Які обмінні ґрунтові процеси відбуваються в природних умовах, що таке гумус і процеси його утворення? Відповіді на ці питання ми вирішили дізнатися зі статей Олександра Кузнецова, мікробіолога та голови плодорозсадника “Мікобіотех”.

На його думку, процеси ґрунтоутворення можливі тільки в присутності кисневої аерації, під шаром природної мульчі у вигляді трав'яного і листового опаду, з обов'язковою участю аеробної мікрофлори, грибів і черв'яків. В цьому процесі утворення гумусу беруть участь мікроорганізми, здатні використовувати і засвоювати легкодоступні органічні сполуки: цукри, крохмаль тощо. Те, що вони не змогли з'їсти – важкодоступні комплексні сполуки – целюлозу, лігнін поїдають інші групи мікробів і організмів за допомогою грибів, у яких ферментативний апарат більш розвинений.

Ферменти грибів здатні розчинити і розщепити практично всі органічні сполуки рослинного походження. Вони довершують процес руйнування детриту (відмерлі частки). І це, на думку Олександра Кузнецова, є первинним гумусом мікробного і грибкового походження.

Але у процесі утворення первинного гумусу беруть участь ще й дощові черв’яки, не тільки мікроорганізми та грибки. Черв'яки мають інші травні ферменти, здатні перетравлювати все: і вуглеводи, і білки, і жири, як у всіх тварин. Саме в травній системі черв'яків відбувається перетравлювання білкових тіл мікроорганізмів. Невсмоктані частки харчової маси під дією ферментів утворюють ще більш складні молекули, цілі органічні комплекси, наприклад, гумінові кислоти. Виділяючись з копролітами, ці новоутворені гумінові кислоти вступають в хімічні реакції з мінеральною частиною ґрунту, і утворюється біогумус. Він відрізняється за хімічним складом від первинного гумусу мікробного і грибного походження.

Біологічні активні речовини (БАР) копролітів мають антибіотичні властивості і перешкоджають розвитку патогенної (хвороботворної) мікрофлори, гнильних процесів, виділенню газів, знезаражують ґрунт і надають йому приємний запах землі.

У великій купі гною всі негативні процеси будуть дуже яскраво виражені. На першому етапі в ній відбуваються процеси “горіння”, тобто розігріваються органічні залишки гною з підвищенням температури приблизно до 70 градусів. Це пов'язано з діяльністю термофільних бактерій, здатних жити при високій температурі. Однак підвищення температури також негативно впливає на життєдіяльність симбіонти бактерій. Деякі фермери вважають, що цей процес є корисним, оскільки він знезаражує гній. Проте, це не так, оскільки більшість корисних мікроорганізмів загинула (температура вище 35,5 Со для них згубна, це слід враховувати при роботі з біопрепаратами), а залишається тільки патогенна мікрофлора.

Єдиним буфером можуть стати черв'яки, оскільки вони поїдають детрит разом з мікрофлорою і переварюють практично все: вуглеводи, білки і жири. Тому, якщо заселити в цей перегній дощових черв'яків, то через невеликий проміжок часу отримаємо органічне добриво без патогенної мікрофлори – біогумус. Специфічна мікрофлора біогумусу здатна відновити деградований ґрунт, тобто забезпечує високий рівень родючості всім сільськогосподарським культурам.

В середньому, оптимальним є внесення 4 т чистого біогумусу на 1 га, а при сівбі локально – по 250-300 кг/га. Наприклад, одна тонна гною, внесена у ґрунт, дає прибавку врожаю 0,5 ц зернових одиниць за ротацію, а одна тонна гумусного добрива (50 % вологості) – 2-4 ц за перший рік використання і ще стільки за наступні чотири роки. Вегетаційний період у рослин скорочується на 10-14 днів, що дуже важливо для зон з коротким вегетаційним періодом.
По овочах результат дії біогумусу ще цікавіший. В умовах тепличних комбінатів прибавка врожаю на кожну тонну гумусного добрива (з 50% вологості) становить по огіркам більше 500 кг з 1 га, картоплі – 400 кг з 1 га. Плодоовочева продукція, отримана з його допомогою, має найвищі органолептичні якості і тривало зберігається.

При використанні біогумусу поліпшується якість продукції – збільшується рівень цукру в коренеплодах, крохмалю в бульбах, вітамінів в овочах, фруктах і ягодах на 15-45%.

Оскільки біогумус в 3-6 разів ефективніше гною, рекомендоване внесення його в якості добрива в 6 разів менше ніж гною. В наступні роки кількість необхідного біогумусу складає 1/3 від раніше внесеного обсягу на полі. Вартість 1 л компостованого гною коштує в середньому, 0,7 грн за 1 л, а біогумусу в середньому 4,5 грн за 1 л. Якщо 4,5 поділити на шість, то ми отримаємо майже еквівалент гною – 0,75 грн/л. Тобто вартість витрат по біогумусу в перший рік внесення фактично буде дорівнювати вартості гною, а якщо врахувати, що в наступні роки його обсяг зменшується втричі, зростає і прибутковість всього агровиробничого процесу. При цьому у ґрунт не потрапляють бур'яни і багато хвороб, які можуть бути у гної.

Спробувати біогумус у власному господарстві Ви можете зі знижкою 50%, скориставшись програмою Е-Ваучер.