Ви питаєте – ми відповідаємо. Продовжуємо публікувати відповіді на земельні питання, що надійшли на нашу лінію «Земельна консультація».

Питання:
Через який строк міська рада може вилучити земельну ділянку собі, як відумерлу спадщину, у випадку якщо я одразу не вступлю у спадщину?

Питання відумерлої спадщини врегульовує Цивільний кодекс України. Якщо власник земельної ділянки помирає, а спадкоємця не визначено, у такому разі така земельна ділянка має перейти у власність територіальної громади. Однак такий перехід відбувається не автоматично, тобто, місцевій раді необхідно здійснити низку дій та отримати відповідне рішення суду.

Відумерлою вважається спадщина, яка визнана такою на підставі встановлення судом існування кількох юридичних фактів (факту смерті спадкодавця, відсутність спадкоємців за заповітом та законом, усунення спадкоємців від спадщини тощо) та виконання органом місцевого самоврядування необхідних процедурних (процесуальних) дій.

Відповідно до ст. 1277 ЦК України, суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (стаття 1221 ЦКУ). Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. 

У випадку, коли спадкодавець помер, а спадкоємці протягом шести місяців не звернулися ні до місцевої ради, ні до відповідного нотаріуса із заявами про успадкування майна, орган місцевого самоврядування повинен:

  1. Після спливу річного терміну з дня відкриття спадщини звернутися із заявою до місцевого суду про визнання спадщини відумерлою;
  2. отримати рішення суду про визнання спадщини відумерлою та перехід права власності на майно до територіальної громади.

Тільки після проходження цієї процедури майно, зокрема земельна ділянка, переходить у власність територіальної громади.

Термін, через який після відкриття спадщини (рахується з дня смерті володаря) можна звернутися із заявою про визнання відумерлої спадщини, становить 1 рік.

Навіть після шести місяців, якщо ніхто не звернувся ні до місцевої ради, ні до відповідного нотаріуса із заявами про успадкування все ж таки спадкоємець може поновити строк на прийняття спадщини, але це можливо через суд в порядку позовного провадження. Для цього слід звернутися до суду із позовною заявою. Оскаржувати дії нотаріуса недоцільно, оскільки дії нотаріуса щодо відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину  у зв’язку з пропуском строку спадкоємцем, є правомірними. Подання скарг на дії/бездіяльність нотаріуса є доволі поширеною помилковою практикою не лише серед спадкоємців, але й самих юристів.

Запорукою успіху в цій категорії справ є правильно складена позовна заява, яка за змістом відповідатиме всім вимогам процесуального закону, а також всебічно і повно зібрані та подані разом з позовною заявою докази на підтвердження своєї позиції. Досить поширеною є помилка, коли до суду подають позовну заяву про поновлення строку на прийняття спадщини, в прохальній частині також зазначають невірно: «поновити строк на прийняття спадщини». Це призводить до відмови в позові, як наслідок можна втратити велику кількість часу. Наголошуємо, як правильно має звучати назва позову: «Позовна заява про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини». Аналогічно має бути прописана прохальна частина позову.

За подання позовної заяви сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2020 рік становить 840 грн. 80 коп.

Відповідачем у вказаній категорії справ виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Неправильно вказувати відповідачем нотаріуса яким було відкрито спадкову справу.

Строк розгляду справи в суді  становить близько 6 місяців. За результатами розгляду справи приймається рішення, в якому вказується додатковий строк на прийняття спадщини. Після набрання рішенням законної сили потрібно звернутися до нотаріуса повторно із заявою про прийняття спадщини. При цьому важливо не пропустити строк, який вказаний у рішенні суду.

Переліку поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини законом не передбачено.

Поважність причин пропуску строку визначається судом в кожному конкретному випадку. Поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Аналіз судової практики свідчить, що найбільш поширеними поважними причинами пропуску строку є наступні: тривала хвороба, перебування тривалий час за кордоном, проходження строкової військової служби в Збройних Силах України, а віднедавна ще й додався Карантин 2020 року.

Не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність спадкоємця стосовно строку та порядку прийняття спадщини, похилий вік, невизначеність між спадкоємцями про те хто прийме спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. В більшості випадків суди йдуть на зустріч спадкоємцям-позивачам і поновлюють строки на подання заяв про прийняття спадщини, інколи навіть ігноруючи практику Верховного суду.


Відповідь було надано Приватним підприємством Legal Partner у рамках співробітництва з Українським проектом бізнес-розвитку плодоовочівництва. З питаннями можна звертатися на комерційній основі за телефоном +38 068 291 18 44 та на пошту office@legalpartner.com.ua.


Маєте питання? Пишіть нам на Лінію по земельним консультаціям. Завантажуйте та замовляйте шаблони документів. Консультація безкоштовна для учасників проекту Запорізької, Херсонської, Миколаївської та Одеської областей.