Ви питаєте – ми відповідаємо. Продовжуємо публікувати відповіді на земельні питання, що надійшли на нашу лінію «Земельна консультація».
Питання:
Чи є відмінність в оплаті земельного податку за зрошувану земельну ділянку і не зрошувану?
Громадяни України, які володіють рухомим або нерухомим майном мають сплачувати обов’язкові податкові платежі. Власники земельних ділянок щороку зобов’язані сплачувати земельний податок (крім випадків, коли вони звільнені від сплати такого податку).
Відповідно до п. 14.1.147 Податкового кодексу України плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Платниками податку є:
- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
- землекористувачі.
Об’єктами оподаткування є:
- земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
- земельні частки(паї), які перебувають у власності.
Податок на землю, віднесено до місцевих податків. Тому встановлення ставок земельного податку належить до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, які встановлюють розміри ставок цього податку виключно в межах ставок, визначених Податковим кодексом України та затверджують їх своїм рішенням щороку до 15 липня, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.
Для розрахунку земельного податку використовують:
- нормативно грошову оцінку земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації;
- площу земельної ділянки, нормативно грошову оцінку якої не проведено.
Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування − не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь − не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель − не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, та які розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь − не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель − не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Відповідно до зазначеного вище, рішення, щодо ставки податку на землю, може бути переглянуто органом місцевого самоврядування, але, не може перевищувати граничних норм, що передбачені Податковим кодексом України.
Щодо пільг зі сплати земельного податку для фізичних осіб:
Відповідно до статті 281 Податкового кодексу України від сплати податку звільняються:
- особи з інвалідністю першої і другої групи;
- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Проте, таке звільнення від сплати податку за земельні ділянки, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
- для ведення особистого селянського господарства − у розмірі не більш як 2 гектари;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах − не більш як 0,25 гектара, в селищах − не більш як 0,15 гектара, в містах − не більш як 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва − не більш як 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів − не більш як 0,01 гектара;
- для ведення садівництва − не більш як 0,12 гектара.
Для такої пільги необхідно звернутись до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки із заявою про надання пільги та документами, що посвідчують право на пільгу: посвідчення особи з інвалідністю або довідку медико-соціальної експертної комісії; посвідчення батьків багатодітної сім’ї; пенсійне посвідчення (за віком); посвідчення «Учасник бойових дій», «Особа з інвалідністю внаслідок війни», «Учасник війни», «Член сім’ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби», «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1-3 категорія) тощо.
Тобто, в Законі не передбачено такої підстави як наявність або відсутність факту зрошування земельної ділянки, для збільшення або зменшення земельного податку. Проте, якщо земельна ділянка, яка підлягає зрошуванню, не зрошувалась (і це передбачено умовами Вашого договору оренди) з вини орендаря, що призвело до, наприклад, погіршення корисних властивостей та стану орендованої земельної ділянки, то в такому випадку орендодавець може претендувати на відшкодування збитків.
Відповідь було надано Приватним підприємством Legal Partner у рамках співробітництва з Українським проектом бізнес-розвитку плодоовочівництва. З питаннями можна звертатися на комерційній основі за телефоном +38 068 291 18 44 та на пошту .
Маєте питання? Пишіть нам на Лінію по земельним консультаціям. Завантажуйте та замовляйте шаблони документів. Консультація безкоштовна для учасників проекту Запорізької, Херсонської, Миколаївської та Одеської областей.
