В кінці сезону, після збирання врожаю, деякі фермери розпочинають боротьбу проти хвороб та шкідників. Особливо це стосується спалювання стерні та ботви різних культур, які мають ознаки фузаріозу чи інших шкодочинних факторів. Однак спалювання органічних решток – це знищення родючого шару. UHBDP розібрався, чому спалювання ботви – це небезпечна практика та чим це загрожує необачливим підпалювальникам.

Слід зазначити, що:

  1. Перетворюючись на попіл, згорають напіврозкладені органічні рештки.
  2. За температури вище 100 °С спалюється гумус, особливо коли солома лежить у валках або копицях. При цьому відбувається безповоротна втрата органічного вуглецю і азоту.
  3. Гинуть корисні мікроорганізми, водорості, мезофауна, особливо дощові черв’яки та інша біота ґрунту, яка відіграє важливу роль в утворенні органічної речовини, формуванні структури ґрунту. Знищуються також корисні комахи і птахи.

Спалювання сухої рослинності або її залишків, випалювання стерні, луків, пасовищ, приносить значну шкоду навколишньому середовищу та його мешканцям, зростає ймовірність пожеж у житлових та дачних будинках. Адже для виникнення таких пожеж достатньо необережно кинутого маленького недопалку чи сірника. На відкритій території в безвітряну погоду вогонь може розповсюджуватися зі швидкістю до 4-х км за годину, а у вітряну – до 30 км; висота полум’я досягає 2-х метрів.

Запорізькі рятувальникі нейтралізують підпал стерні, 2019.

При спалюванні стерні та соломи у нормі 2 т/га у безвітряну погоду в зоні Лісостепу на ґрунті, який містить 4 % гумусу, втрати гумусу становлять 800 кг/га, а ґрунт втрачає стійкість до ерозійних процесів.

Фахівцями Львівської філії ДУ «Держґрунтохорона» підраховано, що при спалюванні 40–50 ц стерні і соломи з гектара втрачається до 20–25 кг азоту і 1500–1700 кг вуглецю При згоранні соломи, стерні і/чи листя у повітря потрапляють сполуки важких металів, чадний газ, низка канцерогенних сполук. Особливо небезпечний дим маленьким дітям, людям хворим на бронхіти, астму, риніти, тонзиліти.

При спалюванні соломи та стерні повністю гине мікрофлора, яка формує найбільш родючий шар ґрунту (0,2–5 см поверхні). Після спалювання різко погіршуються водно-фізичні властивості ґрунту. Слід зауважити, що смертельною для всіх організмів, що формують ґрунт, є температура 40 °С, а при спалюванні соломи, стерні, листя температура сягає 340–360 °С. Це, безумовно, позначається на родючості, а отже, і на наступному врожаї сільськогосподарських культур. Для відновлення продуктивності ґрунту після подібного заходу потрібен не один рік.

Саме через випалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж – аналогічним чином існує загроза і лісових пожеж. Також випалювання стерні призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Якщо ведеться спалювання стерні на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, постає нова загроза. Дим і вогонь за відповідних умов здатні стати причиною короткого замикання ЛЕП, що несе за собою руйнівні наслідки для цілих населених пунктів, промисловості, регіонів.

Крім того, при згоранні залишків сухої рослинності, стерні утворюється шкідливий дим. Згідно із статистичними даними при згоранні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, угарний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин.

При спалюванні стерні озимої пшениці на одному гектарі знищується така кількість органічної речовини, яку можна компенсувати лише внесенням 40 т/га мінеральних добрив. Різко погіршуються водно-фізичні властивості ґрунту.

Слід пам’ятати, що на утворення 1 см родючого шару необхідно близько 100 років. Разом з тим, шар чорнозему у деяких місцях Вінниччини дві з половиною тисячі років тому становив понад один метр! Такий пласт чорнозему зафіксований під насипом кургану скіфського часу біля с. Степанівка Вінницького району.

Альтернативою бездумному спалюванню соломи може стати виробництво солом’яних пелет для одержання теплової енергії, як це роблять у розвинених країнах Європи, зокрема у Польщі. В Україні успішно працюють виробництва біодеструкторів стерні та інших рослинних решток, які прискорюють утворення гумусу та покращують якість ґрунтів.

Прискорена деструкція післяжнивних залишок забезпечує знищення патогенів, які потрапляють у ґрунт через рослинні рештки. Поліпшується родючість ґрунтів за рахунок забезпечення ґрунту азотфіксуючою, фосфатмобілізуючою, бактеріоцидною та фунгіцидною мікрофлорою, природними вітамінами, гормонами росту рослин, амінокислотами та мікроелементами.

Крім негативних наслідків для довкілля на горе-підпалювачів очікує відповідальність за порушення норм чинного законодавства, визначена статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема: накладення штрафу на громадян (від 170 до 340 грн.) і на посадових осіб (від 850 до 1190 грн.). Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загально небезпечним способом караються штрафом від 5100 до 8500 грн. або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років.

Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

Чи може селянин у себе в господарстві приорювати солому наявними засобами? Для цього потрібне лише бажання і почуття дбайливого і заощадливого ставлення до ґрунту. Цей захід не складний, простіший і значно дешевший, ніж перевезення соломи, до того ж потребує менших затрат часу.

Економічна ефективність такої технології є дуже високою. Одна тонна соломи зернових культур за вмістом органічної речовини, азоту, фосфору і калію рівноцінна 3-5 т гною вологістю 75 %.

Щоб перевести діючі речовини соломи та стерні у грошовий вираз, скористаємося простим порівнянням. Добриво нітроамофоска – 16:16:16 коштує у середньому 11 000 грн/т, сума поживних речовин у тонні добрива дорівнює 480 кг. Щоб дізнатися скільки коштує 1 кг діючих речовин добрива, потрібно 11 000 грн поділити на 480 кг і виходить 22,9 грн/кг.

Це означає, що кожний кілограм діючої речовини добрива коштує 22,9 грн, а на гектарі, де переорано 4 т соломи та стерні, до ґрунту надходить усіх елементів живлення (за діючими речовинами) не менше 60 кг. Їхня ринкова вартість становить 1374 грн/га (60 кг×22,9 грн).

Якщо у господарстві зернових колосових у структурі сівозміни 100 га, то економія в разі заорювання соломи й стерні становить 137 400 грн за діючими речовинами.1

1. Демчишин А. М., директор Львівської філії ДУ «Держґрунтохорона», Даньків К. Я., завідувач сектору розробки технологічних проектів, охорони та підвищення родючості ґрунтів Львівської філії ДУ «Держґрунтохорона».