Ви питаєте – ми відповідаємо. Продовжуємо публікувати відповіді на земельні питання, що надійшли на нашу лінію «Земельна консультація».
Питання:
У мене в користуванні земельний пай 15 гектар, раніше на цьому полі 100 га, стояла кругова дощувальна установка Фрегат. Залишилося труба (зрошувана) яка веде від насосної станції до центру поля через мій пай. Стан труби невідомий.
Також поруч з полем розташований зрошуваною канал, я планую поливати з каналу.
При зверненні до Міжрайонного управління водного господарства мені сказали що твої землі вважаються незрошувані, так звані "землі супутники" і тому ціна на воду буде дорожче.
Як законодавчо визначається статус "зрошувана земля" або "богарні землі" чи це визначається при наявності зрошення і тоді земля зрошувана? Де можна переглянути ці данні. Які нормативні акти визначають. Чи є можливість підключитись до труби та використовувати існуючи мережі?
Відповідь:
1. Зрошувані землі.
Спільним Наказом Державного комітету по водному господарству, Міністерства аграрної політики України, Державного комітету України по земельних ресурсах від 23.10.2006 №200/601/416 "Про Порядок списання основних меліоративних фондів і переведення зрошуваних земель у богарні та осушуваних - у немеліоровані угіддя" надавалось визначення зрошуваним землям, відповідно до якого під зрошуваними землями розумілись землі на яких здійснюють зрошування.
Наказ втратив чинність 27.12.2006.
Сьогодні перелік земель, які належать до зрошуваних земель закріплений в п.2.4. Інструкції щодо заповнення форми №2 - перепис "Переписний лист домогосподарства" затвердженої Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №664 від 05.06.2012.
Так, до зрошуваних земель належать:
- сільськогосподарські угіддя, на яких є зрошувальна сітка (канали, трубопроводи, лотки), з'єднана з джерелами зрошення, водні ресурси яких забезпечують полив цих земель, уключаючи землі, зрошувальна сітка на яких потребує ремонту або реконструкції;
- осушені землі, якщо на них побудовано зрошувальну сітку з фіксованим водозабором для регулярного зрошення.
Допоки зрошувані землі не переведено в богарні (неполивні землі, придатні для використовування під посів без зрошування), вони обліковуються як зрошувані.
У складі зрошуваних не обліковуються землі:
- якщо ділянки, що зрошувалися за допомогою пересувного іригаційного обладнання, не постійні, а місця водозабору не обладнані і змінюються;
- якщо пересувне іригаційне обладнання використовується для зрошення ділянок, де меліоративне будівництво здійснюється без проектів;
- землі лиманного зрошення;
- осушені землі, які мають подвійне регулювання водного режиму, на яких проводилося зволожування ґрунту за допомогою шлюзування або зрошення сільськогосподарських угідь здійснювалося дощувальними машинами і установками з каналів осушувальної сітки.
Отже, відповідно до Наказу №664 від 05.06.2012 якщо земельна ділянка має зрошувальну сітку, має доступ до водозабору та на ній може здійснюватися полив - вона вважається зрошуваною.
В цій частині звертаю увагу на те, що трубопровід є частиною зрошуваної сітки. Якщо сам по собі трубопровід (як елемент зрошуваної сітки/гідротехнічної споруди) не здатен забезпечити полив земельної ділянки по якій він проходить, така земельна ділянка не може вважатися зрошуваною.
Попри те, що Наказ №664 від 05.06.2012 стосується земельних ділянок домогосподарств, зараз це єдиний більш точно закріплений на законодавчому рівні перелік зрошуваних земель.
Також правове регулювання зрошуваних земель міститься в Інструкції з організації та здійснення моніторингу зрошуваних та осушуваних земель затвердженої Наказом Державного комітету України по водному господарству від 16.04 2008 №108, та ЗУ "Про меліорацію земель" від 14.01.2000.
Слід звернути увагу, що ані Наказ №108 від 16.04.2008, ані ЗУ "Про меліорацію земель" не дають визначення зрошуваним землям.
Лише зазначається, що слід розуміти під дією "зрошення земель" - це підведення води на поля для штучного зволоження ґрунту з метою поліпшення живильного і теплового режиму рослин, мікроклімату ґрунту і приземного шару повітря; вид меліорації.
Якщо виходити зі зворотного, то під зрошуваними землями тоді слід розуміти землі, до яких підведено воду.
В ст.1 ЗУ "Про меліорацію земель" зазначено, що трубопровід є складовою частиною меліоративної системи, та він є лише частиною гідротехнічної зрошувальної споруди.
Отже і Наказ №664 від 05.06.2012, і Наказ №108 від 16.04.2008, і ЗУ "Про меліорацію земель" визначення зрошуваних земель ставлять в залежність від можливості фактичного здійснення поливу на них.
Наявність елементу гідротехнічної споруди на земельній ділянці є не достатньою підставою для того, щоб вважати її зрошуваною землею.
Проте слід зауважити, що будівництво гідротехнічної зрошувальної споруди здійснюється на підставі проектної документації. Саме в ній зазначається, яка земельна ділянка є зрошуваною. Тому, для отримання остаточної відповіді на це питання необхідно дивитись технічну документацію, та визначати, які землі проектувались під зрошення.
2. Богарні землі.
В аграрній літературі під богарними землями розуміються землі, які не мають штучного поливу, проте є придатними для використання під посів без штучного зрошування (землі, полив яких залежить від дощів).
На законодавчому рівні визначення богарних земель не закріплено. Проте, частково, характеристика богарних земель наведена в Інструкції щодо заповнення форми №2 - перепис "Переписний лист домогосподарства" затвердженої Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №664 від 05.06.2012.
Так, відповідно до Наказу №664 від 05.06.2012 під богарними землями слід розуміти неполивні землі, придатні для використовування під посів без зрошування.
Також в Наказі зазначено, що поки зрошувані землі не переведено в богарні, вони обліковуються як зрошувані.
Порядок переведення зрошуваних земель в богарні регулювався спільним Наказом Мінагрополітики, Держводгоспу, Держкомзему від 23.10.2006 р. № 200/601/416 "Про Порядок списання основних меліоративних фондів і переведення зрошуваних земель у богарні та осушуваних - у немеліоровані угіддя".
Цим Порядком передбачалось, що списанню підлягали зрошувальні та осушувальні мережі, трубопроводи, гідротехнічні споруди, насосні станції та інші елементи системи), які в результаті втрати зв'язку з джерелом зрошення або непридатності води для поливу, виходу з ладу закритих трубопроводів, що експлуатуються понад нормативний строк, руйнування меліоративної мережі, гідроспоруд під впливом природних факторів та зміни гідрологічного режиму річок-водоприймачів тощо, не підлягають реконструкції або відновленню і не можуть працювати в проектному режимі. Зрошувані землі на таких системах підлягали переведенню в богарні та осушувані - у немеліоровані угіддя.
Однак, цей Наказ втратив свою чинність 27.12.2006
Матеріали підготовлено Адвокатом Оленою Смоляк у рамках співробітництва з Українським проєктом бізнес-розвитку плодоовочівництва. З питаннями можна звертатися до Адвоката Олени Смоляк на комерційній основі тел +38 096 564 33 70 (Viber, Telegram) пошта: ea.smoliak@gmail.com .
Маєте питання? Пишіть нам на Лінію по земельним консультаціям. Завантажуйте та замовляйте шаблони документів. Консультація безкоштовна для учасників проекту Запорізької, Херсонської, Миколаївської та Одеської областей.
