Матеріали для компостування з Вашого городу, переваги та небезпеки

Як відомо, компостування це мікробіологічний процес розкладання рослинних залишків і синтезу гумусоподібних речовин. Щоб цей процес йшов у потрібному напрямку необхідна наявність води, повітря, необхідна кількість та якість харчування для мікроорганізмів, зокрема співвідношення вуглецю (С) та азоту (N) у субстраті. В якісному компості, так само як і в родючому грунті, співвідношення C до N становить близько 11: 1, тобто 11 частин вуглецю на одну частину азоту. Для харчування мікроорганізмів і рослин це співвідношення становить 25: 1, а в рослинних рештках воно становить 30-70: 1, тобто є великий надлишок вуглецю і дефіцит азоту. При великому надлишку вуглецю процес компостування сповільнюється до тих пір, поки весь зайвий вуглець не випарується у вигляді СО₂. При великому надлишку азоту, як в свіжому гної так і в пташиному посліді (C: N = 2: 1), зайвий азот буде виділятися у вигляді аміаку і окислів азоту. Втрати азоту досягають 30%.

Для отримання компосту високої якості при закладанні компостної купи важливо дотримуватися в матеріалі потрібного співвідношення між вуглецем і азотом, які наведені у таблиці 1.

Примітка: низький вміст +, середній вміст ++, високий вміст +++, дуже високий вміст ++++, відсутня -.

При великому вмісті вуглецю в компост додають сечовину або сечу. Джерелом азоту може служити свіжа кропива, яку укладають шаром 7-8см, чергуючи з іншими матеріалами.

Для збагачення компостної купи мінеральними елементами живлення в неї додають рослини-накопичувачі. Так живокіст накопичує калій, листя гречки і дині - кальцій, кропива - азот, залізо, листя гірчиці та ріпаку - фосфор.

Вплив компостів на навколишнє середовище залежить і від способів приготування. В останні роки, все частіше садівники вирощують на присадибній ділянці різних тварин: курей, кролів, овець, свиней. Відходи тварин, а також вигрібних ям, садівники використовують на добриво без спеціальної підготовки і компостування. А це вкрай небезпечно, тому що веде до забруднення грунту і водних джерел. Слід пам'ятати, що продукти життедіяльності і відходи тварин містять велику кількість патогенів та насіння бур'янів.

Допускається застосування компостованого гною в якому міститься до 100 тис. шт. насіння бур'янів на одну тонну, а в компостах на садових ділянках їх може бути до 7 млн. на одну тонну.

Свіжий гній містить близько 1 млрд. мікроорганізмів в 1т, а до кінця дозрівання компосту їх чисельність зменшується в 10 разів. Але при цьому в компості зберігаються патогени, що потрапили в нього з фекаліями і відходами тварин. Патогенні мікроорганізми характеризуються високою стійкістю до існування у грунті. Так, паличка туберкульозу зберігається до 5 місяців, паличка тифу - 3 місяці, гноєтворні коки - 2 місяці, збудник бруцельозу - від 20 до 100 днів.

Зберігаються патогени і на одержуваній продукції. Тому перед вживанням необхідна ретельна мийка коренеплодів, вирощених на ділянці з внесенням свіжого гною чи недозрілого компосту.

З огляду на можливість забруднення природного середовища та погіршення якості продукції, доцільно всі тваринні відходи і рослинні залишки, витримувати протягом певного часу. Періодичне розпушування компостних куп призводить до поєднання шару рослинного сміття і зеленої маси, який є вихідною речовиною для приготування компосту з шаром тваринних відходів, а потім із шаром грунту 8-10см. Ці відходи при сумісному компостуванні будуть успішно доповнювати одне одного. Епізодичне розпушування купи забезпечує доступ кисню повітря до органічної речовині та швидке регулювання температур всередені купи. Такий компост містить мало патогенів та бур'янів і його можливо без обмежень використовувати як добриво плодоовочевих культур.

Однак при приготуванні компосту описаним способом слід використовувати майданчик з рихлим шаром грунту або наявністю дренажу. В іншому випадку при розкладанні відходів внизу накопичується шар рідини, що містить багато органічних речовин, які в подальшому надходять в грунтові води та водойми, забруднюючи їх органікою і патогенами, що може вплинути на якість поливної води. У разі потрапляння органіки і мікроорганізмів від компостних куп в питну воду, навіть якщо ці речовини не є небезпечними для здоров'я людей, їх присутність вже в незначній концентрації погіршує смакові якості води, надає їй специфічний запах, тому вкрай важливо, щоб компостні купи і фекальні ями закладалися, якнайдалі від місця розміщення колодязів та водойм.

Але який би початковий склад Ви не застосовували, для приготування якісного компосту таким способом потрібно 1-2 роки. Прискорити цей процес можна, застосовуючи біотехнологію, тобто використання мікробних препаратів. Про деякі з таких біопрепаратів ви можете дізнатися у статті Гуміреактор – джерело органічних добрив для вашого господарства.

За матеріалами зі статті по Біологічним основам підвищення родючості ґрунтів,
 Наплекова Н.Н. доктор біологічних наук, професор