Перші 6 га виноградників молода родина з Києва заклала ще у далекому 2012 році. Своє рішення обрати саме Одещину Тетяна пояснює просто: тут вона народилася і виросла, тут живуть її батьки, які доглядають за виноградниками у зимовий період, коли вони з чоловіком знаходиться у столиці.
А ще, неподалік їхнього господарства знаходиться солоний Будакський лиман та море, які створюють теплий мікроклімат під час весняних заморозків, а тому і виноград меньше страждає від критичних падінь температури порівняно з іншими насадженнями, що знаходяться далі від водойми. Додатковою перевагою такого розміщення є висока провітрюваність насаджень, що дозволяє знизити рівень грибкових захворювань.
Дізнавшись про проект UHBDP на органічному конгресі в Одесі, Тетяна стала активною учасницею заходів з вирощування та зберігання плодової продукції, переглядає навчальні вебінари та проходить конкурсний відбір у групі учасників малих інноваційних грантів. Вона також використовує тару, яку виготовляє партнер проекта - компанія Дунапак, продукція якої представлена у каталозі знижок Е-Ваучер. Проте свої знання вона отримує скрізь, де є люди здатні допомогти їй з виробництвом якісного винограду. Саме тому, велику увагу Тетяна з чоловіком приділяє аналізу ґрунту, відправляючи зразки відразу у дві наукові лабораторії:
- Інституту виноградарства і виноробства ім. Таїрова;
- Інституту ґрунтознавства та агрохімії ім. Соколовського.
На основі отриманих даних, вони з агрономом складають технологічні карти обробок та живлення винограду, проводять превентивні захисні обробки від хвороб та шкідників. Зі слів самої Тетяни, велика увага приділяється консалтингу (залученню) спеціалістів, які дають консультації, наприклад, щодо зміни препаратів, аби уникнути явища резистентності.
Отримавши безцінний досвід та перші успіхи, Тетяна з чоловіком планують висадити в цьому році ще 6 га столових сортів, та, з часом, ще 9 га технічних сортів для виноробства. Попередньо на цих ділянках вирощувалися баштанні культури та соняшник, тому для прискорення розкладу пожнивних залишків були використані біодеструктор Екостерн. Тетяна націлена вирощувати виноград за допомогою дружніх до навколишнього середовища технологій, наприклад, використовуючи добрива та засоби захисту рослин, як дозволені Органік Стандартом. Ключова мета - перевірити протягом 1-2 років, як ці засоби будуть працювати у даних агрокліматичних умовах, перш ніж проводити органічну сертифікацію.
Зважаючи на важкодоступність в регіоні органічних добрив, на винограднику, окрім фертигації, щорічно висіваються різні сидеративні культури, що дозволяє покращити структуру грунту та вміст поживних речовин.
Крім цього, перед Тетяною стоять дві важливі задачі: потрібно обладнати холодильну камеру для щойно зібраного винограду, аби потім реалізувати його по конкурентній ціні, а також зробити накопичувач для води, оскільки це критично важливо для зрошення таких площ в посушливому регіоні. Вже понад три роки вони використовують незвичайну систему краплинного зрошення. Як відомо, більшість виноградарів підв’язують крапельну трубку на висоті 20-30 см від поверхні ґрунту, для того щоб вода, завдяки вітру, падала випадково у різні місця, зволожуючі якомога більшу площу.
Інші фермери закопують крапельну стрічку під землю, що є ефективним та раціональним методом поливу; волога не так активно випаровується з поверхні, а сама трубка невразлива до зовнішніх механічних ушкоджень, захищена від згубної дії агресивного середовища. Цей метод доволі капіталоємний.
Рішення, яке застосовується на даному винограднику досить цікаве та вже перевірене часом: вони зробили перпендикулярні відводи трубок від основного крапельного каналу, який знаходиться на поверхні, і занурили ці відводи у вертикальні лунки. Таким чином, зменшується обсяг води, вода поступає у прикореневий шар ґрунту, та, за допомогою капілярних сил, утворює сферу, стимулюючи коріння рости у всіх напрямах на бажаній глибині, при цьому не залишаючи вологи для бур’янів.
Ще однією особливістю цього виноградного господарства є відсутність централізованого електропостачання. Для вирішення цієї проблеми, подружжя встановили фотоелектричні панелі, які дозволяють акумулювати сонячну енергію та використовувати її на потреби господарства, в тому числі для роботи глибинного насосу свердловини. Приклад такого свідомого підходу у вирощуванні винограду є вражаючим та цікавим, оскільки надихає шукати неочевидні рішення.
Команда проекту UHBDP і надалі буде слідкувати за розвитком та успіхами Тетяни та її родини.
Якщо у вас залишились питання, ви можете задати їх у коментарях та дізнатися більше.
