Представники правління Херсонської обласної спілки бджолярів презентували результати роботи.
Павло Лавриненко, перший заступник голови херсонської обласної спілки бджолярів зауважив, що за два роки роботи асоціації у членів спілки не було жодного факту потравлі бджіл. Бджоляр впевнений, що головні принципи успіху – це профілактика та особисті контакти з фермерами та відповідними службами.
“Така схема співпраці працює та має результат! Адже, коли бджіл потравили, то вже пізно. Практики успішних судових позивів в Україні майже немає. Тому від нас, пасічників, залежить успіх у боротьбі із потравлею", - наголосив спікер.
З Києва на конференцію приїхав відомий у професійних колах матковод, представник Київської селекційної групи, Олег Стрільчук. Він є прихильником української степової породи бджіл:
“Українська степова має один з найвищих у світі індексів стійкості до варроатозу. Тому не дивно, що вона користується попитом. Зараз є проблема нанесення шкоди генофонду завезеними бджолами. Тому для збереження якості породи важливим є наявність закритих обльотників та контроль спарювання".
Цікавою була практична інформація про те, як саме відбирати маток, як відрізнити серед них продуктивних та методи контролю.
Сергій Молитвеник є прихильником біологічного виробництва, ці принципи він перейняв у США, де вів пасіку з 5000 бджолородин. Складові добавок: коріандр, шавлія, спіруліна, полин, шафран... Цікаво?
“Органічне бджільництво починається в голові. Це дає екологічність та високу продуктивність!” - розповідає бджоляр.
Найактивніші обговорення стосовно ціни на мед розпочалися під час виступу Наталії Яворської, голови “Асоціації з розвитку бджільництва та експорту меду”. Спікер зауважила, що зараз закупівельна ціна меду становить 28-26 грн проти 40, що була минулого сезону, та визначила наступні фактори зниження ціни:
- світове перевиробництво меду (цього року 1.8 млн тонн);
- великі залишки минулого сезону;
- зниження споживчого попиту на мед та курсу валюти.
- Cвітовими лідерами залишаються Індія та Китай з дуже дешевим медом, що демпінгують світові ціни (1.1-1.5 $). До речі, мед – третій після молока та оливкової олії у світі за фальсифікуванням. Крім того, є стереотип, що українці можуть фальсифікувати мед, тобто не виконати зобов’язання по якості. Це далеко не правда! Але переломити традиційний стереотип важко, адже світ живе у торгівельній війні, – зауважує експертка.
Що робити українським бджолярам? Тримати якість, впроваджувати новації та переформовувати свою і роботу, і свідомість у бік споживачів внутрішнього ринку. Радує, що по Херсонській області за останній рік кількість меду з антибіотиками знизилася на 50%. Ви – молодці! Багато хто з вас тримає якість меду, використовує сертифіковану тару. Та головне - зміна свідомості в бік попиту ринку," – резюмувала Наталія Яворська.
Геннадій Ізмайлов та Дмитро Олійник – пасічники із багатим досвідом та визнанням – поділилися своїми практичними наробками: як правильно увійти та вийти із зимівлі, на що треба звернути увагу при роботі з матками, як правильно вибраковувати та харчувати бджіл у різний період.
Крім того, на конференції були презентовані результати першої ярмарки “Свято меду від херсонських бджолярів”: взяло участь 20 пасічників, продано 1330 кг меду по ціні від 75 до 200 грн за літр. Найскладнішими виявилися організаційні питання, але вони вирішуються, коли все робиться командою. У Херсоні така команда сформувалася! Тож попереду будуть нові виставки-продажі та вже є дві заявки на грудень.
Конференція відзначилася багатьма питаннями та диспутами, багато людей, багато думок, проблем та бачень їх вирішення. Але всіх бджолярів об’єднує одне – прагнення вчитися, розвиватися та перетворити медову галузь у провідну!
Конференція “Здорова пасіка” організована ГО “Земля Таврії” за підтримки Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP).