Вплив мікоризних грибів на ріст рослин може здатися на початку їх використання менш ефективним, ніж використання мінеральних добрив. Але це тільки на початку.

Мікориза разом з мікробами, іншими живими компонентами ґрунту забезпечує здоров'я коренів рослини (детальніше про мікоризу дивіться у цій статті. Завдяки її регенерації, стають можливими необхідні умови продуктивного зростання рослин без ґрунтообробітку (no-till) та виробництво здорової продукції з високими споживчими властивостями.

За мільйони років до появи людей та пізніше, з виникненням землеробства, дикороси підтверджують своє призначення. До 98% поживних речовин рослини отримують з повітря – вуглець (45%), кисень (42%), водень (7%), азот (1,5%) в складі сухої речовини. Рослини використовують сонячну енергію для власного зростання, забезпечення ґрунтових процесів, кругообігу речовин в природі. За даними екологів, зокрема Б. Гржимек, в ґрунті на 1 га європейського степу проживає близько 275 ц живої речовини, яка використовує для харчування продукцію дикоросів, трансформуючи близько 225 т/га органічної речовини ґрунту і утилізують відходи в доступні для рослин харчові елементи. Результатом їх життєдіяльності та високої біологічної активності є оптимальна гранулометрична структура ґрунтового шару зі стійкою родючістю, за якої відбувається постійна регенерація ґрунту. Життя організмів в ґрунті, де проживає до 90% всього тваринного світу, організоване та самодостатнє.

Результати наукових досліджень останніх років і впровадження їх в практику підтвердили необхідність розглядати рослини, що ростуть у ґрунті та взаємодіють з ґрунтовим мікросвітом, як один об'єкт, в якому кожен, хто входить до його складу, грає свою роль, яка підтримує об'єкт, як єдине ціле. Така екосистема складається з бактерій, грибів, найпростіших, особливо що населяють ризосферу/гіфосферу, ґрунтових тварин. Підтримка єдності у цій системі заснована на взаємовигідних відносинах між елементами об'єкта. Таким чином, забезпечуються умови їх функціонування на симбіозі і відповідно до біогеохімічному принципу, сформульованому В. І. Вернадським: “протягом усього геологічного часу заселення планети повинно бути максимально можливим для всієї живої речовини”. Кількість живої речовини та її біологічна активність в ґрунті пропорційна кількості органічної речовини ґрунту. Це потрібно враховувати, якщо необхідно виробити більше продукції рослинництва.

Після відкриття Яном Каменських мікоризи в 1881 р. дослідження особливостей використання дикоросів, що проводяться вченими багатьох країн, в тому числі інститутом Родейл (з 1954 р, США), та багаторічні випробування отриманих результатів у різних кліматичних зонах та на різних ґрунтах, дозволили отримати технологію землеробства, засновану на регенерації ґрунтів з використанням мікоризи, подібну до технології вирощування дикоросів. Технологія використовує:

Технологія дозволяє аграрію управляти ґрунтовими процесами, продуктивністю культур. Покривні культури, на коренях яких виростають мікоризи, це перш за все:

Завдяки високій біологічній активності ґрунту, технологія мікоризи сама вирішує багато проблем аграрія, що вимагають при використанні традиційної технології значних витрат, особливо при закисленні ґрунту.

За матеріалами статті: “Симбіотичні відносини у землеробстві”, автор О. В. Киричек.