Тим часом дорадництво в Україні перебуває в зародковому стані і це, незважаючи на те, що давно ухвалено відповідний закон, згідно з яким 5% фінансування від державних програм підтримки аграрного виробництва має витрачатися на консультаційний супровід фермерського бізнесу. Однак протягом останніх п’яти років на цю сферу не виділено й копійки. А тому вона тримається в основному на закордонних проектах, таких, як UHBDP.
[widgetkit id=413]
– Наша ідея полягає у пошуку таких активних людей, як фермер Сергій Марчук, – говорив менеджер проекту Дмитро Ніколаєв. – В їхніх господарствах за нашої підтримки створюються бізнес-моделі, впроваджуються сучасні технології, це точки успіху для конкретних сіл, районів, областей. Ми запрошуємо туди аграріїв, щоб показати, що всі інновації та підходи працюють. Марчук довго сумнівався щодо того, бути йому традиційним чи органічним фермером, рішення на користь останнього варіанту зробив значною мірою завдяки знанням, які одержав на наших заходах, спілкуванню з іншими виробниками. Таких прикладів має бути набагато більше. Для Проекту органічне виробництво – це своєрідна ніша, і ми завжди показуємо виробникам нові можливості, особливо, якщо у вас є проблеми з реалізацією, спробуйте щось нове, спробуйте змінити свої підходи до виробництва, зрозумійте, хто є вашим покупцем і що він бажає. Ми вчимо не лише новим технологіям, а й правильній презентації своєї продукції, пошуку нових ринків збуту та інформації. Щороку ми запроваджуємо для фермерів нові сервіси та оцінюємо вплив проекту.
За зразок внутрішньої органічної моделі можна взяти ту, яку збудувала маленька Швейцарія з площею – 41 тис. кв. км та 8,3 млн. населення, пропонує Наталія Прокопчук. Ця країна, згідно з даними дослідження FiBL, має 141 тис. га органічних земель (13,5%), 6 348 виробників, 1 224 переробних підприємства, ринок продуктів органіки становить 8,4%. Цей успіх зумовила відповідна державна політика, яка захищає внутрішній ринок від закордонної готової органічної продукції та стимулює власне виробництво. Тут створені потужні «парасолькові» організації виробників та трейдерів, розвинута мережа консультаційних послуг для фермерів, торгові мережі щорічно інвестують в органічне виробництво чималі гроші, не виробники приходять в супермаркети і вмовляють менеджерів, щоб взяли їхню продукцію, а супермаркети між собою конкурують за органічну продукцію, за розширення асортименту. В цьому змаганні виграють і виробники, і споживачі, пояснює Наталія Прокопчук. Велике значення також має політика сталого розвитку сільських територій. Одне слово, органічна модель в цій країні працює, ніби швейцарський годинник.
