Час реалізації винограду за кордоном становить 3-5 місяців, тоді як продукція, вирощена нашими виноградарями, продається максимум місяць, півтора, протягом серпня-вересня. А потім на полицях українських супермаркетів красується лише імпортована ягода. Яким чином виробникам з різних країн вдається продавати виноград протягом такого тривалого часу розповів нашим виробникам спеціаліст з розвитку плодоовочевого ринку UHBDP та досвідчений виноградар, Станіслав Глущенко, під час третьої щорічної конференції "Прибуткове виноградарство - 2020", що відбулася 15 січня у м. Енергодар.
– По-перше, це доповнення сортового складу, по-друге, це вирощування одного сорту в різних кліматичних зонах, у міру накопичення температур.
Два найбільш зручних рішення як змістити поставки винограду на більш пізній термін, коли він затребуваний на внутрішньому ринку, це холодний ланцюг і “зберігання” винограду прямо на лозі. Щоб дозрівання в одній і тій же зоні наступало трохи пізніше, іноземні виноградарі застосовують спеціальні накриття, – розповідає спікер. – Те ж саме стосується й дощів: найбільший обсяг нашого винограду вивозиться на ринок та скупається за низькою ціною саме перед дощем. Елементарні накриття вирішили б всі ці проблеми. Якщо ми бачимо, що в нас в якийсь момент провалюється ціна, зробивши щось подібне, ми можемо хоча б на два-три тижні відтягнути дозрівання чи захистити ягоду від дощу і вберегти себе від збитків чи отримати быльш високу ціну за свій товар.


Ці способи, “зберігання” винограду прямо на лозі за допомогою спеціальних накриттів та холодний ланцюг доповнюють один одного – наголошує виноградар та закликає виробників замислитись над вигідною схемою взаємовідносин: агрегація винограду групою виробників через постачальника послуг зберігання.
Прикладом такої співпраці є досвід групи виробників на Запоріжчині, коли п’ять дрібних виробників з площею кожного окремого учасника від 0,5 до 1,5 га об’єдналися, щоб сформувати однорідну партію винограду на замовлення оптовика. Йому потрібно було зібрати 10 тонн охолодженої продукції певних сортів, що будуть упаковані в однакову тару, а на місцевому ринку в с. “Балки” такої продукції знайти він не зміг, що і не дивно. Тож трейдер звернувся за допомогою до одного фермера і вже протягом наступних двох днів п'ять виробників привезли 10 тонн винограду до холодильних камер логістичного центру ТОВ “СПП ЛАНА”. Агрегований охолоджений продукт завантажили в фуру і відправили за межі області. Окремо прораховували, скільки це буде коштувати і який обсяг продукту найбільш вигідно транспортувати. Протестувати модель взаємодії між фермерами виробники вирішили спочатку на малій партії винограду та перед початком роботи з трейдером група проаналізувала вартість витрат на транспортування та вела облік всіх витрат. Виявилось, що у випадку з виноградом, його найбільш вигідно транспортувати обсягом до п’яти тонн, орієнтовно 3-4 тонни продукту. Якщо брати 10 або 20-тонну фуру, ціна доставки дещо зменшується, але в незначній мірі. Це була успішна, але одноразова угода між групою виноградарів та оптовиком. Чому одноразова? Тому що відбувалося це ближче до кінця сезону і окрім запропонованого обсягу винограду групі не було що ще запропонувати покупцеві.


Не обійшлося і без гіркого досвіду, що таки змусив вчитися на власних помилках. Фермери, оцінивши всі принади роботи через постачальника холодильних послуг, перед дощами заклали на зберігання невеликий обсяг винограду, що в них залишився, та не знайшли покупця. Довелося продавати охолоджений виноград навіть дешевше, ніж цей виноград коштував в свіжому вигляді. Схема взаємодії продажу через холодильник та пакувальний будинок дуже зручна, вигідна та класна штука, але поки що в нас вона, на жаль, не досить розвинена – немає запиту від покупця. Тож, реальний досвід формування сумісних товарних партій є, а його успішність продиктована насамперед силою бажання учасників групи виробників та дійсною потребою в цьому. Об’єднатися легко, головне знайти ринки збуту та спланувати все заздалегідь.
Організатор Конференції “Прибуткове виноградарство - 2020” – Інформаційно-консультаційний центр “Агро-Таврія” за підтримки Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP).