Як пошук спаржі для коханого став партнерським бізнесом з канадськими інвестиціями

ЯК ПОШУК СПАРЖІ ДЛЯ КОХАНОГО СТАВ ПАРТНЕРСЬКИМ БІЗНЕСОМ З КАНАДСЬКИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ

У селищі Любимівка Каховського району Херсонської області все робиться з любов’ю. Тут, як то кажуть, аура, біополе зобов’язують. На цих землях налагоджуються серйозні справи, вершаться, якщо хочете, долі. Ці місця приваблюють іноземців і, що важливо, притягують інвестиції і гранти.

За випадковим збігом, а може бути, і ні, в Каховці розташована і штаб-квартира Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва UHBDP, який реалізується в нашій країні за фінансової та методичної підтримки Уряду Канади та Канадської Міжнародної Організації МЕDA.

ЗУСТРІЧНИЙ ГРАНТ НЕ ДЛЯ ГРАНДІВ

Сьогодні проект UHBDP працює на території 4 областей України: Миколаївської, Одеської, Херсонської та Запорізької. Експерти UHBDP знають, що звичайне підсобне господарство, яке займається вирощуванням фруктів і овочів, може стати прибутковим бізнесом. Варто поміняти своє ставлення до справи, прислухатися до рекомендацій фахівців UHBDP, і журавель, який, здавалося, був у небі, стане синицею в руках. Не варто забувати, що в нашому світі, що зазнає стрімких змін, виграє той, хто готовий гнучко реагувати на виклик часу.

Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва має на меті до 2021 року збільшити обсяг продажів плодоовочевої продукції до 50 тисяч тонн на суму 40 млн. доларів щорічно. Головне, що повинні знати українські фермери, що ведуть своє господарство в позначених регіонах: канадці «зняли печатку» з грантового фонду, розмір якого вражає і вселяє надію в агрономічний сектор Північного Причорномор’я, і готові інвестувати в сільське господарство.

У 2016 році UHBDP вже зробив внесок в розвиток кількох фермерських господарств. ТОВ «АГРО-ФОКУС» з міста Каховка Херсонської області та ТОВ «Темпори Парсе» з с. Степанівка Роздільнянського району Одеської області отримали зустрічні гранти з коштів канадських платників податків.

Ви запитаєте: «Навіщо це канадцям?» Канадська Міжнародна Організація - Менонітська Асоціація Економічного Розвитку MEDA з 1953 року створює і впроваджує бізнес-рішення для малозабезпечених. Така співпраця сприяє формуванню малого і середнього бізнесу в регіонах, що розвиваються по всьому світу. У Канаді розташована одна з найбільших українських діаспор, і вона готова підтримувати Україну на шляху розвитку її економіки. Уряд Канади демонструє українцям надійне партнерство.

Назва «зустрічний грант» говорить сама за себе. Канадський уряд і MEDA йдуть назустріч українським аграріям. Хто знає, може саме ваше підсобне господарство стане родючим ґрунтом для освоєння зустрічного гранту UHBDP, який, врахуйте, передбачає співфінансування.

ЖИТИ, ЩОБ ТВОРИТИ

Каховське ТОВ «АГРО-ФОКУС», що спеціалізується на вирощуванні аспарагуса або спаржі, є одним з тих підприємств, що у травні 2016 року отримали на розвиток канадський зустрічний грант.

Підприємство з’явилося частково й завдяки роботі з проектом UHBDP. А коріння бізнес-історії засновників «АГРО-ФОКУС» такі ж довгі, як і коріння аспарагуса. До речі, в спеціалізованій літературі пишуть, що коренева система спаржі здатна розвиватися так, що досягає до 20 метрів в довжину.

Зараз Лариса і Йохан Бодени - люди, відомі далеко за межами Каховки. Швед Йохан Боден - це той самий ризикований бізнесмен, який в 1992 році з компаньйоном приїхав на Херсонську землю і при інвестиційній підтримці колишнього співвласника транснаціональної компанії «ТЕTRA PАК» заснував те саме помідорне підприємство «Чумак». Лариса працювала в компанії пліч-о-пліч з Йоханом близько семи років, перш ніж швед розгледів в ній свою супутницю життя. Шлюбний союз двох неординарних харизматичних людей став відправною точкою для народження не тільки трьох дітей, а й нових нестандартних бізнес-ідей, які змінили на краще життя багатьох кахівчан.

Перемоги і досягнення «Чумака» не задовольнили бізнес-азарт Йохана, і в 2010 році він стає одним із засновників компанії «Green Team», яка базується в Каховці. Основним акціонером і стратегічним фінансовим партнером «Green Team» виступає інвестиційна компанія Delin Capital (Великобританія). За п’ять років багатофункціональне потужне овочесховище стало лідером ринку овочевої продукції України. Але і на цьому Йохан не зупиняється ...

У 2007 році Лариса Боден, на той час уже мати 3 маленьких дітей, вирішує організувати справу, щоб забезпечити роботою жінок рідного селища Любимівка. Лариса хотіла «дати вудку» своїм сусідкам, які не могли дозволити собі лікувати хворих дітей і приходили в будинок Боден за допомогою.

«Створити бізнес для жінок, яким можна займатися і в селі, а продукт виробництва продавати цілий рік і досить дорого - така була задача мінімум, - каже Лариса Боден. - Ким би ти не був, чим би не займався, головне - залишатися людиною».

Йохан допоміг придбати перші ткацькі верстати для килимарства. Мешканки селища пройшли стажування у шведської ткалі, яку умовили ненадовго приїхати в Україну і поділитися досвідом. Найздібніші побували і на навчанні у Швеції. Так в Каховці з’явилося ательє Vandra Rugs, яке створює сільські килими з високоякісної бавовни і шерсті з використанням лляної основи, а Лариса стала натхненницею цього цікавого креативного бізнесу.

Нові працівники, коли приходять в цех, насамперед говорять, що у них на горищі є схожі бабусині килимки. Кожен виріб ательє Vandra Rugs - ексклюзивна робота. 99 відсотків килимів йде на експорт в 17 країн світу! Клієнтами Vandra Rugs є також члени Королівської родини Швеції. Втім, у каховського ательє дуже багато іменитих покупців, але Лариса зі зрозумілих причин не може назвати їх імен.

Лариса відноситься до тієї невеликої частини людей, які з цікавістю приймають все нове, готові творити, не бояться експериментувати, а труднощі, супутні процесу, сприймають як виклик. Вона - лідер, який може об’єднувати навколо своїх бізнес-ідей різних людей. Таких лідерів шукає проект UHBDP, щоб сприяти налагодженню зв’язків між малими та середніми фермерами та створення ефективних ланцюжків між виробниками і споживачами.

ДЕЛІКАТЕС ДЛЯ КОХАНОГО

Йохан Боден - великий шанувальник різноманітності, ніколи не відмовляється дегустувати страви самих екзотичних кухонь світу, з апетитом їсть українські вареники і голубці. Він родом з сім’ї, 4 покоління якої займалися виготовленням продуктів харчування в Скандинавії, і до питання про вибір меню на вихідні його батьки завжди підходили серйозно. З особливим трепетом в родині ставилися до традиційного північноєвропейському овочу - аспарагуса або спаржі. Переїхавши в Україну, Йохан нудьгував за смаком родом з дитинства.

9 років тому Лариса для свого коханого чоловіка привезла з Угорщини і посадила на присадибній ділянці 200 бульб спаржі, не думаючи вирощувати її на продаж. З тих пір на березі Каховського водосховища в селі Любимівка поруч з незвичайним будинком Боден, більше схожим на житло гномів з очеретяним дахом, зростає заморський аспарагус. Велике можна розгледіти на відстані, не виключено, що через десятиліття люди будуть говорити, що цей екзотичний овоч завезла в регіон Північного Причорномор’я Лариса Боден.

Спаржа припала до двору: страви з її пагонів стали улюбленими ласощами всієї родини. У сезон спаржі, а він недовгий - квітень і травень, в будинку Боден і гостей пригощають стравою з білої спаржі, яка за смаком нагадує ніжну молоду картоплю. Як зауважив знаменитий скандинавський шеф-кухар, зелена спаржа - це хороший овоч, а біла - делікатес. І сім’я Боден цю думку поділяє.

АSPAРАГУС. З ЧИМ ЙОГО ЇДЯТЬ?

В Україні спаржа залишається недооціненим овочем. І даремно! Аспарагус - джерело вітамінів і мінералів, який готовий до вживання вже в середині квітня, коли людському організму так необхідний полівітамінний коктейль для відновлення втрачених за зиму сил. Аспарагус - справжній «санаторій» для серця і нирок. Не випадково, в назві заморського овочу вмістилося відоме поєднання букв SPА, яке означає лікування водою.

Крім того, цариця овочів малокалорійна, в 100 гр. продукту всього 23 ккал, а тому її споживання доречне в меню дієтичного столу і в розвантажувальні дні.

У спаржі цінуються молоді пагони, які тільки показалися з-під землі. Коли на пагоні починають розпускатися бруньки, він стає жорстким і несмачним. Багатьом спаржа знайома по гілках, схожим на гілки кропу або ялинки, їх флористи використовують при складанні квіткових букетів. Аспарагус відноситься до невередливим рослинам, в Перу він росте на камінні, добре переносить сувору зиму.

Залежно від сорту розрізняють білу, зелену і фіолетову спаржу. Як розповіла Лариса Боден, краще продається зелена, тому що білу не вміють чистити і готувати. Є у аспарагуса і свої секрети. Пагони деяких його сортів, залежно від умов вирощування, можуть залишатися білими або змінювати колір на зелений. Для отримання пагонів білої спаржі ранньою весною над її бульбами насипають гряду, і як тільки пагін починає «прокльовуватися», а це видно по тріщині, яка з’являється на поверхні землі, гряду обережно розгрібають і пагін зрізають біля основи. Якщо спаржа отримала невелику дозу ультрафіолету, то в результаті фотосинтезу пагони змінюють колір.

Через трудомісткість процесу збору білої спаржі, її пагони коштують дорожче. У минулі часи аспарагус вважався вишуканим делікатесом, яким могли ласувати тільки королі та імператори. Нині страви зі спаржі є візитною карткою дорогих ресторанів Європи.

НІШЕВА КУЛЬТУРА – ВІЛЬНА КАСА!

Спаржа, як і цибуля-шалот, батат, шафран - нішева культура. Експерти UHBDP впевнені, що вирощування саме таких культур забезпечить успішне майбутнє українським плодоовочівникам. До 2014 року всі продукти надвиробництва поглинав експорт в сусідні країни. Після ізоляції російських ринків формула «чим більше урожай, тим вище доходи» перестала працювати. В сучасних економічних реаліях перевиробництво веде до зниження цін і збитків фермерських господарств.

У 2011 році Лариса Боден вперше продала 180 кг спаржі зі своєї присадибної ділянки. Покупцем виступили ресторани «Мука», «Маямі», «Санторі». Виявилося, що попит на їжу богів в Україні є. З цього все і почалося.

Урожай спаржі збільшувався, ринок продажів розширювався. Серед постійних клієнтів Лариси Боден з’явилися елітні ресторани Києва, Одеси, Харкова, мережі «Метро», «Good Wine», «Сільпо». Обсягів спаржі стало не вистачати.

Щоб розширити площі, збільшити бізнес, Лариса почала шукати однодумців, які не бояться ризикувати, готові працювати з новими нішевими культурами.І на початку 2016 року Лариса Боден і Костянтин Сосна, фермер із села Мала Каховка, об’єднують свої «Спаржеві зусилля» і створюють ТОВ «АГРО-ФОКУС» agro-focus.com.ua.

За інформацією виконавчого директора ТОВ «АГРО-ФОКУС» Ольги Демченко, в 2016 році їх підприємство зібрало 9 тонн пагонів спаржі різних сортів, серед них: Avalim, Bаcklim, Xenolim, Bacchus, Vitalim, Gijnlim. Після обрізки, а пагони підганяють під стандартну довжину 18, 22 або 24 см, вибракування кривих екземплярів отримали 6 тонн добірної спаржі апетитного вигляду. Скільки саме з цього обсягу з’їли Йохан і його сім’я - відділ обліку підприємства замовчує. Ну, а весь інший урожай складено в пучки по 500 гр., витончено упаковано і успішно реалізовано в Україні під торговою маркою «GourmeT з Любимівки». Кілька зразків любимівської спаржі Лариса передала до Польщі та країн Прибалтики, щоб познайомити потенційних клієнтів з якістю українського продукту і вивчити попит на нього.

UHBDP НАДИХАЄ

Лариса Боден говорить, що ціни на спаржу кусаються. Купівля голландської розсади, її розмитнення плюс нереальний обсяг ручної праці при вирощуванні і зборі спаржі - все це робить її собівартість високою. Якби ціни на делікатес з Любимівки знизилися, попит на нього був би на порядок вище.

У компанії «АГРО-ФОКУС» впевнені, що завдяки допомозі проекту UHBDP аспарагус стане доступнішим для українського споживача: механізація процесу виробництва дозволить знизити собівартість божественного овочу.

Зустрічний грант - це не тільки інвестиції, це професійно підготовлений бізнес-план розвитку, вивірені показники прогнозів і ризиків, це аргументований рух в певному напрямку, це покрокова інструкція з просування невеликого бізнесу.

Канадські інвестиції були витрачені на придбання спеціалізованого обладнання для механізації процесу вирощування спаржі і на придбання посадкового матеріалу. В Україні купили: рефконтейнер (охолодження спаржі відразу після збору до температури +2 +4С збільшує термін її зберігання), трактор «Білорус» (його планують застосовувати для рядоутворення, культивації та боронування ґрунту) і голландський укладальник плівки (плівкою вкривають спаржу незадовго до збору врожаю, щоб виключити потрапляння ультрафіолету на молоді пагони і отримати саме білу спаржу). У Голландії «АГРО-ФОКУС» придбав спеціальний грядоутворювач, у Франції - пакувальну машину, в Великобританії - спеціальні чохли для піддонів, що дозволяють транспортувати охолоджену спаржу, як в термосі.

«Я не була готова вкладати інвестиції в оптимізацію роботи, а зустрічний грант спонукав на такі зміни, - каже Лариса Боден. - Ми знайшли спільну мову з проектом UHBDP, тому що мені цікаво не просто вирощування продукту як такого, цікаво знайти правильний продукт для ринку, щоб на невеликій площі отримувати максимальну рентабельність. Важливо не тільки виростити, але й вміти продати».

ЦЕ – ЧЕЛЕНДЖ!

Лариса Боден і співробітники ТОВ «АГРО-ФОКУС» проводять активні консультації з іншими фермерами, щоб залучити якомога більше невеликих виробників до рентабельного спаржевого бізнесу. Об’єднання відбувається з дрібними виробниками - до 2 га. Є й перші результати: до справи приєднався фермер з Любимівки Олег Демченко. Компанія надала йому методичну допомогу, доставила розсаду. Так що в 2017 році урожай спаржі в Каховському районі буде більший.

Будь-які нові культури, які зараз з’являються в Україні, викликають надзвичайний інтерес у невеликих сільськогосподарських виробників. Багато фермерів бачать в аспарагусі нову високорентабельну культуру, реальний потенціал. Останнім часом було багато заявок і звернень до голландських партнерів компанії «АГРО-ФОКУС» щодо купівлі розсади.

«У цьому році ще вдасться зберегти привабливу ціну на спаржу. Але в найближчі два роки очікуємо появи досить жорсткої конкуренції, - говорить Лариса Боден. - Якщо в минулому році ми закуповували велику кількість спеціалізованого агротехнологічного обладнання для створення гряди, рекультивації, то в цьому змістили фокус на обробку культури після збору врожаю. Замовлені гідрокулери, які дозволяють збільшити термін придатності і зберегти якість аспарагуса перед транспортуванням. Компанія займається розробкою нових упаковок для пучків, новим дизайном. У минулому році «АГРО-ФОКУС» працював з 2 торговими мережами, в цьому розраховує на співпрацю з 6-ма найбільшими роздрібними мережами України.»

Зараз в околицях Любимівки на додатковій території площею близько 5 га дозріває біла і зелена спаржа. У першій половині квітня очікується перший збір врожаю. З новою спаржею, гурмани!

«Наші плани? Залучати нових партнерів, нарощувати обсяги і виходити на експорт», - ділиться Лариса Боден.

Щоб мати не тільки весняні продажі, «АГРО-ФОКУС» також вивчає варіанти вирощування інших культур. Звичайно, нішевих, з хорошою рентабельністю.

«Придивляємося до ревеню, батату, цибулі-шалот, шафрану. Спілкуємося з ресторанами і мережами, вивчаємо потреби, - розповідає Ольга Демченко, виконавчий директор ТОВ «АГРО-ФОКУС». - Ми молоді, гнучкі, швидко приймаємо рішення, відкриті для нових можливостей».

На робочому столі Лариси багато інформації про виробництво популярного зараз на європейському ринку чорного часнику, а ще Бодени зацікавилися вирощуванням трюфелів на мигдалевих деревах. Мигдаль заражають спеціальної бактерією і на ньому ростуть чорні трюфелі. Все нове і незвичайне притягує увагу Боден.

«Нам подобається процес, ми отримуємо задоволення. Чим складніша справа, тим цікавіше, - впевнена Лариса Боден. - Ми креативні, і якщо якийсь проект закінчується, автоматично з’являється наступний. І чим складніше і незвіданіше, тим цікавіше. Це – челендж!»