Підприємство “Аврора” було засноване в 1997 році на базі колгоспу і садового господарства. Сади були у дуже занедбаному стані, у спадок сім’ї Герман лишилося 327 гектар старих насаджень яблунь та черешень. Будівлі відходили у небуття, все було у напівзруйнованому стані. Сергій Володимирович вчасно зорієнтувався. Спочатку взяв в оренду, потім викупив основні засоби виробництва, почав відновлювати господарство та впроваджувати нові методики вирощування плодових культур. Згодом почали отримувати врожаї з саду. В основному вся продукція господарства була орієнтована на споживача і попит. Тож, коли гарні врожаї перевищили попит, треба було вирішувати, куди продавати продукцію.
У нас не інтенсивні технології. В нашому регіоні абсолютно немає поливної води. У нас всі сади ростуть без поливних умов. І щоб дерево черешні почало давати врожай, треба чекати 8 років. Навіть 10. Перший врожай 8, а повний 10 років. 10 років треба обрізати, вносити добрива, обробляти міжрядку, а через 10 років, можливо, якщо всі зірки зійдуться, отримаємо врожай. От ми вже ці 10 років дочекались, тепер лишилось отримувати.
Яблука в господарстві вирощуються без поливу, тож якість плодів середня, для свіжого ринку не підходить, але сік з них чудовий. Через те, що в плодах низька концентрація води, в яблуках більше сухих речовин, концентровано більше вітамінів. Продукцію ФГ “Аврора” купляли підприємства з Західної України, а Сергій Вікторович спочатку не міг зрозуміти, навіщо купувати яблука так здалеку. Виявилось, що для гарного соку повинно, щоб були плоди, які не мають гарного товарного вигляду, вирощені без поливу. Гарний сік має мати відмінну концентрацію сухих речовин, інакше вийде не сік, а вода. Сад, який обробляли сім'я Герман, був закладений самим Семиренко (прим. український селекціонер), тож родина не хотіла відмовлятись від якісно підібраних сортів яблук, але й продавати врожай за безцінь також не мала намір.
У 2018 році родина Герман зібрали біля 300 тонн черешні та яблук. Врожайний рік не дозволив продати весь обсяг плодів за вигідною ціною, тож Сергій Володимирович разом із дружиною Валентиною Павлівною та дочкою Евгенією почали шукати нові, більш маржинальні ринки для своєї продукції. Товарного вигляду плоди не мали, тож родина Герман замислилась над переробкою. Так як дружина Сергія Вікторовича за спеціальністю технолог харчової промисловості, фермери вирішили переробляти яблука та інші фрукти на сік.
У позаминулому році у нас з яблуками була катастрофа. 200 тонн яблук ми віддали за копійки на сік просто, а з таким трудом вирощували їх. Собівартість яблука на той момент була півтори гривні, а доводилось по 70 копійок віддавати.
З 2019 року фермери почали облаштовувати лінію з переробки яблучного соку прямого віджиму. Почали будувати складські приміщення, холодильні камери для зберігання. У нагоді стала грантова програма від Українського Проєкту Бізнес-розвитку Плодоовочівництва. За цією програмою 75 відсотків ціни товару покриває грант і своїх коштів потрібно внести 25 відсотків. Тож родина, маючи невелику суму накопичених грошей, змогла придбати собі пастеризатор з розливом по пляшках, на який раніше не вистачало коштів. На суму біля 6500 євро придбали імпортне якісне обладнання, а так як пастеризатор є частиною пакувальної лінії, доречно було придбати ще й інші частини установки. На даний момент родина фермерів зіштовхнулася з тим, що прес, який в них був, не дуже влаштовує за технічними показниками. Вирішили написати ще один грант на міжнародний проєкті також виграли його саме завдяки тому, що вже мали напрацювання й частину устаткування.
Це було наше перше таке придбання. Поки йдемо в такому режимі, поки все виходить, будемо встановлювати новий прес. На подальший розвиток потрібні гроші, тому поступово все. Садівництво без переробки ми вже зрозуміли що неможливе. З минулого року почали віджим яблучного соку. Поки що в єдиній скляній тарі в пляшках відпускали. Сік лише перший рік віджимаємо. Треба відшліфувати саму технологію. Треба, щоб в цьому соку не було осаду, ніяких додаткових речовин.
Сік, який Сергій Володимирович разом з родиною почав виробляти з яблук на даний час продають виключно в Оріхівському районі, де мешкає сім'я, в невеликих локальних мережах. Попит на продукцію стрімко зріс, коли місцеві жителі та робітники підприємства скуштували смачний сік, який виготовляли на устаткуванні, закупленому на грантові кошти Проєкту UHBDP. Ключовою ланкою в процесі виробництва є робітники, які зараз в дефіциті через трудову міграцію з України. Тож черговий виклик для фермерів був – забезпечити персонал постійною річною роботою, щоб вони не намагалися шукати іншого заробітку в той час, коли плоди розпродані, а нові ще не виросли. Під час навчання за допомогою тренінгів від Проєкту UHBDP, Сергій Володимирович набув знання щодо адміністрування персоналу, ведення обліку на підприємстві, побачив вигоди у легалізації виробництва. У період міжсезоння завдяки пастеризатору на господарстві “Аврора”, можливо виробляти безліч варіацій соків. Продукцію виготовляють під єдиною маркою “Merry Cherry”. Фермер та його родина розробили універсальну етикетку, яка легко запам’ятовується та відрізняє продукцію ФГ “Аврора” від інших напоїв в продуктових магазинах.
За умовами ґендерного гранту Сергій Герман повинен скуповувати сировину для виготовлення соків у місцевого населення, яке також здавна вирощує сади в цьому регіоні. Таким чином ФГ “Аврора” без перешкод має постійних та кваліфікованих робітників, а місцеве населення, що вирощує плоди, має постійний ринок збуту продукції другого та третього сорту, яка погано або зовсім не продається на свіжому ринку. Постійний штат підприємства наразі складає 25 працівників: адміністрація, механізатори, охорона, агрономи. На сезон запрошують найманих працівників за трудовими договорами на прополку, підв'язку, обрізку або на збір черешні. Усі робітники мають офіційне оформлення та трудовий стаж.
Також працівники господарства мають змогу брати свіжовиготовлену продукцію за рахунок зарплатні. Пляшки з соком рахують по собівартості, таким чином господарство забезпечує свіжою якісною продукцією людей, не витрачаючи грошей на логістику та рекламу, залишаючи ціну на літр якісного соку біля 1 долара США.
Платіть людям і вони приїдуть. І не треба буде в Польщу на заробітки їхати. Гарний зборщик за день в нас може заробити 60 доларів США. Нащо тоді їхати з України від сім'ї, якщо ми можемо забезпечити гідною роботою на цілий рік. Найголовніше - не жаліти грошей, щоб люди йшли із задоволенням на роботу. Втрачають ті, хто не піклується про своїх робітників та про своє майбутнє.
Сергій Герман має безліч професійних грамотних ідей щодо розвитку господарства. Його цікавлять переробка фруктів, виробництво фруктових чипсів. Високоприбуткове виробництво та легалізація доходів й персоналу дозволить ФГ “Аврора” вийти зі своєю продукцією на міжнародні ринки. Висока якість отриманого в результаті пастеризаціїї соку має найкращі відгуки від покупців в Україні, тож в планах Сергія Володимировича та його сім'ї підкорювати експортні висоти.
Також у подальших планах є переведення частки земель на полив, облаштування свердловини, що дозволить мінімізувати ризики вирощування садів у посушливому районі Півдня України.
