Шило Тетяна займається фермерським господарством з 2006 року. Стверджує, що рівень успіху діяльності залежить від погодних умов. В цьому році заважав працювати не лише карантин, а й заморозки. Вони залишили господарів без врожаю.
Фермери обрали для себе напрямок сушки фруктів, тому що в родині є хворі на діабет, а такі ласощі дозволяються. Спочатку сушили яблука під проміннями сонця, потім на звичайній побутовій сушці експериментували. Окрім яблук пробували сушити вишню, диню, гарбуз.
“Ті напрацювання, які ми проводили вдома, вирішили розвивати у більш масштабну діяльність. Привели до ладу приміщення сільської їдальні і налагодили виробництво саме там. Яблука першого сорту ідеально підходять для роботи. З другим сортом, де є невеликі пошкодження, виникають складнощі з очищенням шкурки, а третій сорт – не підходить зовсім для справи. Тому напрацьовуємо досвід, намагаємось віднайти свою нішу у виробництві.”
Продуктивність такого виду переробки невелика. Виготовлені в побутовій сушарці яблучні чіпси не мали бажаного вигляду та необхідних для покупців властивостей. Родина могла переробити невелику кількість продукції й отримати незначну партію сухофруктів, з якою неможливо було вийти на нові, більш маржинальні ринки збуту - магазини та супермаркети.
Тетяна та її чоловік розуміли, що в селі, де вони мешкають, роботи для молоді небагато, тож для своїх дітей намагались побудувати в першу чергу сталий бізнес, який приносив би стабільний дохід.
Тетяна стала шукати можливості, які існували для таких дрібних фермерських господарств як їхнє, й звернула увагу на Раду жінок-фермерок та Українській проект бізнес-розвитку плодоовочівництва UHBDP, який тільки розпочав діяльність в Запорізькій області. Співпраця з цими організаціями допомогла Тетяні вирішити проблему неефективної переробки та знайти нові ринки збуту продукції.
Тетяна почала відвідувати заходи Проекту, приймала участь в щорічному Форумі бізнес-мережі жінок фермерок, де мала змогу налагодити нові бізнес- зв’язки з іншими учасниками плодоовочевого ринку, знайти партнерів по бізнесу.
В 2019 році від спеціалістів проекту UHBDP почули про можливість участі в грантовій програмі Проекту й підготували документи для участі. Родині потрібна була саме інфракрасна сушарка, яка могла б забезпечити належну якість продукції, її хрусткість та інші органолептичні якості. В Україні таке обладнання виробляють в Дніпрі, Харкові, Києві під різними торговими марками, але виробник – одна й та сама особа. Тетяна разом з чоловіком вирішили поїхати в Дніпро і подивитися на обладнання своїми очима, спробувати його на практиці. Там їм приготували банан, яблуко, хурму в обладнанні і результат був вражаючий.
Тому при написанні гранту родина чітко розуміла, яке обладнання їм необхідне для роботи. Тетяна разом із чоловіком ретельно обчислили усі показники, провели реконструкцію приміщення, де планували встановити сушарку та зібрали необхідні документи. Заявку від фермерів на отримання інфракрасної сушильної шафи спеціалісти проекту UHBDP розглянули позитивно й незабаром родина отримала необхідне обладнання. На ньому за один етап сушіння родина може обробити від 30 до 50 кг сировини, що в 5 разів більше, ніж раніше.
«Сушка буває двох видів, повітрям обдуває побутова, або інфракрасне випромінювання. Третього поки що не існує. За допомогою інфракрасного способу сушка відбувається впродовж 3,5 годин. Після чого відчиняємо і пакуємо. Повітряна сушить мінімально 18 годин, за цей час продукт втрачає мікроелементи і становиться не таким корисним, також добитися хрусткої продукції таким чином майже неможливо.»
На шляху до розвитку бізнесу родина стикнулась з деякими викликами:
Замість звичайного ремонту приміщення, який провели фермери, вони повинні були майже повність переробити склад для встановлення обладнання.
Всю роботу по виробництву чіпсів родина проводить переважно самостійно. Після отримання обладнання зрозуміли, що їм потрібно буде найняти додатковий персонал на виробництво.
Але перед тим, як наймати людей для роботи, необхідно налагодити місця збуту продукції, щоб мати змогу платити людям заробітну плату. В той же час для збуту продукції в магазини, Тетяні та її чоловікові треба мати всі дозвільні документи, необхідні сертифікати.
«Почали займатися оформленням HACCP. Склали договір з людиною, яка розробила персонально для нас технічні умови. А тепер з’ясувалося, що потрібно переробляти існуюче приміщення, щоб відповідати всім нормам. Тобто до сих пір намагаємося вирішити питання з документами.»
Відповідно до умов гранту, родина повинна скуповувати сировину частково у дрібних виробників, частково у офіційно оформлених більш крупних фермерів. Але зазвичай маленькі господарства не мають сертифіката якості на свою вирощену продукцію, тому родина Шило в них купувати не мають права.
Спеціалісти проекту UHBDP, знаючи про всі ці труднощі, допомагають родині подолати складний період переходу на новий щабель легалізованого виробництва в промислових обсягах.
Займаючись останні роки виробництвом яблучних чіпсів, родина поступово знаходила партнерів, фермерські господарства, в яких Тетяна та її чоловік можуть придбати якісну сировину. Після отримання яблук, вони проходять через спеціальне обладнання, де очищується шкірка та серцевина фруктів. Потім шляхом інфракрасного випромінювання виробляється готовий продукт.
Окремої уваги потребує етап пакування. Спочатку фермери пакували чіпси в поліетиленові пакети, але в них швидко продукція перестає бути хрусткою. Зараз, по рекомендації спеціалістів проекту UHBDP використовують zip-пакети. Дуже зручно і практично, як показує практика.
В цьому році в родини Шило була спроба сушити сливи. Вони виходять в’яленими і можуть бути використані при приготуванні м’яса, як додаток до приправ. Їх зберігають у пакетах. А вишню складають у банки з герметичною кришкою, де вона добре зберігається впродовж року.
“Було б добре знайти оптового покупця на ринку, який допомагатиме реалізовувати під своєю торговою маркою. Але поки що такого немає! Ми організували сімейний бізнес, і всі разом працюємо задля розвитку і отримання економічної вигоди. Але коли настане цей час, сказати важко. Дуже складна і повільна схема налагодження легальної роботи.”
Проект UHBDP зробив вагомий внесок в розвиток бізнесу родини Шило. Організатори Проекту надали спеціаліста з сертифікації, який міг допомогти родині інформаційно. Також за допомогою проекту UHBDP родина познайомилася з іншими учасниками Проекту, які займаються схожою діяльністю і вони мали можливість обмінятися досвідом.
“Дуже корисними для нас стали навчальні програми Проекту, а також інформація від іншої клієнтки проекту UHBDP Тетяни Сус щодо консервації та змішування компонентів при виробництві фруктової пастили та чіпсів. Вона відкрито ділилася усіма тонкощами цього виробництва й ми мали нагоду не робити помилок у сушці та переробці фруктів.”
Тетяна входить до Ради жінок-фермерів і періодично приймає участь у семінарах, тренінгах та виставках. Відвідували “Агротолоку”, де вже реалізовували яблучні чіпси й зробили рекламу своєму виробництву.
Якісний товар в наш час повинен мати штрих-код, в родині Шило він ще в процесі розробки, тому офіційні місця збуту продукції поки що недоступні. Задля формування торгової марки необхідно повністю відповідати умовам HACCP, тож родина продовжує роботу з приміщенням. Тетяна та її чоловік мають намір працювати тільки в легальному полі, тож поки йде робота над усіма формальностями, вони не квапляться з виробництвом на повну потужність.
Зараз продукція родини реалізовується на ярмарках та під конкретні замовлення. Але можлива реалізація оптовим покупцям. Потрібно налагоджувати роботу і враховувати всі особливості цього процесу. Наприклад, сушку після зняття з обладнання впродовж 30 хвилин потрібно спакувати.
“Проект є дуже корисним для мотивації фермерів. В нас є багато сировини, яку не використовують. Тобто гроші лежать на землі, а ми їх не беремо. Проект допомагає найти ідеї для нових напрямків діяльності. Можливо ми не окупимо цей бізнес в найближчі 5 років, але це напрямок на перспективу, як бізнес для дітей. Саме таку мету ми поставили перед собою й йдемо до неї”.
