Не секрет, що весняні приморозки вкрай негативно впливають на рослини. Особливо це стосується кісточкових культур, таких як персик, абрикос, вишня, слива, черешня тощо. Не слід забувати і про ягоди, овочі, зелень, які також доволі вразливі до надмірних коливань температури. У поєднанні з теплими днями, що спонукають розпускатися квітки і зелені листки, - все більше рослин садів і городів ризикують потрапити під черговий приморозок. Як же мінімізувати небезпеку морозних пошкоджень? У статті ви дізнаєтесь про найбільш поширені підходи захисту рослин, які можуть врятувати ваш врожай та майбутній прибуток.

Що таке зворотні приморозки та чому вони небезпечні

Зворотні приморозки - це короткочасне різке зниження температури повітря до критичних величин (від -20С та нижче), що настає у період активної вегетації рослин (брунькування та цвітіння). Зворотні приморозки тим небезпечніші, чим пізніше вони настають з моменту потепління, особливо в умовах відкритого ґрунту. Справа в тому, що молоді листочки, бруньки та квітки неймовірно чутливі до холоду і не здатні йому протистояти самостійно. Під впливом низьких температур сік починає замерзати, що викликає розриви тканин на клітинному рівні і призводить до загибелі рослини. Ось чому пізні зворотні приморозки несуть найбільшу небезпеку саме після початку сокоруху в рослині.

Фото з ресурсу pxhere.com/

Які культури легше переносять зворотні приморозки?

Не всі культури однаково вразливі до різкого зниження температур, вони мають підвищений поріг стійкості та краще пристосовуються до приморозків. До них відносяться:

Однак, будь-які культури будуть вразливі до циклічних приморозків, які повторюються, та поступово спричиняють дедалі більше ушкоджень. Тож, що з цим можна вдіяти?

Від чого варто відмовитися при виборі захисту рослин від приморозків?

Більшість досвідчених аграріїв чули про методи задимлення, туманізації чи дощування. Коротко розглянемо ці методи та розберемося, чому вони малоефективні.

  1. Задимлення. Розведення багать у власному городі посеред грядок, кущів або дерев є напрочуд малоефективним та неекологічним засобом. По-перше, варто розвести багаття з великою кількістю диму, що само по собі не додасть радості вашим сусідам. По-друге, потрібно, щоб був штиль і дим не вивітрився одразу, адже він нагріває повітря довкола рослин, що само по собі буває не часто. По-третє, у вас має бути достатній запас того, що можна більш-менш безпечно спалити та отримати велику кільксть тепла. І це вже не кажучи про зіпсований ґрунт, який пропікається на кілька сантиметрів під багаттям та деградує.
  2. Туманізація. Професійний метод розпилення дрібних крапель вологи, які випаровуючись, віддають рослині тепло та захищають її. Цей метод доволі складний і може потребувати значних капіталовкладень на обладнання, а тому не підходить для малих фермерських господарств.
  3. Дощування. Це найпростіший метод, суть якого полягає у цілковитому обприскуванні водою рослин, які можуть постраждати від приморозка. В міру того як замерзає вода, буде виділятися тепло, рятівне для рослин. Як тільки температура опуститься ближче до 0°С, вода поступово починає випаровуватися. Пара, що утворюється, стане надійним захистом для рослин: вона має велику теплоємність, а значить, не пропустить до землі потоків холодного повітря, і рослини зможуть безболісно перенести короткочасні заморозки. Метод дощування вважається ефективним до -5°С. Правда, допоможе він лише в безвітряну погоду. В іншому випадку ваші зусилля малоефективні.

Варто відзначити, що туманізація та дощування - це досить небезпечні методи захисту від приморозків, вони роблять рослини вразливими до грибкових та бактеріальних інфекцій. Тому якщо у попередні роки на ділянках було виявлено фузаріоз, борошнисту росу або пероноспороз, це може бути сигалом відмовитися від подібних методів захисту.

Укривання ґрунту та рослин

Забезпечити захист від зворотних приморозків допоможуть прості споруди з різних укривних матеріалів і каркаса, виготовленого з дерева, арматури або металопластикових труб. Створення таких укриттів багато часу не займе, та й не потребує спеціальних знань, проте користь буде величезна. А демонтувати їх так само легко, як і встановити. Найпростіше укриття, яке сміливо можна назвати парником, легко спорудити з декількох однакових шматків металопластикової труби, зігнутих в дугу і встановлених в ряд на відстані приблизно 50 см один від одного. Зверху натягується звичайна щільна плівка або будь-який інший покривний матеріал: в 1 шар на випадок невеликого похолодання і в 2 шари, якщо похолодання обіцяє бути стійким. Цей метод напрочуд корисний для невеликих господарств.

Застосування кріопротекторів

В Україні існує ряд препаратів, що забезпечують захист культур від заморозків.Це так звані кріопротектори. Для прикладу розкажемо про принцип дії одного з таких препаратів - Марс-EL. Цей біостимулятор використовують для замочування насіння, або коріння розсади перед висадкою, а також як прилипач та кріопротектор при листових обробках. Препарат має 4 клас токсичності згідно класифікації ВООЗ (малотоксичний), а тара не потребує спеціальних вимог до утилізації та може бути передана на переробку. Маючи в своєму складі 2 види полімерів, один з яких легко проникає через клітинну мембрану рослини і підвищує щільність клітинного соку, а інший утворює повітропроникну плівку на обробленій поверхні, Марс-EL дозволяє пережити рослині знижену температуру. Полімери не токсичні, мають яскраво виражену знезаражувальну дію, добре розкладаються в ґрунті, мають високу проникну здатність.

Кріопротекторні властивості обумовлені тим, що полімери знижують температуру замерзання клітинного соку і води в протоплазмі клітин і перешкоджають утворенню кристалів льоду. Як вже було сказано вище, саме замерзання рідини призводить до загибелі рослини. Аналогічно працюють препарати Вимпел-К та Епін Екстра, які також є безпечними для людини, бджіл та довкілля.