[widgetkit id=509]
Це та багато інших важливих для розвитку вітчизняного бджільництва питань обговорювали у Києві 17 жовтня бджолярі з різних куточків України під час Медового форуму «Україна медова І світ». Організаторами заходу виступили Торгово-промислова палата України та Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP).
- Минулого року експорт меду скоротився на 26 %, але цифра вражає: ми експортуємо 50 тисяч тонн меду, - зазначив Геннадій Чижиков, президент Торгово–промислової палати України, вітаючи учасників форуму. - Але бджільництво важливе й для розвитку інших галузей. Так, у Каліфорнії 400 тисяч гектарів мигдалю запилюють 1, 7 млн. бджолосімей. За послуги бджіл власники плантації заплатили 280 млн. доларів, але отримали за горіховий врожай 5 млрд. доларів! Бджоли – це не тільки мед, це трошечки більше.
Венсан Пренго, керівник економічної служби Посольства Франції в Україні, наголосив, що за 10 років Україна стала важливим експортером гуртових партій меду, наступне завдання для українських бджолярів – зробити так, щоб кінцевий споживач розпізнавав український мед за якістю. Україна має потенціал і всі можливості, щоб її продукція була визнана якісною, таким чином вона має стати надійним гравцем в рамках Угоди про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом.
- Швидко змінюються світ, люди, середовище, у якому працюємо, і ми маємо реагувати на ці зміни. Хочемо чи не хочемо, мусимо слідувати тенденціям, розуміти що відбувається на ринку і, відповідно, змінювати свій власний бізнес, щоб відповідати викликам сучасності, - підкреслив Дмитро Ніколаєв, менеджер Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP).
Всі спікери форуму, як один, закликали бджолярів розвивати маркетингову складову бізнесу, правильно «упаковувати» свою справу, та пропагувати мед, нові звички: їсти корисний мед замість цукру.
- За статистикою ООН за останні 4 роки кількість бджолосімей виросла на 9,2 %, а кількість меду у світі виросла на 60 %. Така диспропорція каже про те, що на ринку з’явився фальсифікований мед, і світова спільнота стурбована тим, що такі явища відбуваються, - відмітив Володимир Стретович, голова Спілки пасічників України, розповідаючи про участь української делегації у Apimondia & APIEXPO 2019. - Європа хоче їсти український мед, а не китайський, бо він недорогий та якісний.
Пан Володимир наголосив, що виробники меду з сусідніх країн нарікають на те, що Україна демпінгує ціни на мед. Чому ж в Україні дешевий мед? Бо є випадки фальсифікації медової продукції й у нас.
Віктор Іванченко, директор з розвитку компанії-експортера меду «Асканія-Пак», казав, що фальсифікація меду відбувається як на рівні експортерів, так і на рівні пасічників. Це дуже прикро, бо з вини недобросовісних виробників меду може постраждати репутація українського меду, а там недалеко й до заборони експорту меду до Європи.
Інна Мєтєлєва, заступниця міністра з аграрних питань Міністерства економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства нагадала, що внутрішній ринок споживання меду також росте, його потенціал також потрібно розглядати.
- Саме створення доданої вартості від пасіки до ринку споживання або ринку міжнародного – це у пріоритеті нашої політики, в фокусі нашої уваги. І я хочу їсти якісний мед, гордитися тим, що український мед – найкращий у світі! – підкреслила Інна Мєтєлєва.
