Малий та середній агробізнеси не мають можливостей для механізації процесів виробництва та створення доданої вартості. Це гасло часто лунає у вітчизняному ефірі, але грантові програми Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP) довели протилежне.

Яке обладнання та для чого можна придбати, щоб використовувати у фермерських господарствах – про це дізнались учасники конференції «Плодоовочевий сезон 2019-2020. Підсумки минулого сезону та виклики наступного: до чого треба бути готовим» 15 листопада 2019 року в Одесі, але ми ділимося інформацією й з вами.

Міжпроектна менеджерка UHBDP Олександра Гармаш підвела підсумки програм малих грантів та навела приклади механізації за умовно невеликі гроші. Отже, розмір грантової допомоги від UHBDP на гендерні та екологічні проекти складав 200 та 250 тисяч гривен, відповідно. У грантових конкурсах взяли участь 200 осіб, 27 сільгоспвиробників отримали або ось-ось отримають гранти та реалізують відносно бюджетні технології.

Що ж це за проекти?

  1. Холодильна установка для нетривалого охолодження фруктів та ягід, що дає змогу формувати великі партії продукції для продажів, відповідно, тримати свою ціну.
  2. Барботажна мийка для ягід, яка спростила важкий труд робітників та покращила якість продукції. До речі, фермер, що отримав гроші на цю мийку, сам вирощує ягоди та закуповує у сусідів на 10-20% дорожче, ніж інші, так допомагає селянам зі збутом, бо боліє за своє село, заморожує та продає ягоди на експорт. Раніше забрудненість ягід досягала 30%. Завдяки барботажній мийці ягоди чисті, їх можна продати ще дорожче.
  3. Обладнання для шинкування овочів. Грантоотримувач – невелике фермерське господарство, що виробляє салати з капусти для мереж супермаркетів. Важка праця, відсутність професійного обладнання для малих виробництв. Завдяки гранту отримали обладнання для однорідного нарізання, збільшилась продуктивність виробництва, покращилась якість салатів.
  4. Левова частка людей не хоче дешевого, вони хочуть смачне, красиве, якісне. Фермерське господарство Запорізької області отримало обладнання для виробництва яблучних чіпсів.
  5. Обладнання для виробництва яблучного соку. Незвичайне фермерське господарство, що займається вирощуванням яблук та намагається залишити в селі як можна більше молоді, для цього викуповує домівки та дарує молодим спеціалістам. Були проблеми: нестабільні ціни на яблука, 30-50% врожаю залишалася в саду. Завдяки обладнанню почали виробництво яблучних соків. Є великий попит.
  6. Підтримали ідею вирощування часнику на невеличкій ділянці - 1 гектар. Тепер у господарстві механізовано все: від посадки до збирання. Навіть видалення бур’янів серед посадок, залишилось тільки ручне обламання стрілок. Люди будуть економили 70% часу.
  7. Сонячні колектори на теплицю для зменшення різниці температури по краю та в середні теплиці, щоб врожайність по краях теплиці була не менше ніж, у середині.
  8. Органічне виробництво ожини, поєднане з аквакультурою. Фермерське господарство з органічним сертифікатом займається виробництвом риби. Вода, в якій розводять рибу, дуже насичена мікроелементами. Врожайність органічних культур завжди нижче, ніж врожайність культур, що вирощують традиційним способом. Завдяки технології, що була профінансована, врожайність органічної ожини можна довести до врожайності звичайної ожини - 16 тонн с гектара.
  9. Ми підтримали компанію, яка єдина в Україні виробляє тензіометри - прилади для вимірювання вологості грунту. Ця компанія орендувала обладнання для виробництва пристроїв, тому похибка вимірювання коливалась до 30%. Тепер похибка буде становити не більш 5%, а рослини зможуть отримувати саме той обсяг води, який їм потрібний.
  10. Для вирощування невеличких обсягів (до 1га) цукрової кукурудзи пристрій для укладки та видалення мульчуючої плівки.

На двох бізнес-ідеях Олександра Гармаш зупинилась більш детально.

Село Великозименове, Одеська область, невелике екопоселення. Група осіб завжди використовує в житті технології, дружні до навколишнього середовища. Особливість цієї групи в тому, що її представники відкриті та радіють коли, хтось до них долучається та постачає їм мед, з якого вони роблять дивовижні медові десерти. Їм потрібен не аби який мед, а сортовий. Наприклад, акацієвий, липовий. Ця група має офіційну реєстрацію, сплачує податки, веде прозорий бізнес. Вони зайшли до дорогої ніші в «Сільпо», протестували свої меди у Лавці Традицій. У них в асортименті кремовані меди, десерти з різними цікавими інгредієнтами. Раніше 55% меду у них кристалізувалися і супермаркети їх мед брати не хотіли. Було багато ручної праці, шум 100 децибел. За грантові кошти вони закупили декристалізатор, пристрій для кремування, подрібнювач для сушених продуктів. Це обладнання спростило їх працю. Продукція цих виробників має велику додану вартість, увійшла до дорогої ніші супермаркетів, продуктом цікавляться експортери. Головне – група готова до співпраці. Маєте залишки гарного меду – продавайте!

Ще одна група в Миколаївський області. Автоклав, дробарка, пароварка, машина для перетирання, обладнання для котельного комплексу – все це було придбано за грантові кошти. Фермери робили переробку, але неглибинну, продукція могла швидко псуватися, продуктивність виробництва була невисокою. Але попит на продукцію високий, незважаючи на те, що баночка консервованої продукції коштує біля 100 грн. Продукт величезними темпами просувається у дорогі ніші супермаркетів. Зараз вони отримали значне зниження витрат на виробництво. Особливість цієї групи в тому, що ринки збуту вона вже знайшла, але є потреба у сировині, і кожний з вас може долучитися до успішного бізнесу.

Є ідеї, як покращити власний бізнес? Слідкуйте за грантовими програмами.