, якщо продукція переміщується в рамках адміністративного району.

Також ветеринарні документи включають також ветеринарні картки та/або ветеринарно-санітарні паспорти на тварин. Ветеринарні документи видаються на продукти, що підлягають ветеринарному контролю. Перелік таких продуктів наведено у додатку 1 до Тимчасового порядку, затвердженого наказом Державного департаменту ветеринарної медицини від 18.03.99 р. № 6 (далі – Тимчасовий порядок № 6), а саме: жива риба і рибопродукти; раки, ракоподібні, жаби, молюски та інші гідробіонти; м'ясо і м'ясопродукти; молоко і молокопродукти; яйця, яєчний порошок, меланж, яєчна маса для переробки; тушки пернатої дичини; мед, бджолиний віск та інші продукти бджільництва; кров; тваринні жири; консерви, м'ясні, м'ясорослинні, рибні; сири; масло вершкове; маргарин; сухе, консервоване молоко і молокопродукти; продукти для дитячого харчування; ковбасні вироби; м'ясні концентрати; м'ясне, рибне, кров'яне і кісткове борошно; гриби.

Часто необхідно мати декілька документів, що підтверджують якість продукції, наприклад: для алкогольних напоїв необхідні сертифікат відповідності, декларація про відповідність і висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи; для м'яса і м'ясних продуктів потрібна декларація про відповідність, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи і ветеринарні документи.

Окрім зазначених документів споживач має право отримати інформацію про продукцію. Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. Інформація про продукцію повинна містити:

1) назву товару, найменування або відтворення знаку для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

3) дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об'єм тощо), умови використання;

4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;

5) позначку про наявність у складі продукції генетично модифікованих організмів;

7) дату виготовлення;

8) відомості про умови зберігання;

9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);

10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;

11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

На вимогу споживача продавець зобов'язаний пред'явити йому висновок державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи про відповідність продукції рослинного та тваринного походження, що реалізується, ветеринарно-санітарним нормам.

На вимогу споживача продавець (суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства звільнений від застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок) зобов'язаний видати розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу, з зазначенням назви суб'єкта господарювання та ринку, номера (ряду) торговельного місця, найменування товару, ціни товару, прізвища, ініціалів продавця та його підпису.

Відповідно до ст. 37. Закону № 771 забороняється продаж харчових продуктів власного домашнього виробництва не на агропродовольчих ринках!!!

b) Доповнення інформації щодо необхідності визначення виробником національних (а за необхідності розробки власних) нормативних вимог до вироблюваної харчової продукції, з поясненням відмінностей та наведенням прикладів.

На упаковці кожного харчового продукту  обов’язково має бути присутній напис про те, за якими нормативними документами він був проведений. Це необхідно для того, щоб, по-перше, мати можливість контролювати якість продукції і, по-друге, регулювати вимоги до неї. Наприклад, кількість вітамінів, жирів, вуглеводів, і відсоток вмісту масової частки основних інгредієнтів тощо.

Відповідно до Закону «Про стандартизацію» № 1315-VII нормативний документ - документ, що встановлює правила, настанови чи характеристики щодо діяльності або її результатів;

стандарт - нормативний документ, заснований на консенсусі, прийнятий визнаним органом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері;

технічні умови - нормативний документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинна відповідати продукція, процес або послуга, та визначає процедури, за допомогою яких може бути встановлено, чи дотримані такі вимоги.

кодекс усталеної практики – нормативний документ, що містить рекомендації щодо практик чи процедур проектування, виготовлення, монтажу, технічного обслуговування або експлуатації обладнання, конструкцій чи виробів;

Кожен з нас не раз помічав рекламні упаковки продукції, на яких красується абревіатура «ТУ» (технічні умови). Це «власні» або «авторські» стандарти якості виробника. ТУ – це документ, котрий розроблений підприємством-виробником і є його майновою власністю, тож ознайомитися з ним можна лише з дозволу власника. При цьому вони не повинні знаходиться в протиріччі з обов’язковими стандартами, що поширюються на цей виріб. Сформульовані в ТУ вимоги повинні бути не нижче, ніж технічні характеристики і показники для відповідних груп товарів, на які є ДСТУ.

ТУ розробляється у випадку якщо на певний новий вид продукції взагалі не існує національних стандартів, або ж якщо йому потрібно розширити асортимент продукції, запровадити новітні розробки, вдосконалити технологічний процес, упаковку і таке інше. При цьому розробник технічних умов орієнтується на особливості свого виробництва й виходить з вигідних йому умов.

Наприклад, існує стандарт ДСТУ 4733: 2007 – морозиво молочне, вершкове, пломбір. Даний стандарт поширюється на морозиво, виготовлене виключно з молока і продуктів його переробки та відрізняється лише за вмістом жиру. Але виробник бажає додавати у свою продукцію такі компоненти, наприклад, горіхи, шоколад, ванілін, мак що не заборонені Мінздравом.

Продукція, виготовлена за технічними умовами, обов’язково повинна відповідати вимогам ДСТУ, проте, виготовляється за власною рецептурою підприємства з використанням новітніх технологій, що дозволяє здешевити собівартість готового продукту, наділити його певними (можливо лікувально-профілактичними) властивостями та максимально задовольнити вимоги споживачів виходячи з рівня їх купівельної спроможності.

Таким чином, на сьогодні в Україні виробник продукції має вибір нормативної документації, і сам вирішує, якими документами керуватися для опису характеристик і вимог до продукції, що випускається. ДСТУ або технічні умови в маркуванні товару не є критерієм якості – останнє слово завжди за споживачем, який вибирає між якістю і кількістю.

Вебінар «Документи, що підтверджують якість та безпечність сільськогосподарської/харчової продукції»

Завантажити матеріали до вебінара

Як визначити, що необхідно зробити господарству для легалізації роботи потужностей на яких провадяться роботи з вирощування, обробки, переробки, зберігання продукції для наступної реалізації в рамках харчового законодавства?

Якщо ви займаєтесь обігом (виробництвом, доробкою, переробкою, зберіганням, транспортуванням з наступним відчуженням як-то продаж або обмін чи дарування) будь-якої плодоовочевої, ягідної продукції та/або меду (з деякими умовностями), як з метою отримання доходу так і без такої мети, ви маєте:

Пройти реєстрацію потужностей в ДПСС (Держпродспоживслужбі)​

Процес реєстрації потужностей покроково

Якщо ви займаєтеся обігом меду,

  • в результаті оброблення, первинний стан меду істотно змінюється,
  • ви оброблюєте мед з власної пасіки, але докуповуєте сторонній мед для збільшення об’єму постачань продукції,
  • ви оброблюєте або надаєте послуги з обробки та/або переробки стороннього меду,

ви маєте:

Отримати експлуатаційний дозвіл в ДПСС (Держпродспоживслужбі)​

Процес отримання експлуатаційного дозволу покроково.

Мінімальні кроки щодо впровадження вимог харчового законодавства в залежності від складності технологічних операцій

Кроки

1. Господарства, що виконують нижченаведені операції є первинним виробництвом і на них не поширюється вимоги щодо впровадження НАССР

Крок 1:

Визначити та впровадити загальні гігієнічні вимоги

Крок 2:

Проаналізувати та оцінити небезпечні фактори

Крок 3:

Вести записи щодо діяльності

Щодо плодоовочевої та ягідної продукції на місці вирощування:

Вирощування, збирання та продаж плодів, овочів та ягід “з поля” у свіжому виді, включно з наступними операціями в місці первинного виробництва:

  • Охолодження (без заморожування),
  • Очищення від пилу, ґрунту тощо,​
  • Миття,
  • Сортування,
  • Калібрування,
  • Пакування (без використання вакуумного пакування та /або пакування у захисному середовищі),
  • Зберігання (без використання зберігання у середовищі захисних газів),
  • Транспортування від місця виробництва до місця обробки,
  • Транспортування від місця обробки до покупця

Щодо меду у місці реєстрації пасіки:

  • Збирання (відкачування) на пасіці в незалежності від місця її розміщення
  • Фільтрування
  • Фасування
  • Зберігання
  • Транспортування від місця розташування пасіки до місця реєстрації пасіки, від місця реєстрації пасіки до покупця меду
Кроки

2. Господарства первинного виробництва що виконують нижченаведені операції втрачають можливість назватися первинним виробництвом та мають впроваджувати НАССР

Крок 1:
Визначити та впровадити гігієнічні вимоги

Крок 2:
Проаналізувати та оцінити небезпечні фактори

Крок 3:
Вести записи щодо діяльності

Крок 4:
Розробити та запровадити постійно діючі процедури НАССР.

Щодо плодоовочевої та ягідної продукції:

  • Очистка від шкірки,
  • Нарізка, шинкування,
  • Термообробка (як-то обсмаження, бланширування, стерилізація, варіння, пропарювання тощо),
  • Заморозка (у т.ч. шокова),
  • Сушка (у т.ч. дегідратація, сублімація, конвекційна сушка)
  • Приготування напівфабрикатів
  • Консервування (у тому числі маринування, соління, квашення)
  • Приготування напівфабрикатів чи готової продукції, до складу якої входять як сировина рослинного походження так і перероблені продукти тваринного походження
  • Господарство, що оброблює на власних потужностях крім власної рослинної сировини також і рослинну сировину стороннього виробництва чи-то придбану цим підприємством чи лише надає послуги з обробки сторонньої продукції
Кроки

3. Господарства що виконують нижченаведені операції мають подбати про впровадження НАССР

Крок 1:
Визначити та впровадити гігієнічні вимоги

Крок 2:
Проаналізувати та оцінити небезпечні фактори

Крок 3:
Вести записи щодо діяльності

Крок 4:
Розробити та запровадити постійно діючі процедури НАССР.

Щодо плодоовочевої та ягідної продукції:

Оброблення, переробка, акумулювання, зберігання, транспортування продукції стороннього виробництва

Щодо меду:

  • Нагрівання та декристалізація,
  • Купажування (змішування різних медів),
  • Збивання та кремування,
  • Додавання інших складових (наприклад горіхи, фрукти, ягоди, трави, квіти, сік, екзотичні фрукти, маточного молочка, тощо).

Також, якщо частину операцій для вас виконує інше господарство, або/та якщо на вашій потужності крім вашої сировини також оброблюється стороння сировина.

Крок 1 - Впровадження гігієнічних вимог

Господарства - виробники первинної продукції впроваджують загальні гігієнічні вимоги, а саме:

Щодо продукції рослинництва:

  1. підтримують потужності для виробництва та/або обігу первинної продукції та супутніх дій у чистоті шляхом чищення, миття та дезінфекції;
  2. підтримують обладнання, інвентар та транспортні засоби у чистоті шляхом чищення, миття та дезінфекції;
  3. використовують на потужностях воду питну або воду чисту для запобігання забрудненню;
  4. забезпечують допуск до виробництва та/або здійснення обігу харчових продуктів персоналу, стан здоров’я якого не становить загрози безпечності харчових продуктів та який пройшов обов’язковий медичний огляд і навчання (підготовку), що має бути документально підтверджено;
  5. здійснюють ефективні заходи щодо боротьби із шкідниками;
  6. зберігають та вивозять відходи та небезпечні речовини у максимально безпечний спосіб з метою запобігання забрудненню;
  7. використовують результати досліджень (випробувань) зразків;
  8. використовувати засоби захисту рослин відповідно до вимог законодавства.

Щодо продукції бджільництва:

  1. підтримують потужності для виробництва та/або обігу первинної продукції та супутніх дій, включаючи потужності для зберігання та приготування кормів у чистоті шляхом чищення, миття та дезінфекції;
  2. підтримують обладнання, інвентар та транспортні засоби у чистоті шляхом чищення, миття та дезінфекції;
  3. забезпечують належний рівень чистоти тварин, які підлягають забою, та у разі необхідності чистоту тварин, які використовуються для виробництва харчових продуктів;
  4. використовують на потужностях воду питну або воду чисту для запобігання забрудненню;
  5. забезпечують допуск до виробництва та/або здійснення обігу харчових продуктів персоналу, стан здоров’я якого не становить загрози безпечності харчових продуктів та який пройшов обов’язковий медичний огляд і навчання (підготовку), що має бути документально підтверджено;
  6. здійснюють ефективні заходи щодо боротьби із шкідниками;
  7. зберігають та вивозять відходи та небезпечні речовини у максимально безпечний спосіб з метою запобігання забрудненню;
  8. повідомляють з метою запобігання проникненню та поширенню хвороб, що передаються людині через харчовий продукт, компетентному органу про підозрілі спалахи хвороб, пов’язаних з появою нових тварин;
  9. використовують результати досліджень (випробувань) зразків;
  10. використовують ветеринарні препарати та кормові добавки відповідно до вимог законодавства.

Господарства, що не є первинними виробниками харчових продуктів розроблюють програми передумови та впроваджують гігієнічні вимоги щодо наступного:

  1. Належне планування виробничих, допоміжних та побутових приміщень для уникнення перехресного забруднення;
  2. Вимоги до стану приміщень, обладнання, проведення ремонтних робіт, технічного обслуговування обладнання, калібрування тощо, а також заходи щодо захисту харчових продуктів від забруднення та сторонніх домішок;
  3. Вимоги до планування та стану комунікацій - вентиляції, водопроводів, електро- та газопостачання, освітлення тощо;
  4. Безпечність води, льоду, пари, допоміжних матеріалів для переробки (обробки) харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами;
  5. Чистота поверхонь (процедури прибирання, миття і дезінфекції виробничих, допоміжних та побутових приміщень та інших поверхонь);
  6. Здоров’я та гігієна персоналу;
  7. Захист продуктів від сторонніх домішок; поводження з відходами виробництва та сміттям, їх збір та видалення з потужності;
  8. Контроль за шкідниками, визначення виду, запобігання їх появі, засоби профілактики та боротьби;
  9. Зберігання та використання токсичних сполук і речовин;
  10. Специфікації (вимоги) до сировини та контроль за постачальниками;
  11. Зберігання та транспортування;
  12. Контроль за технологічними процесами;
  13. Маркування харчових продуктів та поінформованість споживачів.

Крок 2 - Аналіз небезпечних факторів

Господарства, що є первинними виробниками харчових продуктів

Мають щонайменше провести аналіз власного виробництва на можливість виникнення потенційних небезпечних факторів (забруднення продукції хімічними, фізичними та біологічними чинниками), що можуть вплинути на безпечність кінцевого харчового продукту з навколишнього середовища, як-то

  • забрудненої небезпечними залишками від минулого способу використання, територія виробництва;
  • небезпечні, ненадійні, не пристосовані для поточного використання будинки та споруди;
  • не справна, не призначена для поточного використання техніка, транспорт та обладнання;
  • забруднена (залишками пестицидів, мікробіологією, важких металів тощо), не придатна (з неприйнятним показниками засоленості, жорсткості, хлоридів тощо), для поливу, обприскування, миття тари, рук, продукції, вода;
  • персонал, що не пройшов навчання, хворий на інфекційні, кишкові, гнійні захворювання тощо;
  • шкідники та хвороби;
  • відходи;
  • не призначені для культури засоби захисту та добрива, вет.препарати, перевищення доз застосування, части використання, строків очікування до збирання тощо;
  • непридатні корми;

та прийняти рішення, як звести до можливого мінімуму дію того чи іншого чинника.

Господарства, що не є первинними виробниками харчових продуктів

Мають провести аналіз власного виробництва на можливість виникнення потенційних небезпечних факторів (забруднення продукції хімічними, фізичними та біологічними чинниками), що можуть вплинути на безпечність кінцевого харчового продукту на всіх етапах виробництва, оцінити імовірність виникнення ризику забруднення продукції та розробити план дій для мінімізації впливу небезпечних факторів на безпечність продукції та наступні принципи НАССР.

Крок 3 - Ведення записів

Господарства, що є первинними виробниками харчових продуктів мають вести записи щонайменше щодо

Щодо продукції рослинництва:

  • Використання засобів захисту рослин
  • Наявності шкідливих організмів чи хвороб, що можуть вплинути на безпечність харчових продуктів рослинного походження
  • Результатів відповідних досліджень (випробувань) зразків рослин або інших зразків

Щодо продукції бджільництва:

  • Виду та походження кормів
  • Ветеринарних препаратів для комах, дати їх застосування, часу очікування, після якого дозволяється використання комах та/або харчових продуктів
  • Наявності хвороб комах, які можуть вплинути на безпечність харчових продуктів
  • Результатів досліджень (випробувань) зразків, отриманих від тварин, або інших зразків, відібраних з діагностичною метою
  • Даних стосовно проведення перевірок тварин та/або харчових продуктів

Крок 4 - Розробити та впровадити постійно діючі процедури НАССР.

Етапи впровадження

1. Підготовчим кроком розробки плану НАССР має бути створення групи НАССР. Якщо можливо, ця група повинна складатися з осіб, які представляють різні підрозділи потужності, від роботи яких залежить безпечність продуктів, включаючи керівників, та які мають знання про харчові продукти, технологічні процеси та відповідний досвід роботи. Якщо необхідно, на етапі розробки можна залучити зовнішніх експертів, які мають поглиблені знання про небезпечні фактори, характерні для харчових продуктів, технологічні процеси та принципи НАССР.

2. Група НАССР повинна розробити повний опис харчового продукту, який повинен містити інформацію, яка стосується його безпечності:

  • назву,
  • склад,
  • структуру та фізико-хімічні характеристики (наприклад, рідина, желе, твердий стан, вміст вологи, рН),
  • мікробіологічні та хімічні критерії,
  • вид оброблення (наприклад, теплове оброблення, заморожування, соління, коптіння тощо),
  • спосіб споживчого та транспортного пакування (наприклад, герметична, вакуумна упаковки, модифікована атмосфера тощо),
  • вид маркування,
  • умови зберігання та транспортування,
  • строк придатності,
  • спосіб реалізації,
  • метод збуту,
  • дані про передбачуваного споживача або специфічну групу споживачів (наприклад, для загального вжитку, для дитячого харчування, харчування для спортсменів та осіб похилого віку),
  • спосіб споживання (використання).

3. Група НАССР повинна у будь-якому форматі скласти блок-схему технологічного процесу, яка відображає всі етапи процесу в межах контролю за потужністю - від надходження неперероблених, частково перероблених або перероблених харчових продуктів, допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, до постачання харчових продуктів споживачам та іншим клієнтам, включаючи їх підготовку, переробляння, пакування, зберігання та транспортування. Усі технологічні процеси повинні бути представленими в належній послідовності разом з відповідними технологічними даними.

4. Після того, як блок-схему розроблено, група НАССР повинна підтвердити її відповідність дійсним технологічним процесам під час роботи потужності.

5. Наступний етап розробки системи НАССР полягає в аналізі небезпечних факторів визначення відповідних заходів з контролю. Враховуються:

  • значимість небезпечного фактора як функція ймовірності його появи та потенційного негативного впливу на здоров’я споживачів. Для оцінки ймовірності виникнення використовуються досвід, інформація про випадки небезпечних харчових продуктів, які траплялись безпосередньо на потужності, інших операторів ринку у регіоні щодо епідеміологічної ситуації;
  • оцінка потенційного негативного впливу проводиться відповідно до знань про вид (природу) харчового продукту та технологічних процесів, науково-технічної інформації, передбачуваного способу споживання (використання) продукту, ймовірного неправильного споживання, груп споживачів тощо;
  • якісна та/або кількісна оцінка наявності небезпечного фактора;
  • виживання та розмноження патогенних мікроорганізмів і неприйнятне утворення хімічних сполук у харчових продуктах (у тому числі неперероблених, частково перероблених або перероблених), на технологічних (виробничих) лініях або в навколишньому середовищі;
  • утворення та стабільність у харчових продуктах токсинів чи інших небажаних сполук метаболізму мікроорганізмів, хімічних речовин, алергенів, фізичних забруднень (сторонні предмети);
  • забруднення (чи повторне забруднення) біологічними (мікроорганізмами, паразитами), хімічними чи фізичними небезпечними факторами неперероблених, частково перероблених або перероблених харчових продуктів.

Після завершення аналізу небезпечних факторів на всіх етапах технологічного процесу етапи, на яких, незважаючи на впроваджені заходи з контролю, ризик перевищення.

6. Далі група НАССР визначає (ідентифікує) критичні контрольні точки опираючись на власний практичний досвід та знання про процес та продукт з можливим використанням дерева рішень та виявляючи небезпечні фактори які можуть перевищити допустиму норму і призвести до загрози безпечності харчових продуктів.

7. Принцип 3 системи НАССР полягає у встановленні критичних меж для ККТ - це крайні прийнятні значення (показники), які відділяють виготовлення (випуск) безпечного продукту від небезпечного.

8. Принцип 4 системи НАССР полягає у встановленні процедур моніторингу щодо ККТ для встановлення того, чи дотримані критичні межі (чи є ККТ під контролем). При цьому здійснюється ведення протоколів проведення моніторингу, які повинні заповнюватись одразу після проведення вимірювань та/або спостережень. Встановлюють спосіб моніторингу, тобто яким чином здійснюється моніторинг, частоту моніторингу, відповідальність за проведення моніторингу.

9. Група НАССР завчасно розробляє коригувальні дії для кожної ККТ, які можна негайно застосувати у випадку, коли моніторинг свідчить про відхилення від критичних меж, що мають відповідати таким вимогам:

  • негайно відновлювати контроль за технологічним процесом;
  • визначати причини невідповідності;
  • усувати причини невідповідності;
  • визначати (ідентифікувати) потенційно небезпечні продукти, виготовлені (випущені) за час, коли технологічний процес не був під контролем (при періодичному моніторингу - з часу останнього вимірювання з позитивним результатом), та встановлювати подальше поводження з ними.

10. Група НАССР впроваджує процедури верифікації (перевірки), які дозволяють встановити, чи система НАССР працює правильно і ефективно, забезпечує контроль за небезпечними факторами, пов’язаними з харчовим продуктом та технологічним процесом, та належно виконується.

11. Валідація (підтвердження) плану НАССР - отримання доказів того, що всі елементи плану НАССР є правильними і забезпечують безпечність харчових продуктів, а саме:

  • демонстрація, що всі рішення, прийняті під час дослідження плану НАССР, мають під собою наукове та/або технічне обґрунтування і базуються на належних практиках виробництва та гігієни;
  • переконання, що план НАССР є правильно продуманим і ефективним;
  • оцінка того, що розроблений план НАССР може бути впроваджено повністю;
  • надання клієнтам (іншим операторам ринку) чи органам державного контролю (нагляду) доказів того, що прийняті рішення є правильними, а заходи контролю - ефективними.

12. Ведення записів та документації, що мають відповідати розміру потужності, особливостям технологічних процесів та давати змогу оператору ринку перевіряти впровадження та дієвість заходів з контролю, передбачених системою НАССР.

12.1. Документація системи НАССР поділяється на:

  • базову - план НАССР, процедури;
  • оперативну - протоколи, записи.

12.2. До базової документації належать:

  • склад групи НАССР та її обов’язки;
  • опис харчового продукту та його передбачуване споживання (використання);
  • перевірена блок-схема виробництва;
  • аналіз небезпечних факторів;
  • методологія визначення ККТ;
  • критичні межі та їх обґрунтування;
  • система моніторингу, процедури моніторингу кожної ККТ;
  • процедури застосування коригувальних заходів;
  • процедура валідації, верифікації;
  • процедури управління документами НАССР.

12.3. До оперативних записів належать:

  • протоколи нарад НАССР групи;
  • протоколи моніторингу ККТ;
  • протоколи впровадження коригувальних заходів;
  • протоколи валідації, верифікації.

Спрощений підхід для певних категорій потужностей у застосуванні процедур, що засновані на принципах НАССР

1. Оператори ринку можуть впроваджувати процедури, засновані на принципах НАССР, що передбачає спрощене їх застосування у всіх випадках з урахуванням видів (природи) технологічних процесів, які здійснює оператор ринку, та розмірів потужності.

2. На потужностях з незначним ступенем ризику (не здійснюються підготовка, обробка чи переробка харчових продуктів) небезпечні фактори можуть контролюватися за допомогою програм-передумов. У таких випадках є достатнім застосування лише принципу 1 системи НАССР "Аналіз небезпечних факторів" і дозволяється не використовувати інші принципи системи НАССР.

3. До таких потужностей можуть належати в тому числі:

  • Рухомі та/або тимчасові потужності (палатки, кіоски, прилавки, рухомі транспортні засоби для торгівлі);
  • Потужності, що здійснюють приготування та продаж напоїв (бари, кав’ярні тощо);
  • Потужності, що здійснюють прості технологічні операції з підготовки харчових продуктів (наприклад, нарізання), за умови забезпечення програмами-передумовами належного проведення таких операцій.

4. Якщо програми-передумови дають змогу контролювати небезпечні фактори у харчових продуктах і зобов’язання операторів ринку щодо випуску (реалізації) безпечних харчових продуктів виконуються, то допускається не здійснювати розробку, впровадження та застосування постійно діючих процедур, що засновані на принципах системи НАССР.

5. У випадку візуального моніторингу допускається ведення записів з моніторингу лише при виявленні невідповідностей. Записи невідповідностей мають супроводжуватись записами про запроваджені коригувальні заходи;

Легалізація операторів ринку

Мабуть усі, хто стикався з обігом харчової продукції, чули, що у відповідності до законодавства України оператори ринку харчових продуктів мають пройти процедуру реєстрації власних потужностей, а деякі оператори мають ще й отримати експлуатаційним дозвіл на роботу потужності.

Як ідентифікувати, яка саме вимога поширюється на вас, якщо ви або ваше господарство є виробником, переробником або продавцем виключно продукції рослинного походження та або продукції бджільництва?

Державна реєстрація

Державній реєстрації підлягають потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу. Державна реєстрація потужностей здійснюється компетентним органом шляхом внесення відповідної інформації до реєстру на безоплатній основі. Потужностям у реєстрі присвоюється особистий реєстраційний номер.

Якщо ви займаєтесь обігом (виробництвом, доробкою, переробкою, зберіганням, транспортуванням з наступним відчуженням як-то продаж або обмін чи дарування) будь-якої плодоовочевої, ягідної продукції, та/або меду (з деякими умовностями) як з метою отримання доходу так і без такої мети.

Щодо плодоовочевої та ягідної продукції:

Вирощування, збирання та продаж плодів, овочів та ягід “з поля” у свіжому виді, включно з наступними операціями в місці первинного виробництва:

  • Охолодження (без заморожування),
  • Очищення від пилу, ґрунту тощо,
  • Миття,
  • Сортування, калібрування
  • Пакування (без використання вакуумного пакування та /або пакування у захисному середовищі),
  • Зберігання (без використання зберігання у середовищі захисних газів),
  • Транспортування
  • Очистка від шкірки,
  • Нарізка, Шинкування,
  • Термообробка (як-то обсмаженя, бланширування, стерилізація, варіння, пропарювання тощо),
  • Заморозка (у т.ч. шокова),
  • Сушка (у т.ч. дегідратація, сублімація, конвекційна сушка)
  • Приготування напівфабрикатів
  • Консервування (у тому числі маринування, соління, квашення)
  • Приготування напівфабрикатів чи готової продукції, до складу якої входять як сировина рослинного походження так і перероблені продукти тваринного походження
  • Господарство, що оброблює на власних потужностях крім власної рослинної сировини також і рослинну сировину стороннього виробництва чи-то придбану цим підприємством чи лише надає послуги з обробки сторонньої продукції

Щодо меду:

  • Збирання (відкачування) на пасіці в незалежності від місця її розміщення
  • Фільтрування
  • Фасування
  • Зберігання
  • Транспортування від місця розташування пасіки до місця реєстрації пасіки, від місця реєстрації пасіки до покупця меду.

Експлуатаційний дозвіл

У тому випадку, коли займаючись обігом меду:

  • в результаті оброблення, первинний стан меду істотно змінюється;
  • ви оброблюєте мед з власної пасіки, але докуповуєте сторонній мед для збільшення об’єму постачань продукції;
  • ви оброблюєте або надаєте послуги з обробки та/або переробки стороннього меду;
  • ви зберігаєте продукцію з меду, що потребує дотримання температурного режиму зберігання за температури не вище 10 °C.

Примітка: Отримавши експлуатаційний дозвіл оператор ринку автоматично отримує реєстрацію потужностей щодо яких цей дозвіл виданий

Отримуємо експлуатаційний дозвіл, якщо виконуємо наступні технологічні операції:

Щодо меду:

  • Нагрівання та декристалізація,
  • Купажування (змішування різних медів),
  • Збивання та кремування,
  • Додавання інших складових (наприклад горіхи, фрукти, ягоди, трави, квіти, сік, екзотичні фрукти, маточного молочка, трутневого гомогенату тощо),
  • Також, якщо частину операцій для вас виконує інше господарство, або/та якщо на вашій потужності крім вашої сировини також оброблюється стороння сировина.

В Україні, як і в інших країнах нормативні документи на відміну від законодавчих та підзаконних актів є платними та придбати їх можна наприклад в інтернет-магазині національного органу зі стандартизації.

Нормативні документи України що встановлюють вимоги до розробки систем управління безперечністю харчових продуктів, що базуються на принципах НАССР та настанови з застосування стандартів

Нормативні документи України, що встановлюють вимоги до розробки документації з органічного виробництва.

Деякі законодавствчі та підзаконні акти щодо безпечності харчових продуктів

Законодавча база з органічного виробництва

Регламенти ЄС:

 Приймальня:​

  • Телефон: (044)-279-12-70​
  • E-mail: info@dpss.gov.ua

Відділ зверенння громадян:​

  • Телефон: (044)-279-79-89​
  • E-mail: z-elena@consumer.gov.ua​
Одеська область:​ Режим роботи:​
  • Пн - Пт: 8:00 - 16:30​
  • Обід: 12:00 - 12:30​
Миколаївська область:​ Режим роботи:​
  • Пн - Чт: 08:00 - 17:00
  • Пт: 08:00 - 15:45
Херсонська область:​ Режим роботи:​
  • Пн - Чт: 08:00 - 17:00
  • Пт: 08:00 - 15:45
  • Обід: 12:00 - 12:45
Запорізька область:​ Режим роботи:​
  • Пн - Чт: 08:00 - 17:00
  • Пт: 08:00 - 15:45
  • Обід: 12:00 - 12:45

Акредитовані в Україні органи з сертифікації та лабораторії

  • а) Додавання посилання на перелік органів з сертифікації (ОС), акредитованих в Україні на відповідність ДСТУ ISO 17065.

Законодавчо встановлено, що сертифікація харчової продукції в Україні не є обов’язковою, рівно як і сертифікація систем управління безпечністю харчових продуктів.

Але, у випадку, коли оператор ринку харчових продуктів має бажання або необхідність отримати сертифікат відповідності товару національному або приватному нормативному документу, він має пам’ятати про необхідність вибору акредитованого органу з сертифікації. Оператор ринку харчових продуктів має вибрати з-поміж ОС, що атестовані в Україні або мають атестацію іноземних органів з атестації.

На поточний момент в Україні існує 124 атестати про акредитацію органів з сертифікації продукції, процесів та послуг (за національним стандартом ДСТУ EN ISO/IEC 17065) та 70 атестатів про акредитацію органів з сертифікації систем менеджменту (за національним стандартом ДСТУ EN ISO/IEC 17021-1), в тому числі систем управління безпечністю харчових продуктів (СУБХП), що базуються на принципах НАССР.

Також звертаємо вашу увагу на наявність на ринку сертифікаційних послуг Органів з сертифікації, що мають акредитацію у відповідності до міжнародних стандартів EN ISO/IEC 17065 та EN ISO/IEC 17021-1.

У будь-якому разі, перед підписання договору співпраці запросіть у органа по сертифікації атестат акредитації та сферу акредитації, до якої має вбути включено необхідні види робіт.

  • b) Додавання посилання на перелік лабораторій, акредитованих в Україні на відповідність ДСТУ ISO 17025.

Проведення випробувань продукції - один з етапів підтвердження відповідності продукції встановленим вимогам. Вибираючи лабораторію, з якою ви буде співпрацювати звертайте увагу на атестацію лабораторії за вимогами національного стандарту ДСТУ ISO 17025 або за міжнародного стандарту ISO 17025.

На поточний момен в Україні існує 864 атестати про акредитацію випробувальних лабораторій акредитованих за ДСТУ ISO/IEC 17025. Перелік таким лабораторій та сіери їх акредитації можна знайти на сайті Національної агенції з акредитації України за посиланням.

Оператор ринку харчових продуктів може бути перевірений у період зазначений у річному плані здійснення заходів державного нагляду (контролю), тобто у період визначений у плані-графіку Держпродспоживслкжби який розміщено на сайті.

Підставою для проведення планового заходу державного контролю є наявність оператора ринку в щорічному плані державного контролю в сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, ветеринарної медицини.

Перелік підстав для проведення позапланових заходів державного контролю в сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, ветеринарної медицини визначені частиною четвертою статті 18 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин».

Відповідно, оператор ринку харчових продуктів може бути позапланово перевірений органами Держпродспоживслужби у разі звернення фізичної особи про порушення оператором ринку її законних прав, або на підставі обґрунтованої підозри щодо невідповідності якості продукції державним нормам.

Позаплановий захід (за зверненням фізичної особи) у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю). Після отримання Держпродспоживслужбою звернення споживача про порушення його законних прав, за наявності обґрунтованих підстав, а також за наявності інформації про найменування та адресу суб’єкта господарювання, яким порушено вимоги законодавства, відповідний структурний підрозділ Держпродспоживслужби надає погодження на проведення такої перевірки та разом зі скаргою споживача та дорученням щодо вжиття заходів згідно з чинним законодавством направляє його відповідному територіальному органу Держпродспоживслужби.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин», державний контроль має бути ризик-орієнтованим та здійснюватися з періодичністю, що є достатньою для досягнення цілей.

Заходи державного контролю здійснюються без попередження (повідомлення) оператора ринку, крім аудиту та інших випадків, коли таке попередження є необхідною умовою забезпечення ефективності державного контролю. 

Аудити постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, та інспекції проводяться за умови повідомлення оператора ринку не пізніше ніж за три робочі дні до здійснення такого заходу.

Повідомлення надсилається рекомендованим поштовим відправленням за місцезнаходженням (місцем проживання) оператора ринку, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та/або відправленням електронної пошти на відповідну адресу оператора ринку, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або вручається особисто під розписку керівнику чи представнику оператора ринку.

Державний контроль у формах інспектування та аудиту здійснюється із застосуванням актів державного контролю. Акт державного контролю має містити вичерпний перелік питань для перевірки дотримання оператором ринку законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин. Кожне таке питання повинно містити посилання на вимогу нормативно-правового акта (статтю, частину, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає дотриманню оператором ринку. Якщо за результатами інспектування або аудиту виявлено невідповідність, в акті державного контролю наводиться детальний опис відповідних порушень законодавства. Акт державного контролю складається у двох примірниках, один з яких вручається оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його складення.

Посилання на акти: 

Повернутися до списку питань

Відповідно до ст. 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин»:

  • виробництво та/або обіг харчових продуктів, кормів на незареєстрованій потужності, використання незареєстрованої потужності, на якій утримуються тварини, незареєстрованої потужності з оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження, якщо обов’язковість її державної реєстрації встановлена законом, - тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі одинадцяти мінімальних заробітних плат;
  • виробництво та/або зберігання харчових продуктів, виробництво та/або обіг кормів, використання потужності, на якій утримуються тварини, потужності з оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження без отримання експлуатаційного дозволу на відповідну потужність або її затвердження, якщо обов’язковість отримання експлуатаційного дозволу або затвердження встановлена законом, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат.

Штраф за порушення законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин може бути накладено протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

У разі вчинення оператором ринку будь-якого з правопорушень, зазначених вище, вперше протягом останніх трьох років, що передують вчиненню такого правопорушення, державний інспектор (державний ветеринарний інспектор) видає оператору ринку припис щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин без оформлення відповідного протоколу.

Повернутися до списку питань

Періодичність здійснення планових заходів державного контролю кожної потужності визначається на підставі ризик-орієнтованого підходу та має враховувати:

  1. визначені ризики, пов’язані з тваринами, харчовими продуктами, кормами, операторами ринку, використанням харчових продуктів або кормів, процесів, матеріалів, речовин, здійсненням діяльності або операцій, які можуть справити негативний вплив на безпечність харчових продуктів та/або кормів, здоров’я та благополуччя тварин;
  2. результати здійснення попередніх заходів державного контролю;
  3. ефективність процедур, які застосовуються оператором ринку з метою дотримання законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин;
  4. інформацію, яка може свідчити про невідповідність.

Таким чином, періодичність планових перевірок залежить виключно від ризик фактору підприємства (наприклад: від 1-єї інспекції та без аудиту кожні 2 роки для операторів з незначним ризиком до 4 разів на рік включаючи інспекції та аудити для тих, у кого дуже високий рівень ризиковості).

Періодичність позапланових перевірок – визначити не вбачається можливим, адже така періодичність залежить від відповідальності самого оператора ринку, його конкурентного бізнес-середовища та лояльності споживачів.

Повернутися до списку питань

До органів виконавчої влади у сфері державного контролю належать:

  1. Кабінет Міністрів України;
  2. центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини (Державна служба з питань безпечності харчових продуктів);
  3. компетентний орган (наприклад - ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області).

Компетентний орган має право надавати особам, визначеним частиною 2 статті 9 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин», повноваження щодо здійснення окремих заходів державного контролю.

Такими уповноваженими особами є:

  1. офіційні ветеринарні лікарі - мають право здійснювати на визначених компетентним органом потужностях (господарствах) повноваження державного ветеринарного інспектора у межах передбачених цим Законом заходів державного контролю харчових продуктів тваринного походження та живих тварин;
  2. уповноважені ветеринари - мають право здійснювати на визначених компетентним органом тваринницьких потужностях (господарствах) передбачені цим Законом заходи державного контролю живих тварин;
  3. працівники бійні, уповноважені на виконання обов’язків помічника державного ветеринарного інспектора, - мають право виконувати обов’язки помічника державного ветеринарного інспектора у межах державного контролю свіжого м’яса птиці та зайцеподібних у разі виконання умов, визначених розділом VI цього Закону, та лише в частині технічної допомоги, необхідної для виконання завдань державного ветеринарного інспектора;
  4. уповноважені лабораторії, у тому числі референс-лабораторії - мають право проводити лабораторні дослідження (випробування), а також здійснювати відбір зразків та виконувати інші функції у випадках, визначених цим Законом.

Компетентний орган не має права надавати уповноваженим особам (що зазначені вище), повноваження щодо здійснення таких заходів державного контролю:

  1. оформляти протоколи про порушення Закону «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти…», законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин;
  2. видавати приписи щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин, а також перевіряти стан їх виконання операторами ринку;
  3. встановлювати обмеження або заборону ввезення (пересилання) на митну територію України або вивезення з цієї території вантажів;
  4. приймати рішення про відкликання, вилучення або знищення харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу та ветеринарних препаратів, а також контролювати виконання таких рішень;
  5. вирішувати питання використання харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу та ветеринарних препаратів для цілей інших, ніж ті, для яких вони призначалися (зміна призначеного використання);
  6. приймати рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження, біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу та ветеринарних препаратів;
  7. видавати, тимчасово припиняти, анулювати, поновлювати та переоформляти експлуатаційний дозвіл на потужність та вживати інших визначених законом заходів щодо потужностей, які не відповідають законодавству про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин;
  8. вживати заходів поводження з вантажами, ввезеними (пересланими) на митну територію України, які не відповідають законодавству.

Повернутися до списку питань

У випадку порушення контролюючим органом строків та процедурних норм, що визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» - доцільно звертатися до Державної регуляторної служби України або суду.

У випадку порушення контролюючим органом вимог Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» - доцільно звертатися до центрального органу виконавчої влади, що формує політику у сфері безпечності та окремих показниках якості харчових продуктів або до суду.

Повернутися до списку питань

Заходи державного контролю здійснюються у формі аудиту, інспектування, відбору зразків, лабораторного дослідження (випробування), клінічного огляду тварин, перевірки придатності тварин до транспортування, документальної перевірки, перевірки відповідності, фізичної перевірки. 

У межах заходів державного контролю здійснюється також державний моніторинг.

Аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, та постійно діючих процедур, розроблених оператором ринку з метою дотримання гігієнічних вимог, повинен передбачати перевірку безперервності та ефективності їх застосування, у тому числі:

  1. документації;
  2. ведення записів;
  3. процесів, що впливають на безпечність харчових продуктів та/або кормів;
  4. системи внутрішнього контролю оператора ринку;
  5. коригувальних дій, вжитих оператором ринку внаслідок аналізу виявлених невідповідностей;
  6. кваліфікації персоналу.

Результати аудиту обов’язково враховуються під час визначення ступеня ризику діяльності оператора ринку (потужності) та періодичності здійснення планових заходів державного контролю.

Посилання на форму Акту складеного за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР.

Одна й та сама особа не має права двічі поспіль здійснювати аудит на одній і тій самій потужності.

Інспектування передбачає перевірку дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин, а також відповідності їх діяльності вимогам щодо:

  1. гігієни;
  2. плану коригувальних дій, розробленого та впровадженого оператором ринку за результатами попередніх перевірок;
  3. інцидентів, пов’язаних з безпечністю харчових продуктів та/або кормів.

Посилання на форму Акту складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю (інспектування) стосовно додержання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти та корми, здоров’я та благополуччя тварин.

Інспектування може включати в себе перевірку потужностей, прилеглої території, приміщень, обладнання та інвентарю, транспортних засобів, а також харчових продуктів та кормів; сировини, інгредієнтів, допоміжних матеріалів для переробки, які використовуються для приготування та виробництва харчових продуктів та кормів, напівфабрикатів; предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, побічних продуктів тваринного походження, пестицидів; біологічних продуктів, репродуктивного матеріалу, ветеринарних препаратів, здоров’я та благополуччя тварин; засобів та процесів прибирання і догляду; маркування, зовнішнього вигляду та реклами.

Особа, яка здійснює інспектування або аудит, має право проводити прості дослідження (випробування) у разі появи у неї обґрунтованої підозри щодо невідповідності або якщо такі дослідження передбачені щорічним планом державного контролю.

Повернутися до списку питань