Питання:
Зміна цільового призначення с-г угідь на багаторічні насадження: 1) процедура 2) вартість 3) що буде, якщо це не зробити, а насадження вже є та їх зафіксують 4) хто та як може з органів влади зафіксувати нецільове використання 5) які штрафи чи інші санкції існують?

Під час формування земельної ділянки із цільовим призначенням «землі сільгосп призначення» в її межах визначають вид використання цієї землі. Це може бути: для ведення ОСГ, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільгоспвиробництва, фермерського господарства, підсобного сільського господарства.

Також визначають вид угідь даної ділянки, аби зазначити цілі її використання, зокрема (ч. 3 ст. 22 ЗК):

Багаторічні насадження – це вид сільськогосподарських угідь земель сільгосп призначення (ст. 22 ЗК).

До багаторічних насаджень відносяться земельні ділянки, зайняті штучно створеними деревними, чагарниковими або трав'янистими багаторічними насадженнями, здатними давати Урожай плодово-ягідної, технічної або лікарської продукції. Обліку підлягають всі багаторічні насадження, в тому числі розміщені на терасах. Із загальної площі багаторічних насаджень окремо обліковують площі:

Серед багаторічних насаджень обліковують також хмільники – земельні ділянки, зайняті насадженнями хмелю, шовковиці – шовковичні насадження, чайні плантації – зайняті чайними рослинами, призначеними для збирання чайного листу або чайного насіння, ефіроолійними культурами (троянда, лаванда, шавлія) та інші види насаджень, що мають місцеве поширення. Площі, зайняті дорогами, лісовими захисними смугами, за винятком лінійних вітроломних насаджень усередині кварталів, до складу багаторічних насаджень не входять і обліковуються у відповідних видах угідь.

Відповідно до п. 5 статті 20 Земельного кодексу України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 Земельного Кодексу.

Зміна виду угідь земельної ділянки в межах однієї категорії цільового призначення земельної ділянки можлива на підставі документації з землеустрою та з врахуванням містобудівної документації.

У п.4 статті 21 Закону України «Про державний земельний кадастр» визначають підстави та основні вимоги щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру:

Згідно з пп. «б» п. 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу, не допускається (до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення 01.07.2021 р., але не раніше 1 січня 2020 року) зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства.

Вищенаведене обмеження не поширюється на право приватної власності на земельні ділянки іншого призначення (виду використання), які перебувають у власності громадян та юридичних осіб.

Тобто, якщо цільове призначення та вид використання вашої ділянки «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», «для ведення особистого селянського господарства», то це означає, що Вам не вдасться змінити вид використання та вид угідь ділянки на інший. Оскільки це заборонено Законом. Тому, перше, що необхідно зробити – це з’ясувати, чи підпадає ваша земля під дію мораторію.

У випадку якщо, Ваша (не орендована) земельна ділянка не підпадає під дію мораторію, то процедура зміни цільового призначення земельної ділянки налічує чотири етапи: розроблення документації із землеустрою, погодження проекту землеустрою, затвердження проекту органами місцевого самоврядування, та внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Ціна? Вартість зміни правового режиму використання земельної ділянки та закріплення її нового статусу в державних реєстрах, залежить від об’єму, місцерозташування, її виду та інших факторів.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

Щодо інших форм відповідальності, відповідно до ст. 53 КпАП (Кодекс України про адміністративні правопорушення), використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 55 КпАП, відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна відповідальність настає лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля (ст. 239 Кримінального кодексу України), без господарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту (ст. 254 Кримінального кодексу України), незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини(ст. 298 Кримінального кодексу України) та інших екологічних злочинів.


Відповідь було надано Приватним підприємством Legal Partner у рамках співробітництва з Українським проектом бізнес-розвитку плодоовочівництва. З питаннями можна звертатися на комерційній основі за телефоном +38 068 291 18 44 та на пошту office@legalpartner.com.ua .