Бандура Ірина вже впродовж 20 років займається культивуванням грибів. Після повернення в Україну, а саме в Мелітополь, пішла працювати в Таврійську державну агротехнологічну академію. Саме там вона потрапила в команду компанії «Грибний доктор», зацікавилася напрямком створення бізнесу на грибах і почала удосконалювати свої знання.

“Гриби – унікальні організми, вони знаходяться в проміжному положенні між тваринами та рослинами, тому потребують особливого підходу, як до рослин, так і тварин. Якщо прагнеш ефективного результату, то маєш вирощувати гриби тільки в закритому ґрунті і піклуватися про них, як про дітей. Пристрасть до грибів я маю ще з дитинства і перша освіта пов’язана з вирощуванням гливи. Потім в часи перебудови мала роботу в школі, але жага до улюбленої справи перемогла і з 2000 року працюю в університеті над розвитком грибівництва. В ті роки існувала думка, що виростити гриби досить просто, хтось вирощував їх в ванній, в квартирі, але вони не розуміли, що гливи – це досить серйозний алерген і з ним необхідно бути обережними.”

Спільними зусиллями завдяки університету та організації “Агротаврія” були налагоджені корисні контакти, які зародили міжнародну співпрацю грибоводів по всьому світу. Коли зустрічаються закохані в улюблену справу люди, то завжди виходить добрий ефект. А коли на допомогу прийшов Канадський проект UHBDP, зростання зацікавленості фермерів до культивування грибів відбувалось більш швидкими темпами.

Грибоводи в регіоні, де мешкала Ірина, мали потребу в площадці для спілкування на професійні теми. Фермерам та спеціалістам із культивування грибів потрібні були спеціалізовані конференції, на яких би могли збиратись усі охочі та отримувати професійну підтримку та якісні знання.

Канадський проект став у нагоді, допомігши зібрати усіх бажаючих під час конференції “Сучасне грібництво”, яку стали згодом проводити щорічно.

Канадський проект допоміг грибникам організувати коло однодумців, обмінюватися досвідом і забезпечував необхідний інформаційний супровід, який був вкрай необхідний. Організатори запрошували представників різних компаній, наприклад, “Інфоіндустрія”, які ділилися італійським досвідом і давали професійні поради. Саме така технологічна підтримка дозволила якісно організувати процес.

Проблема зниження врожайності грибів характерна для багатьох грибних господарств Європи. Дефіцит інформації, професійних знань і досвіду відображаються на результатах роботи. Активність учасників, кількість запитань, час обговорень продемонстрували необхідність такого заходу. У 2017 році в цій конференції взяли участь близько 300 грибоводів з України, Молдови, Італії, Румунії та Білорусі й з кожним роком аудиторія росте та географія розширюється.

“Сучасне грибівництво - не просто конференція для українських грибоводів. Це - можливість спілкування з однодумцями, шанс отримати консультації професіоналів, спосіб придбати корисні знайомства, а для когось і можливість врятувати свій бізнес.”

Проект UHBDP допоміг створити альбом до конференції й структурував наробки Ірини та її однодумців по контролю мікробіологічних камер, хвороби грибів і основні рекомендації щодо вирощування екзотичних грибів. Ця інформація стала корисним доповненням під час проведення заходів з грибництва.

При підтримці Канадського проекту грибники мають можливість організовувати некомерційні зустрічі, вони запрошують лекторів і вдосконалюють свої знання. Кожен рік проект фінансує конференцію по грибівництву «Сучасне грибівництво», яка вносить вагомий вплив в розвиток галузі.

«Я досить часто відвідую Європейські країни, маю спільний проект з представниками Туреччини, в Росії зараз дуже активно підтримують розвиток грибівництва на державному рівні, а у нас саме завдяки підтримці Проекту рядовий виробник став набагато грамотнішим. Також Проект допоміг організувати школу грибовода, де впродовж року проходили навчання – була практика, робили аналіз діяльності», - говорить Ірина Бандура.

Школа грибника, яку підтримав проект UHBDP, перш за все, була спрямована на розвиток дрібних фермерів Запорізької та Херсонської областей. В Україні вирощуванням екзотичних грибів займаються не більш ніж 5 % виробників. Майже 95 % зайняті вирощування шампіньйонів, але вони мають зовсім інший технологічний процес. Тому маючи гарну сировинну базу є потреба у розвитку локальних виробників екзотичної продукції. Зараз українське населення переходить на більш дієтичну нежирну продукцію, тому грибний напрямок дуже актуальний.

Ряд компанії було створено саме завдяки інформації, яку отримали під час заходів проекту й зараз вони продовжують активно розвиватись.

Завдяки Канадському проекту, “Агро Таврії” і університету у грибоводів України є всі можливості, щоб розвивати і вдосконалювати грибний напрямок. Керівництво університету бачить активну позицію Ірини Бандури та її команди і внески в розвиток галузі, тому намагається всіляко підтримувати і забезпечувати всім необхідним для проведення конференцій. Завдяки активній участі у конференціях випускників ВУЗів і прояву зацікавленості до справи, в університеті в 2019 році за допомогою Канадського проекту створили на кафедрі Садівництва та виноградарства окрему дисципліну «Грибівництво». Таким чином, у агрономів з’явилася можливість залучати своїх кадрів під вирощування грибів.

Конференції мають досить вузькопрофільний напрямок, тобто учасники отримують конкретну інформацію, яка відповідає на конкретні питання рядового виробника, що дозволяє ефективно працювати.

Спілкування під час конференцій, обмін інформацією й досвідом підтвердили, що українські споживачі отримують якісну грибну продукцію завдяки багатьом складовим, в тому числі й тісній взаємодії виробників з представниками наукової сфери. Також учасники конференції прийшли до висновку, що розширення асортименту та популяризація корисних властивостей грибів сприятимуть підвищенню попиту на них і, відповідно, розвитку грибного бізнесу.

Слід зазначити, що університет навчає дуже талановитих студентів, які мають бажання з самих перших курсів займатися наукою. Завдяки окремим студентам відбувається вдосконалення процесу вирощування, переробки грибів, збільшення строку зберігання грибів. Також розвивають напрямок консервації, створення порошку, хлібу, розробки грибних інгредієнтів, які є дуже корисними для очищення організму. На відміну від рослинної продукції, клітковина у грибів більш м’яка і відповідно всі радіонукліди, токсини, які накопичуються в організмі, виводяться за її допомогою. Тобто будь-яка грибна добавка підтримує і відновлює організм. Проект UHBDP підтримував дослідження, присвячені науковому обґрунтуванню технологічних основ консервування грибів роду глива. В результаті досліджень було доведено, що за необхідності тривалого зберігання консервів з плодових тіл роду Глива слід використовувати методи жорсткої пастеризації та ферментації. Все це сприяє просуванню культури споживання грибів на теренах України та вносить вагомий внесок у розвиток бізнесу грибоводів.

«Не дивлячись на невелику підтримку грибівництва з боку держави в Україні ми все одно розвиваємося і робимо відповідні досягнення. Відвідування міжнародних заходів дозволяють зрозуміти, що ми рухаємося у правильному напрямку, який є в тренді у всьому світі. І до наших студентів-технологів проявляють велику зацікавленість міжнародні компанії», - з впевненістю говорить Ірина.

В наступному році Ірина мріє завдяки Канадському проекту випустити в світ книгу про грибівництво, яка стане корисним довідником для усіх бажаючих розвиватись в цьому напрямку.