Усі компости в різній мірі поживні для рослин. Розвиваючи тему компостування взагалі, ми ставимо на меті запропонувати максимально доступні та зрозумілі рішення, аби якомога більше фермерів використовували всі без вийнятку здорові рослинні залишки для отримання безпечної та натуральної продукції з власного господарства.

На наш погляд та на думку вченого агронома, Івана Буракова, компости повинні бути ще й цілющими, тобто надавати не часткове, а повнокомпонентне харчування для рослин та відновлювати «втомлені» ґрунти.

Більшість компостів отримують за допомогою «перегорання» гною або будь-якої іншої органіки, що супроводжується дією термофільних бактерій. Цей процес широко використовують в парниках і теплицях для їх обігріву на початку весни.

При цьому значна частина корисного потенціалу органічної маси переходить в теплову енергію і розсіюється у просторі. Такий перегній значною мірою втрачає свої якісні показники при вирощуванні рослин, коли використовується, наприклад, в розсадних ґрунтосумішах. Його поживна цінність значно нижча, ніж в аналогічних  компостів, приготованих за допомогою дощових черв'яків.

З іншого боку, високою поживною ефективністю відзначаються компости, в складі яких використовують препарати ЕМ - технології, при залученні корисних мікроорганізмів. У сукупності, вермикультура (черв’яки) та біопрепарати утворюють синергійний зв'язок при ферментації рослинних відходів. Ці супутні компоненти компостів не дозволять розсаді швидко пов'янути, навіть якщо полив виявився не регулярним. Наприклад, при застосуванні традиційного, невитриманого компосту, цілком можливі опіки розсади.

Тому, з метою поширення корисних знань, наводимо експеримент Івана Буракова, у якому він проводить компостування виноградних вичавок за допомогою біопрепаратів:

«Реалії сучасного фермерського життя змушують експериментувати у справі компостування для отримання безпечних добрив з відходів рослинної біомаси.

Наш дачний кооператив розташований на чистому річковому піску у Херсонській області. Тому всі намагаються за всяку ціну завозити на ділянку чорнозем та будь-яку органічну масу.

Поруч винзавод з його відходами у вигляді виноградної вичавки, яку і намагаються виписувати в господарстві, хоча б тракторний причіп в сезон. Але за часом надходження вичавки і місце для неї на дачах не збігаються на місяць - півтора. І цей час бурт вичавки повинен почекати на узбіччі дачної вулиці. У всіх фермерів бурти виноградних вичавок за цей час встигають «перегоріти» і виявляються повністю освоєними сірою гниллю - агресивною хворобою виноградних грон.

Така ситуація нікого не влаштовувала. Тому, як тільки розвантажувався причіп свіжої вичавки – було проведено обробки бурту розчином «Байкалу» з місцевого магазину, а потім, кожні три дні - поливної водою. На перший погляд, вийшло непогано. Сірої гнилі до моменту завезення вичавки на дачу, в бурти, не було. Дріжджі Байкалу переробили всі залишки цукру на всю глибину бурту. Алей інших, більш значущих, результатів теж не було видно.

Користуючись першими результатами, на наступний сезон бурт вже було оброблено розчином підкормовозахисного біопрепарату, який вже почали отримувати в своєму експериментальному реакторі за новою технологією.

До моменту завезення органіки на дачу, картина на зрізі бурту була зовсім іншою. Зони обживання органічної маси бурту різними мікроорганізмами препарату було настільки чітко видно, що сусіди-фермери умовно порівнювали його з багатошаровим пирогом

Симбіонті грибкові колонії Триходерми в середині бурту

При завантаженні такої органіки в тачку вся органіка з її мікроорганізмами перемішувалася, і цей потужно збагачений корисною мікрофлорою компост завозився на дачну ділянку. Успішний експеримент повторили і в третій сезон.  Однак, у сусідів-фермерів та сама витримка субстрату, що булапривезена в ті ж  самі дні, незабаром повністю почорніла всередині і нагадувала пилок спорів сірої гнилі.

Свій бурт вдалося тільки двічі полити розчином комплексного біопрепарату, оскільки сильні дощі з тижневим інтервалом поливали бурт дуже справно. Побоювався, що, як і в сезон із застосуванням «Байкалу», - зона переробки органіки буде незначною.

Однак, уже перші «зрізи» обробленого бурту продемонстрували відмінну роботу комплексу мікробіоти! Ґрунтові дріжджі і молочно-кислі бактерії відмінно освоїли залишки цукрів виноградної вичавки. Їм не потрібен кисень і вони успішно працюють в середовищі вуглекислого газу, ними ж і виробленого в великих кількостях.

Слідом за дріжджами освоював бурт в глибину один з п'яти видів тріходерми біопрепарату з її білосніжною грибницею і постійною температурою близько 30 градусів. За цією білосніжною грибницею Триходерма освоювала то, що залишилося після першої - Триходерма з рожевою грибницею, за нею - з коричневою. А вже за ними - всі інші види мікробіоти, як щільні плити вичавки, раніше склеєні грибницею Триходерма - знову перетворювали в розсипчасту, темну масу перегною.

Але Триходерма і всі інші за нею, проникали тільки на ту глибину та з тих сторін бурту, куди проникав кисень. Вимальовується картина роботи дружного співтовариства корисних ґрунтових грибів і інших корисних мікроорганізмів ґрунту з препарату в бурти органічної маси. Ніяких сторонніх і поганих запахів, приємно вражала швидкість і потужність розмноження корисної мікробіоти в органічній масі субстрату - вичавки. Вражала і продуктивність життя мікробіоти, де у кожного своя роль, своє місце в суспільстві і свої джерела живлення.

Компост був повністю обжитий корисною мікробіотою і готовий для застосування всього за місяць в прохолодний осінній період. Причому це був вже не просто компост, а концентрат корисної мікробіоти здорового ґрунту на переробленому органічному субстраті. При внесенні його в ґрунт ми цим самим масово збагачуємо його корисними і активними організмами, які негайно розпочинають подальшу корисну роботу в ґрунті на іншому місці її проживання.

Всього за 20 діб після переробки виноградних грон, свіжі кісточки винограду проросли на обробленому підкормково-захисним біопрепаратом бурті з вичавки. Це несподівано здивувало навіть автора, аграрія з більш ніж напівстолітнім досвідом спілкування з виноградом та іншими культурами, насіння яких проростають зазвичай тільки на наступний сезон, після тривалої холодової стратифікації.

Ось такий незвичайний компост можна тепер отримувати та ще й надзвичайно швидко».