Лавриненко Павло - керівник Херсонської обласної спілки бджолярів. Починаючи з 4-х років активно допомагав батькові займатися пасікою. А вже сьогодні очолює молоду організацію, до якої входить 80 чоловік, і має великі цілі для розвитку улюбленої справи.

Лавриненко Павло (зліва) під час проведення конференції бджолярів «Здорова Пасіка» у Херсоні.

«Ми хочемо організувати представництво в кожному районі, намагаємося згуртувати, легалізувати бджолярів, надаємо допомогу молодим бджолярам в розмірі 20 000 гривень, якщо вони зареєструються, та покажуть, що купили на 40 000 гривень бджолосім'ї, вулики. Ми не позиціонуємо себе, як політична сила або партія, ми не беремо внесків перші півроку. Така робота проводиться тільки в Херсонській і Полтавській областях. Також ми надаємо юридичну допомогу в такому складному питанні, як отруєння бджіл. Тому що всі бджолярі, які працюють неофіційно, не можуть навіть в суд звернутися», - розповідає бджоляр.

За допомогою фахівців Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва, Павло з батьком підписали меморандум з Держпродспоживслужбою, та з аматорської пасіки вже переходять на промислові масштаби. На даний момент у господарстві бджоляра 270 бджолосімей. Вулики виготовлені з дерева та пінополіуретану.

«Ми довго сперечалися з батьком, він - прихильник дерева, але у нас кожен рік було 20-30 % відсотків втрат в бджолосімей. Тепер ми прийшли до компромісу, і вирішили зробити половину вуликів пенополістерольних. І вже в цьому році жодна сім'я не пропала, в перший раз за багато років», - ділиться свої досвідом Павло.

Всі необхідні препарати й обладнання для пасіки набувають через Інтернет-клуб, асоціацію та за рекомендацією фахівців Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва. Організована асоціація бджолярів допомагає отримувати цінну інформацію, переймати досвід Канади, США.

Крім розвитку бджільництва, Павло разом зі своїм батьком та сестрою займаються вирощуванням винограду і перетворили хобі в цілу імперію.

«Ми, ще 10 років тому, нічого не знали про виноград, тільки дивилися фільми про виноробів, тепер займаємося столовим виноградом, а виноробство батьку подобалося, як хобі. В результаті він купив пустир землі за 5000 гривень і провів світло за 5000 гривень, а тепер там виросла ціла імперія. Хоча на початку були фінансові проблеми, багато помилок і втрат», - згадує молодий активіст.

Продавати готовий мед можна трьома способами: через Інтернет, на офіційних ринках або ярмарках. Павло віддає перевагу оптовим ринкам збуту продукції, хоча раніше були і супермаркети, але з ними працювати більш проблематично, виникають додаткові витрати на фасування, етикетку, банку.

«Ми налагоджуємо контакти з асоціацією експортерів, які знаходяться в Дніпрі, а також з японськими колегами, які запропонували нам модель прозорої ціни. Тому ми вивчаємо всі можливі варіанти для розвитку улюбленої справи. Вже уклали контракти з Німеччиною, Польщею, США. Хочемо підписати меморандум про співпрацю, наша асоціація експортує близько 10 тонн меду, але наші партнери хочуть набагато більше. Плануємо направити вектор в політику, щоб скрізь були свої люди», - розповідає Павло.

На сьогоднішній день асоціація позитивно зарекомендувала себе на ринку, і фахівці бачать в ній перспективи. Офіційно зареєстрована асоціація була разом з Проектом UHBDP, який вніс вагомий внесок в її розвиток. У грудні 2017 бджолярі провели велику конференцію «Здорова Пасіка» в Херсоні за підтримки Проекту. Якщо так підуть справи і далі, то вже в наступному році в команді Павла буде близько 200 чоловік. Головна мета організації - юридичний захист від отруєння бджіл, кооперація для продажу, і здорова бджола. Для вчасної допомоги в лікуванні бджіл підписали меморандум з ветеринарами. Його суть полягає в тому, щоб кожна пасіка отримала ветпаспорт.

«Ми вже показали позитивний приклад, і тепер хочемо задати новий вектор, це страхування. Ще ніде в Україні ніхто не страхує, а за кордоном - це дуже поширене явище. Наприклад, якщо людина тримає 200 сімей, у нього потруїли їх, залишилося 30, він отримує компенсацію. Зараз розробляється алгоритм, напрацьовується модель, схема обговорюється із страховиками. Думаю, ми зробимо і покажемо добрий приклад», - з азартом ділиться бджоляр.

Бджільництво - наука дуже складна. Зате освоївши її, отримані знання можна конвертувати в реальні гроші. І не варто думати, що цей бізнес небезпечний: якщо бджоли ситі, то вони рідко бувають агресивними. Спеціальної освіти пасічникам не потрібно - ним може стати будь-який ентузіаст зі своєю ділянкою за містом.

Найближчим часом бджоляр Павло Лавриненко за допомогою Проекту планує пройти стажування в Ізраїлі та Канаді, тому що це найпередовіші країни в даній сфері. Він щомісяця удосконалює свої знання на тренінгах і конференціях, а також використовує інформацію розсилок для бджолярів.