Порядок сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції регламентується Постановою КМУ № 970 «Про затвердження Порядку (детальних правил) органічного виробництва та обігу органічної продукції» Постановою КМУ та 1032 «Про затвердження Порядку сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2019 р. № 970».
Навіщо
Ринок органічної продукції у світі динамічно розвивається: щороку зростають площі земель, зайняті під органічне виробництво, збільшується кількість виробників та обсяги виробленої продукції, розширюється її асортимент.
Органічні продукти українського виробництва стають більш затребуваними на іноземних ринках. Так, за підсумками 2020 року Україна посіла 1 місце в Європі та 4 місце у світі (зі 123 країн) за обсягами експортованої органічної продукції до країн ЄС.
В той же час розвивається і внутрішній ринок органічної продукції. Все більша кількість українців обирає органічні продукти. Основними видами органічної продукції, яка споживається в Україні, є молочна група – вона складає майже 65% усього обсягу споживання органічної продукції. На другому місці (18%) - круп’яні та зернові вироби, борошно і насіння.
Хто є органічним оператором
Органічне виробництво, відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», підлягає обов’язковій сертифікації.
Органічним оператором вважається будь-яка юридична особа чи фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом та/або обігом продукції відповідно до вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.
Органічним може називатись харчовий продукт, який:
- має сертифікат, що засвідчує органічний статус такої продукції,
- містить мінімум 95 % органічних інгредієнтів с/г походження,
- та містить не більше 5% неорганічних інгредієнтів з переліку дозволених речовин.
Контроль у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції здійснює Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та орган сертифікації, який здійснює сертифікацію в цій галузі.
До галузей органічного виробництва належать:
- органічне рослинництво (у тому числі насінництво та розсадництво);
- органічне тваринництво (у тому числі птахівництво, бджільництво);
- органічне грибівництво (у тому числі вирощування органічних дріжджів);
- органічна аквакультура;
- виробництво органічних морських водоростей;
- виробництво органічних харчових продуктів (у тому числі органічне виноробство);
- виробництво органічних кормів;
- заготівля органічних об’єктів рослинного світу.
Документація для проходження сертифікації
В залежності від галузі органічного виробництва оператор повинен зберігати та надавати на вимогу органу сертифікації таку документацію:
- у разі органічного виробництва та обігу органічної продукції - журнали обліку та інші записи щодо виробництва, закупівлі, приймання та зберігання продукції, транспортні та платіжні документи за поставлені товари/надані послуги;
- у разі обігу органічної продукції - транспортні та платіжні документи за поставлену органічну продукцію, сертифікати, що підтверджують відповідність органічного виробництва та/або обігу органічної продукції вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;
- у разі обігу органічної продукції в частині імпорту - транспортні та платіжні документи на імпортовану продукцію, сертифікат, що засвідчує органічне виробництво та/або обіг такої органічної продукції у державі походження, сертифікат, що підтверджує відповідність обігу такої продукції вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, митні документи.
Документація повинна зберігатися протягом 10 років. Вся документація щодо умов транспортування органічної продукції та її кількості повинна зберігатися щонайменше протягом п’яти років.
Стандарти органічного виробництва
На сьогодні в світі існує низка державних та приватних стандартів органічного виробництва, згідно яких здійснюється процедура сертифікації. Нагадаємо, що органічним може називатись продукт, який виготовлений в процесі ведення сертифікованого органічного виробництва.
До державних стандартів органічного виробництва відносяться, зокрема:
- стандарти Європейського Союзу та його регламенти щодо органічного виробництва: Регламент Ради (ЄC) №834/2007 та додаткові регламенти: Регламент Комісії (ЄC) №889/2008; Регламент Комісії (ЄC) №1235/2008), що з 1 січня 2022 року будуть замінені Регламентом Комісії ЄC 2018/848;
- стандарти Канади (COR);
- стандарти Сполучених Штатів Америки та їх Національна Органічна Програма (NOP);
- стандарти інших країн.
В Україні розроблено власний державний стандарт, що визначено Законом України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». Цей стандарт максимально наближено до стандартів ЄС.
В той же час, оскільки національне законодавство України у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції ще не запрацювало в повній мірі, то сертифікація продовжує здійснюватися переважно за стандартами, що еквівалентні стандартам ЄС.
До приватних стандартів відносяться:
- Bio Suisse (Швейцарія),
- Demeter (поширені по всьому світі),
- Naturland (Німеччина та весь світ),
- Soil Association (Великобританія),
- KRAV (Швеція) та інші.
Також існують приватні, так звані базові стандарти IFOAM (COROS), ухвалені Міжнародною Федерацією рухів органічного сільського господарства (IFOAM – Organics International).
Дуже часто сертифікація за приватними стандартами доповнює сертифікацію за державними стандартами тих країн, до яких експортується продукція.
Практично всі стандарти передбачають щорічне підтвердження органічного статусу, для чого орган сертифікації проводить планові та позапланові перевірки, здійснює відбір зразків (ґрунту, продукції тощо) та інші дії, передбачені відповідним законодавством та внутрішніми процедурами органа сертифікації.
На даний час, оскільки в Україні ще не запроваджено Державний реєстр органів сертифікації і сертифікація здійснюється за іншими стандартами, ніж стандарт України, працюють 22 органи сертифікації:
- 20 з них акредитовані ЄС та мають право здійснювати сертифікацію відповідно до стандартів, еквівалентних стандартам ЄС в третіх країнах;
- 9 з них (7 з попереднього переліку та 2 інших) акредитовані США та мають право здійснювати сертифікацію відповідно до стандартів NOP.
Окрім Державного реєстру органів сертифікації, в Україні вже ведеться Перелік органів іноземної сертифікації. Цей перелік включає органи іноземної сертифікації, що здійснюють сертифікацію з метою імпорту або експорту продукції.
Шлях до сертифікації покроково
- Визначитись з органом сертифікації та укласти договір.
- З моменту укладення договору на здійснення сертифікаційної діяльності вважається, що юридична чи фізична особа – підприємець стають оператором ринку та мають бути внесені в Державний реєстр операторів, що здійснюють виробництво продукції відповідно до вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.
- Оператор в своїй діяльності повинен дотримуватись вимог законодавства в сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.
- Після підписання договору з органом сертифікації проводиться перша інспекція, де визначається початок перехідного періоду. В залежності від галузі він може тривати від 12 місяців для заготівлі органічних об’єктів рослинного світу (дикоросів) до 36 місяців в разі багаторічних насаджень. Сертифікація процесу переробки не передбачає наявності перехідного періоду.
За результатами чергової перевірки орган сертифікації приймає сертифікаційне рішення щодо видачі або відмови у видачі сертифіката.
Автор: Андрій Гармаш